Причини виникнення та способи лікування приглухуватості

Приглухуватістю страждають не менше 2% населення планети, і кількість людей, з кожним роком тільки зростає.

Проявляється вона у вигляді ослаблення слуху і порушення сприйняття звуків навколишнього світу. Ступінь ураження може коливатися від незначних до повної глухоти.

Часто її діагностують у дитячому віці, проте вроджений характер буває в одному випадку з тисячі.

Однією з причин цієї недуги є вікові зміни організму. В групі від 50 до 60 років знижується слух у 20% людей, від 60 до 70 років – у 30%, а після 70 років кількість слабочуючих досягає 50%.

Іншою причиною є гучні звуки. Вони руйнують сенсорні клітини, які не відновлюються. Вибух або постріл, зроблений поблизу людини, здатний викликати навіть глухоту. Шкідливими факторами також є постійний виробничий шум і прослуховування музики через навушники.

Послабити слух можуть генетичні патології будови вуха і ускладнення після таких хвороб:

  • грип;
  • менінгіт;
  • отосклероз;
  • епідемічний паротит;
  • інфекційний гепатит.

Існує два види приглухуватості.

1. Кондуктивна. Вона характеризується відсутністю нормальної провідності звуку внаслідок зменшення коливань барабанної перетинки.

Це відбувається із-за скупчення гною в порожнині середнього вуха, сірчаної пробки або запалитися аденоїдів. При кондуктивному вигляді буває лише часткова втрата слуху, і його відновлення залежить від своєчасно розпочатого лікування.

2. Нейросенсорна. Вона розвивається із-за порушення роботи нервових клітин внутрішнього вуха і слухового нерва та може призвести до приглухуватості всіх рівнів – від легкого розладу до повної глухоти.

Виникає вона внаслідок інфекційних захворювань, судинних розладів, а також тривалого прийому деяких медичних препаратів. Часто її супроводжують головний біль, шум у вухах, нудота і блювота.

Ступінь приглухуватості визначається в результаті аудіометричних досліджень. Здатність чути звуки на частотах до 25 децибел вважається нормою. Чим вище поріг слухового сприйняття, тим важчий ступінь захворювання.

Велике значення має, наскільки швидко розвивалася хвороба. При гострому перебігу існує високий відсоток відновлення слуху.

Якщо ж недуга прогресував поступово, протягом декількох років, то консервативного способу лікування може бути недостатньо. Тому, при перших тривожних симптомах слід звернутися до ЛОР-лікаря. До них відносяться:

  • зауваження рідних і друзів з приводу голосно включеного телевізора;
  • повертання голови до співрозмовника;
  • пропускання телефонних дзвінків або стуку в двері;
  • переспрашивание при телефонних розмовах;
  • неможливість спілкування в шумному місці.

Діагностика проводиться отоларингологом і сурдологами. Важливо визначити не тільки наявність хвороби, але і причину її виникнення. Для цього використовують такі методики:

  • камертональная проба;
  • імпедансометрія;
  • порогова аудіометрія.

Лікування нейросенсорного типу складається з кількох етапів.

Перші п’ять днів проводиться екстрена допомога крапельним способом і внутрім’язовими ін’єкціями. Паралельно здійснюють комплексну діагностику для призначення більш прицільної терапії. Другий етап також здійснюється в лікарні і триває до десяти днів. Після виписки необхідно ще протягом трьох місяців приймати лікарські препарати.

Крім медикаментозних засобів прискорити одужання допомагають фізіотерапевтичні процедури. До них відносяться:

  • фоноэлектрофорез;
  • флюктуирующие струми;
  • внутрішньосудинне лазерне опромінення.

Лікування кондуктивної форми залежить від ступеня ураження. Гнійні отити лікуються антибіотиками, протизапальними і загальнозміцнюючими засобами. Якщо порушені слухові кісточки, проводиться протезування.

Сучасна медицина дозволяє використовувати синтетичні аналоги, рухливість яких наближена до показників здорової людини. Також хірургічним шляхом можлива заміна пошкодженої барабанної перетинки.

Щоб не допустити важкої форми захворювання, необхідно щорічно відвідувати отоларинголога в профілактичних цілях.

Особливо це стосується людей, чиї професії пов’язані з гучним виробництвом. А дитяча приглухуватість може бути причиною затримки мови і відставання в інтелектуальному розвитку.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment