Якщо ваш малюк часто хворіє простудними захворюваннями, сопливий або кашляє, то в першу чергу потрібно перевірити стан аденоїдів.
Ця глоткова мигдалина виконує безліч потрібних функцій, одна з яких – захист організму за рахунок виробництва лімфоцитів (клітин імунітету).
У групу ризику частіше потрапляють діти від 1 до 14 років. За статистикою, найбільший відсоток захворювань припадає на вік від 3 до 7 років. У дорослих аденоїди мають малі розміри, в деяких випадках вони навіть атрофуються за непотрібністю, але незміцнілі організми потрібно захищати набагато ретельніше, тому їх лімфоїдні утворення працюють з підвищеним навантаженням.
Важливо знати, що розгледіти неозброєним оком глоткові мигдалини навряд чи вийде. Для цього необхідні спеціальні інструменти, наявні у ЛОР-лікарів.
Вплинути на розростання і неправильну роботу аденоїдів може безліч факторів. Найпоширеніші причини запального процесу в горлі це:
- несприятлива кліматична і екологічна ситуація в місці проживання (загазованість, велика кількість пилу, токсичну дію);
- схильність до алергічних реакцій;
- наслідки тяжкого перебігу ГРВІ, кашлюку, дифтерії, скарлатини;
- зараження патогенними бактеріями;
- порушення правил годівлі та догляду (незбалансований раціон в ранньому дитинстві, ускладнення після щеплень);
- родова травма малюка.
Найбільш частий джерело патології – це генетична схильність. Якщо у крихти зафіксований лімфатичний діатез або лімфатізм, то зміни в ендокринній системі торкнуться не тільки лімфовузли, але й призведуть до надмірної ваги, млявості, набряклості і апатії.
Зрозуміти, що у вашого малюка є проблеми з аденоїдами, можна з характерних проявів патології.
1. Порушення дихання. Через запального процесу в носоглотці малюк не може нормально вдихати і видихати повітря через ніс. Йому доводиться спати з відкритим ротом, іноді присутні апное і хропіння. Також спостерігаються постійні виділення з носа.
Так як, повітря потрапляє в легені, минаючи систему захисту, то ймовірність проникнення інфекційних агентів набагато вище. Саме тому такі діти мають хронічну схильність до ангін, тонзиллитам та інших захворювання, що вражає носоглотку і верхні дихальні шляхи.
2. Запалення органів слуху і порушення мови. Унаслідок розростання мигдаликів з’являються припухлості, які перекривають отвори слухових труб. З-за цього слух малюка може значно погіршитися. Зміни голосу полягає в гугнявості і нечіткість вимови.
3. Поява аденоидного типу особи. У разі несвоєчасного лікування, з’являється аномалія розвитку лицьового скелета. Відрізнити людину, яка має проблеми з аденоїдами від здорового, можна постійно прочиненому роті, подовженої нижньої щелепи і неправильного прикусу.
4. Зниження розумової активності. Оскільки дихання через рот менш глибоке, ніж носова, то легені не отримують необхідну їм дозу кисню. При цьому відбувається голодування мозку і, як наслідок, порушення пам’яті, уважності, логічного мислення. Малюк часто скаржиться на головний біль і загальну слабкість.
5. Куряча груди і анемія. Якщо захворювання з’явилося в ранньому віці, то можливий збій в розвитку грудної клітини. Вона стає менше з-за відсутності глибокого вдиху. З тієї ж причини часто спостерігаються зниження апетиту, запори, пронос, а це прямий шлях до дефіциту заліза.
У випадку, коли збільшення мигдалин стає очевидним тільки при появі супутнього захворювання, спостерігаються такі симптоми, як підвищення температури, підвищена стомлюваність, носові виділення і збільшення лімфатичних вузлів. Зазвичай по лікуванню основного недуги, аденоїди зменшуються до нормальних розмірів.
Важливо пам’ятати, що запальний процес у горлі може мати тяжкі наслідки для всього організму. Тому при появі перших «дзвіночків» потрібно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.
Вчасно почата терапія дозволить уникнути таких ускладнень, як бронхіальна астма, фарингіт, ларингіт, трахеїт. Також можуть проявитися васкуліт, ревматизм та інші запальні хвороби суглобів, нирок і інших внутрішніх органів.