Простатит, як і безліч інших хвороб, успішніше піддається лікуванню, якщо діагностувати хворобу на ранніх стадіях.
Сучасні методи діагностики дозволяють точно визначити характер захворювання і ступінь патологічних змін в органі і, відповідно, призначити найбільш оптимальне лікування.
Чим раніше чоловік звернеться до медичного закладу, тим швидше пройде обстеження.
Коли хвороба знаходиться в занедбаному стані, може знадобитися більш ретельна діагностика.
Для чого проводиться діагностика простатиту:
- виявити або виключити захворювання;
- визначити причини патології;
- визначити різновид простатиту;
- підібрати оптимальні методи лікування.
Дослідження передміхурової залози проводяться послідовно: спочатку обстежує пацієнта уролог, проводить опитування і пальцеве дослідження простати, видає пацієнту направлення на лабораторні аналізи.
При необхідності проводиться інструментальна діагностика. Розглянемо механізм виявлення простатиту докладніше.
Анамнез і збір даних
На первинному прийомі уролог проводить опитування хворого, з нього він дізнається про скарги на виниклу проблему, способі життя, статевих зв’язках, пройдений раніше лікуванні пацієнта і т. д.
В анамнезі враховується така інформація:
- тривалість поганого самопочуття чоловіка;
- больові відчуття і їх місце локалізації;
- порушення сечовипускання;
- проблеми статевих стосунків;
- образ життя пацієнта (сидяча робота, зловживання алкоголем, безладні статеві зв’язки тощо);
- ознаки ослаблення імунітету (часті інфекції, хронічні хвороби);
- наявність венеричних захворювань;
- відомості про статевому партнері;
- раніше проведене лікування сечостатевої системи.
На підставі складеної клінічної картини, лікар приступає до безпосереднього вивчення простати, використовуючи різні методики.
Детальніше про діагностиці простатиту
Біопсія простати Сік простати Аналіз простатичного соку УЗД простати Норма простати при УЗД МРТ передміхурової залози Аналіз сечі Норма ПСА Як знизити ПСА Аналіз крові на ПСА
Діагностика простатиту у чоловіків: основні способи
Пальпація. Пальпаторне дослідження простати проводиться ректальним способом, через пряму кишку. Обмацуючи передміхурову залозу, лікар визначає такі критерії:- розмір простати — збільшення цього показника може свідчити про набряклості тканин, властивої при запальному процесі;
- неоднорідність тканини — характеризує запалення;
- ущільнення — можуть говорити про наявність пухлини, вогнищевого утворення, абсцесу;
- контури — зміна форми простати характеризує наявність гіперплазії;
- хворобливість — виникає, якщо орган запалений.
- Лабораторна діагностика. Дозволяє виявити характер запалення, оцінити загальний стан здоров’я пацієнта, визначити збудника хвороби, виключити рак. Для уточнення цих показників пацієнт здає кров, сечу, сперму.
- Ультразвукове дослідження (УЗД). Проводиться для візуалізації органу з метою визначення розмірів і структури залози. Для більш точної діагностики використовується трансректальне метод (ТРУЗД) – прилад для ехографії вводиться в пряму кишку. При обстеженні виявляються спайки, пухлини, камені, кістозні освіти та інші відхилення в передміхуровій залозі.
Додаткові методи дослідження:
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Проводиться в разі, якщо при основних методах залишилися питання, які потрібно уточнити, метод дозволяє визначити різні види простатиту.
- Уретроскопія. Дозволяє досліджувати уретру і сечовий міхур на наявність інфекцій сечостатевої сфери.
- Рентгенологічне дослідження (ретроградна і микционная уретрография). Проводиться для отримання інформації про будову уретри, виявляє порушення, які часто виникають при простатиті.
- Біопсія. Виконується з метою виключення онкологічної причини виникнення простатиту. З цією метою проводять гістологічне та цитологічне дослідження тканин простати.
Як розпізнати простатит в домашніх умовах?
Дуже важливо вчасно розпізнати простатит, тому самостійна оцінка свого стану дозволить звернутися до лікаря якомога раніше.
Гостру форму простатиту розпізнати легко, так як симптоми виникають різко і гостро: у хворого підвищується температура тіла, виникають різі при сечовипусканні, гострі болі внизу живота, паху і в області прямої кишки. Набагато складніше діагностувати хронічну форму.
Симптоми хронічного простатиту:
- часті позиви до сечовипускання, слабка і переривчаста струмінь;
- тягнуть болі внизу живота, попереку, паху;
- біль у статевому органі;
- ломота, печіння в ділянці ануса, промежини, яєчок;
- порушення статевого життя: відсутність лібідо, передчасне сім’явивергання, сексуальні дисфункції;
- нервові розлади.
Підготовка до діагностики простатиту
ПСА УЗД МРТ
Простатит: методи діагностики і що вони показують
Основні методи діагностики дозволяють виявити різні показники, що характеризують простатит, а так само стадію захворювання та ускладнення.
Дослідження включають в себе лабораторний аналіз крові та рідин, що знаходяться в сечостатевій сфері, УЗД та МРТ доповнюють проведені аналізи, біопсія призначається за показаннями.
Лабораторні дослідження:
- Аналіз сечі. Досліджуються такі показники, як лейкоцити, білки, бактерії. Якщо в сечі присутні білки, а кількість лейкоцитів більше 5 одиниць, то це характеризує запальний процес. Для виявлення патогенної мікрофлори роблять бактеріологічний аналіз сечі, при цьому враховується кількість бактерій на одиницю об’єму, так як в нормі кілька одиниць бактерій допускається. Цитологічне дослідження дозволяє виявити епітеліальні клітини, велика кількість яких, може характеризувати злоякісні утворення.
- Аналіз сперми. Дозволяє визначити запальну або не запальну форму захворювання, визначити кількість насінної рідини.
- Мазок з уретри. Береться на бактеріальний посів, в результаті виявляються інфекції, які передаються статевим шляхом.
- Аналіз крові і ПСА. Підвищений рівень простатичного специфічного агента характеризує запальні процеси, аденому та злоякісні утворення. Для уточнення діагнозу лікар проводить розшифровку аналізу, де виявляє певні співвідношення вільного і зв’язаного ПСА, відстеження ПСА допомагає лікарю контролювати лікування запального процесу.
- Аналіз секрету простати. Дослідження дозволяють виявити мікрофлору, лецитиновые зерна, лейкоцити, високі показники лейкоцитів, присутність патогенних мікроорганізмів та низькі показники лецитинових зерен характеризують патологічні процеси. Якщо не вдається отримати секрет простати, то аналіз виконується на осаді сечі.
Методи візуалізації:
- УЗД та ТРУЗД. Щоб виявити простатит, методи діагностики за допомогою ехографії застосовуються в першу чергу. УЗД проводиться за допомогою візуалізації простати на моніторі через черевну тканину, але такий спосіб не завжди дає чітку картинку, тому трансректальне дослідження більш затребуваним. Якщо передміхурова залоза збільшена, то це не завжди говорить про наявність запалення – збільшена простата може спостерігатися при аденомі. Про простатиті свідчать нечіткі і нерівні контури залози, ехопозітівние освіти, ділянки із зниженою і підвищеною ехогенністю.
- МРТ. Ні один з інструментальних методів не зрівняється з точністю цього дослідження. МРТ дозволяє визначити вміст простати, отримати більш повну інформацію про лімфатичних вузлах і сім’яниках, дослідження виявляє запальні процеси і абсцес простати, аденому, рак. Такий метод обстеження часто призначають перед проведенням операції для уточнення місця хірургічного втручання.
- Біопсія. При підозрі на рак, якщо після здачі крові на ПСА виявляються підвищені показники, пацієнта направляють на біопсію. Паркан фрагмента тканини для дослідження здійснюється через порожнистою голкою прокол в області промежини або прямої кишки. При гістологічному дослідженні визначається точний клітинний склад тканини залози на наявність раку, при цитологічному – досліджується не тканина, а клітини, взяті з поверхні, воно проводиться для виявлення ранніх стадій пухлини.