Хронічна форма простатиту лікується досить складно. Багато лікарів стверджують, що повністю позбавитися від захворювання практично неможливо.
Процес лікування здійснюють різними способами. В першу чергу використовують медичні препарати, фізіотерапію. Додатково лікарі рекомендують вживати фіточаї та інші засоби народної медицини.
Особливу увагу приділяють дієті для усунення хронічного простатиту і для його профілактики. У будь-якому випадку для позбавлення від хронічного запалення передміхурової залози необхідно застосовувати комплекс заходів.
Про правильної послідовності використання всіх найбільш ефективних засобів боротьби із захворюванням ви дізнаєтеся та цієї статті.
Пам’ятайте, що самостійно виявити у себе простатит і вилікувати його практично неможливо. Для цього треба звернутися за допомогою до уролога.
Зміст статті:
- 1 Медичні препарати
- 1.1 Антибіотики
- 1.2 Усунення симптомів хвороби
- 1.3 Інші форми медикаментозного лікування
- 2 Фізіотерапія
- 3 Лікування лазером
- 4 Електротерапія
- 5 Термотерапія
- 6 Дієта при хронічному простатиті та його профілактика
Медичні препарати
Класичним методом боротьби з простатитом у всіх його формах, в тому числі і в хронічній, є прийом медикаментів. Які ж аптечні препарати радять приймати для усунення хвороби?
Точно на це питання зможе відповісти тільки лікар, та й то після ретельних обстежень. Найчастіше застосовують наступні засоби.
Антибіотики
Як лікують простатит цими коштами? Антибіотики застосовують для боротьби з усіма формами простатиту бактеріологічного походження.
Але які ліки цієї групи найкраще застосовувати? Щоб отримати відповідь на запитання, необхідно здати відповідні аналізи.
Залежно від мікроорганізму-збудника призначають антибіотики, до дії яких дані бактерії найбільш чутливі.
При цьому необхідно враховувати і наявність інших запальних вогнищ, загальний стан організму. При призначенні антибіотиків приймати до уваги наступні фактори:
- найефективніше для лікування хронічного простатиту використовувати ліки тетрациклінової, фторхинолоновой або пеніцилінової групи. Вони з великою ймовірністю припиняють життєдіяльність всіх найбільш поширених збудників захворювання;
- в окремих випадках лікар призначає антибіотики цефалоспориновой групи, які ефективно борються з гонококами, клебсиелл і кишковими паличками;
- іноді використовують препарати макролидной групи. Їх дія поширюється на уреаплазми, мікоплазми, хламідії і гонококи.
Кожну з цих груп препаратів застосовують тільки в тому випадку, якщо у пацієнтів немає відповідних протипоказань.
Також антибіотики можуть викликати побічні ефекти – розлади травної і нервової системи, зміни функціональності клітин людських тканин.
Найчастіше від хронічного простатиту приймають антибіотики фторхинолоновой групи. До них відносять – Цифран, Заноцин, Таванік. Останній препарат використовують частіше за інших.
В першу чергу це пов’язано з широким спектром дії. До того ж, він не викликає звикання мікроорганізмів і стійкості, блокує синтез ДНК. Однак у препарату є ряд протипоказань:
- Епілептичні припадки.
- Комплексні захворювання організму – цукровий діабет, туберкульоз.
- Алергія на складові елементи препарату.
Приймати цей препарат слід 1 раз на добу, протягом не більш одного місяця. Крім Таваника, для боротьби з хронічним простатитом застосовують ще один антибіотик з групи фторхінолонів — ципролет. Препарат починає діяти вже через 40-50 хвилин після перорального прийому.
Лікувальний ефект однієї таблетки триває від 10 до 13 годин. Протягом цього часу діюча речовина препарату в необхідній кількості накопичується в передміхуровій залозі і впливає на шкідливі мікроорганізми. Крім таблеток Ципролет призначають також і у формі уколов.
Тетрацикліни. Користуються меншою популярністю, ніж фторхінолони, але їх також застосовують для лікування хронічного простатиту.
Найчастіше з антибіотиків цієї групи використовують Диоксицилин. Він володіє широким спектром дії і завдає менше шкоди людському організму.
Як правило, препарат приймають у формі таблеток, діюча речовина з яких потрапляє в простату вже через 20-30 хвилин після прийому. Тривалість курсу і кількість добових прийомів визначає лікуючий лікар.
Макроліди. Як лікувати хронічний простатит з допомогою антибіотиків макролидной групи? Найчастіше макролідні антибіотики використовують, якщо інші препарати не надали належного лікувального ефекту.
Кошти даного типу менше інших шкодять організму, при цьому зберігаючи сильне антибіотичну дію.
Найбільш поширеним препаратом з макролидной групи є Азитроміцин. Протягом 10-13 годин після прийому діюча речовина накопичується в передміхуровій залозі. Курс лікування і денну норму визначає уролог.
Пеніциліни. З цієї групи лікарі найчастіше призначають Аугментин. Активні речовини даного препарату мають широкий спектр дії і не так негативно позначаються на функціональності людських органів і систем.
Пеніциліни ефективно впливають на життєдіяльність ентерококів, гонококів, кишкової палички.
Усунення симптомів хвороби
Антибіотики впливають на причину виникнення хронічного простатиту, але оскільки хвороба супроводжується вкрай неприємними симптомами, то в ході її лікування необхідно застосовувати інші препарати.
Найчастіше пацієнтам прописують знеболюючі, діуретичні засоби, антидепресанти.
Знеболюючі. Анальгетики та спазмолітики призначають для усунення хворобливих відчуттів, якими може супроводжуватися хронічний простатит.
У цих цілях застосовують Анальгін, Но-Шпу, Спазмалгон, Ібупрофен. Самостійно приймати ці препарати не рекомендують, їх використання повинно співвідноситися з лікувальним курсом, який призначив уролог.
Якщо ви відчували біль в області промежини або внизу живота, то запитайте в нього які знеболюючі засоби краще всього приймати.
Сечовидільна функція. Для нормалізації процесів сечовипускання пацієнтам прописують альфа-адреноблокатори.
Під час хронічного простатиту чоловіки страждають від зниження тиску в уретрі, від втрати тонусу сечового міхура і м’язів малого тазу.
Все це призводить до частих нічних позивам в туалет, болючим відчуттями в ході сечовипускання Альфа-адреноблокатори усувають ці симптоми, але вони мають і певні протипоказання.
Їх не можна приймати у разі розладів еякуляції, індивідуальної непереносимості елементів препарату, дисфункції печінки.
Для усунення проблем із сечовипусканням призначають кілька препаратів. Інтенсивність їх застосування залежить від симптомів хвороби і рекомендацій лікаря. Самостійно приймати альфа-адреноблокатори суворо заборонено!
- теразолин – знижує венозний тонус, що впливає на роботу гладких м’язів;
- альфузозин – знижує тиск усередині уретри, зменшує кількість помилкових позивів до сечовипускання;
- тамсулозин – стабілізує відтік сечі з сечового міхура, запобігає поширенню запальних процесів у сечостатевих органів;
- доксазозин – знімає набряклість передміхурової залози, нормалізує відтік сечі.
Точне дозування кожного з цих препаратів встановлюється в індивідуальному порядку лікарем.
Курс лікування альфа-адреноблокаторами повинен зіставлятися з застосуванням інших засобів і методів боротьби з хронічним простатитом.
Міорелаксанти. Для поліпшення кровообігу і обміну речовин в області малого тазу лікарі призначають міорелаксанти.
Паралельно ці ліки здатні стабілізувати сечовивідну функцію, зняти больові відчуття, усунути набряклість передміхурової залози.
Міорелаксанти призначає виключно лікар, оскільки у даних препаратів є ряд серйозних протипоказань і побічних ефектів.
Інші форми медикаментозного лікування
Крім перерахованих вище є й інші види лікування хронічного простатиту з допомогою медикаментів. Найефективнішим з них небезпідставно вважають ректальні свічки. У такій формі випускають велику кількість медичних препаратів.
Перевагою даного виду лікування є те, що діюча речовина із супозиторіїв проникає в простату через стінку прямої кишки.
При цьому не страждають інші органи і системи, а час від моменту прийому до початку дії ліків значно коротше, ніж у випадку з таблетками або ін’єкціями.
У той же час ефективність лікування хронічного простатиту свічками трохи нижче, ніж у випадку з гострою формою захворювання.
Незважаючи на це, пацієнтам з хронічним запаленням передміхурової залози часто призначають такі препарати у формі супозиторіїв:
- Вольтарен – для придушення запальних вогнищ.
- Індометацин – для зняття больових відчуттів.
- Вітапрост – для усунення інфекції та зняття набряклості простати.
Крім супозиторіїв використовують і інші методи медикаментозного та фізіотерапевтичного лікування.
Для боротьби з хронічним простатитом значення має комплексність і послідовність лікувального курсу, а не включення до нього популярних і потужних препаратів.
Фізіотерапія
Крім медикаментозного лікування урологи рекомендують пацієнта скористатися численними напрацюваннями фізіотерапевтів. Залежно від симптомів та стану хворого лікар може призначити йому кілька видів фізіотерапії.
Лікування лазером
Вплив на простату за допомогою лазера здійснюється декількома способами. Лазерний промінь може нагрівати передміхурову залозу шляхом впливу на шкірні покриви промежини або трансректальним шляхом.
Останній варіант набагато частіше застосовують саме по відношенню до хворих хронічною формою простатиту.
Курс лазерної терапії триває десять днів. Кожен день пацієнту проводять одну процедуру з середньою тривалістю від 10 до 15 хвилин.
Лікування простатиту лазером значно підвищує ефективність використання медичних препаратів, особливо антибіотиків.
З іншого боку, коштує така процедура не зовсім дешево — від 2,5 до 6 тисяч грн. залежно від клініки і тривалості курсу.
Електротерапія
До таких методів лікування хронічного простатиту відносять СВЧ, електрофорез, индуктометрию. Як показали статистичні дані, електротерапія допомагає позбутися від простатиту 8 з 10 чоловіків.
Її призначають як доповнення до медикаментозного впливу, так і як самостійний вид лікування.
Електрофорез здатний значно підсилити ефект від антибіотиків, а НВЧ-терапія з масажем дозволяють пацієнтам відчути полегшення вже після 1-2 процедур.
Термотерапія
Температурні впливу на передміхурову залозу і органи малого тазу сприятливо позначаються на лікуванні хронічного простатиту за рахунок наступних факторів:
- поліпшення кровообігу і обміну речовин в органах чоловічої сечостатевої системи;
- придушення запальних процесів;
- полегшення проникаючої здатності лікарських засобів в передміхурову залозу;
- стимуляція статевої та сечовидільної функції.
Проводять такі процедури і в домашніх умовах. Особливою популярністю користуються трав’яні збори для гарячих ванн.
Найчастіше їх роблять на основі ромашки, календули і звіробою, але можливі й інші рецепти. Існує також ряд апаратів, які створюють температурні коливання у області малого тазу і таким чином сприяють лікуванню хронічного простатиту.
Але навіть такі процедури необхідно проводити після консультації з урологом. Справа в тому, що у випадку з бактеріальною формою простатиту, підвищення температури може спровокувати загострення хвороби і погіршити стан пацієнта.
Крім лазера, електрики та термального впливу, чоловіків з хронічним простатитом рекомендують робити масаж, трав’яні примочки, гідротерапію, мікроклізми.
Всі ці методи здатні значно прискорити процес лікування, але без ретельно продуманого курсу медикаментозного лікування ефект від їх застосування буде дуже помітним.
Дієта при хронічному простатиті та його профілактика
Якщо простатит досяг хронічної форми, то для його лікування потрібні не тільки медикаменти, але і системні зміни в способі життя.
Дотримуючись таких рекомендацій, ви прискорите процес одужання і знизите ймовірність рецидиву хвороби:
- Виключіть з раціону гостру, жирну і солону їжу.
- Відмовтеся від шкідливих звичок (алкоголь, сигарети).
- Вживайте молочні продукти, свіжі овочі і фрукти.
- Ведіть здоровий спосіб життя – займайтеся спортом, робіть ранкову зарядку.
- Регулярно відвідуйте уролога, проходьте обстеження.
- Уникайте частих переохолоджень.
- Статеве життя має бути розміреним, а статеві акти — регулярними.
- Вчасно лікуйте всі запальні процеси в організмі.
Що стосується дієти, то вона безпосередньо залежить від стану організму пацієнта, симптомів захворювання.
Якщо лікар вважатиме це необхідним, то після виявлення у чоловіка хронічного простатиту, відправить його на додаткову консультацію до дієтолога.
Відео: лікування хронічного простатиту.