Запалення передміхурової залози – складне і поширене захворювання, яке характеризується різноманітністю форм і стадій. Одним з видів простатиту є і уретропростатит.
У цьому випадку запалення передміхурової залози виникає внаслідок розвитку запальних процесів в уретрі.
Особливо хвороба швидко поширюється на органи сечостатевої системи, якщо у пацієнта слабкий імунітет, і він веде малорухливий спосіб життя.
У цій статті ми розповімо про симптоми уретропростатита, методи його діагностики і лікування.
Зміст статті:
- 1 Причини появи
- 1.1 Симптоми
- 1.2 Діагностика уретропростатита
- 2 Лікування хвороби
Причини появи
Як з’являється хронічний уретропростатит і що це таке? Сьогодні ця форма простатиту є найбільш поширеною серед чоловіків у віці до 50 років. Крім того, вона досить складно піддається лікуванню та діагностиці.
У групі ризику знаходяться всі чоловіки у віці від 20 до 50 років. Чому ж з’являється уретропростатит? Це відбувається з кількох причин:
- Тривала відсутність статевих контактів.
- Малорухливий спосіб життя.
- Перенесений раніше захворювання сечостатевої системи (цистит, пієлонефрит).
- Невпорядковане статеве життя, частий незахищений секс, який призводить до появи венеричних захворювань.
- Знижений імунітет внаслідок фізичних навантажень, частих переохолоджень.
- Постійні вогнища інфекції в організмі, які виникають внаслідок незалеченных інфекційних захворювань інших органів.
- Збої у виробленні тестостерону.
- Неправильне або несвоєчасне лікування уретриту.
Якщо говорити конкретно про збудників захворювання, то найчастіше воно з’являється внаслідок життєдіяльності кишкової палички, золотистого стафілокока, хламідій, мікоплазми.
Вони потрапляють в простату двома основними шляхами: зі струмом лімфи і з сечостатевим каналів, які з’єднують всі органи цієї системи.
Симптоми
Але як визначити наявність уретропростатита? Для цього необхідно знати симптоми захворювання. Лікарі виділяють наступні ознаки цієї хвороби:
- підвищена температура тіла, загальна слабкість, сонливість, хворобливі відчуття в суглобах і м’язах;
- біль у промежині і в статевому члені;
- часті позиви до сечовипускання, затримка виділення сечі, зміна її кольору. Дані симптоми особливо гостро проявляються в нічний час;
- сім’явипорскування і сечовипускання супроводжуються хворобливими відчуттями;
- в сечі і в уретрі з’являються гнійні виділення;
- дратівливість, схильність до стресових і депресивних станів;
- проблеми з потенцією.
На початкових етапах уретропростатита симптоми не доставляють пацієнтам особливого дискомфорту, проявляються слабо.
Болі в області сечівника і промежини носять тягне характер, виділення в сечі помітити теж дуже складно. Озноб, загальну слабкість та підвищення температури чоловіки часто плутають з типовою застудою.
Це утруднює діагностику хвороби і сприяє поширенню інфекції по всій сечостатевої системи. Шкідливі мікроорганізми глибоко вражають тканини простати, створюють в цьому органі постійний осередок інфекції.
В ході її розвитку відбувається інтоксикація організму і посилення симптомів захворювання.
Ось тоді чоловіки і звертаються за допомогою до уролога, але на цій стадії лікувати простатит вже набагато складніше. Щоб прискорити і полегшити процес лікування простатиту, йдіть у лікарню при виявленні перших симптомів хвороби.
Діагностика уретропростатита
Своєчасне діагностування хвороби – це ключовий етап її лікування. В першу чергу уролог повинен детально розпитати хворого про турбують його симптомах, часу їх прояви.
Також лікар встановлює можливі причини виникнення хвороби, сприяючі чинники, які спричинили її появу, наявність в організмі інших захворювань інфекційного характеру.
Після цього уролог переходить до основних методів діагностики уретропростатита. В першу чергу на аналізи слід відправити сечу і сперму пацієнта, секрет простати та уретри.
Проводять загальний аналіз крові. Для взяття необхідних проб і для комплексної діагностики роблять такі процедури:
- Дослідження процесу сечовипускання (урофлоуметрія).
- Масаж передміхурової залози з метою отримання секрету простати, який потім відправляють на проведення аналізів. Підвищений рівень лейкоцитів буде вказувати на наявність запального процесу.
- Дослідження секрету уретри, який беруть за допомогою мазка. Це необхідно для встановлення типу мікроорганізму, який спричинив захворювання.
- Аналіз сперми. За допомогою даного дослідження визначають стан статевої системи та ступінь її поразки запальними процесами.
- УЗД простати дозволяє оцінити консистенцію передміхурової залози, її розміри, ступінь розвитку хвороби і застійних процесів в органах сечостатевої системи. Найчастіше при простатиті проводять трансректальним методом.
- За допомогою ректального обстеження простати пределяют ступінь її набрякання і структуру органу.
Якщо аналізи показали, що джерелом захворювання стала незахищений статевий акт, то лікар порекомендує провести обстеження та статевої партнерки пацієнта.
Це допоможе з більшою точністю визначити специфіку захворювання і значно прискорить процес лікування.
Лікування хвороби
Після отримання всієї необхідної інформації про захворювання, приступають до лікування. Його здійснюють в першу чергу за допомогою медичних препаратів.
Їх підбирають індивідуально, з урахуванням патологічних особливостей перебігу хвороби у кожного окремого пацієнта. Особливу увагу звертають на тип мікроорганізму, який спровокував запальний процес.
Крім застосування медикаментів, для успішної боротьби з уретропростатитів, велике значення має спосіб життя пацієнта.
На час лікування хвороби чоловікам рекомендують відмовитися від шкідливих звичок, внести істотні поправки в раціон, збільшити фізичну активність.
Для підвищення захисних властивостей організму необхідно вживати в їжу велику кількість свіжих овочів і фруктів, морепродуктів. Пацієнту краще відмовитися від занадто гострих і солоних страв, жирної їжі.
План боротьби з уретропростатитів повинен включати в себе наступні лікувальні заходи:
- прийом антибіотиків широкого і спрямованого спектру дії. Якщо немає можливості швидко визначити збудника хвороби, то краще приймати препарати з широким спектром дії. Найчастіше використовують антибіотики з групи фторхінолонів або пеніцилінів;
- вживання імуномодулюючих препаратів. Їх виписує уролог, якщо є підстави припускати, що простатит розвинувся внаслідок слабких захисних властивостей організму;
- застосування препаратів, що розслаблюють м’язи малого тазу, чим сприяють нормалізації сечовидільної функції;
- фізіотерапію широко використовують при простатиті. Найчастіше пацієнтам прописують масаж, лазерну терапію, електрофорез, ультразвукове вплив, інфрачервоне випромінювання.
Методи і курс лікування варіюються в залежності від стану пацієнта, протікання хвороби.
Еволюція медичних препаратів дозволяє уникнути хірургічного втручання навіть при найважчих випадках простатиту, але іноді використовують і цей метод лікування.
Пам’ятайте, що запорука усунення хронічного уретропростатита — своєчасна діагностика захворювання.
Відео: лікування хронічного уретропростатита.