Залежність від комп’ютера поки не є офіційним медичним діагнозом, але хвороблива прихильність до нього присутня у багатьох.
Переважна більшість цих людей – молодь до 30 років. «Комп’ютерники» настільки захоплені уявної життям, що нехтують спілкуванням з товаришами в реальності, домашніми обов’язками, гігієною тіла, часто навіть харчуванням і сном.
Вони не хочуть витрачати час на все перераховане вище, вважаючи за краще побути в інтернеті кілька зайвих годин.
Характерні риси патології
Комп’ютерна залежність (КЗ) має свої цілком конкретні особливості – як психічні, так і фізичні.
До психічних симптомів відносяться:
- нездатність контролювати час, проведений в мережі;
- поліпшення настрою, навіть ейфорія від віртуальних ігор або роботи за комп’ютером;
- небажання припиняти свою діяльність в інтернеті, прагнення будь-яким способом відстрочити момент виключення ПК;
- неприязнь і навіть агресія по відношенню до людей, які намагаються відірвати «комп’ютерника» від його занять;
- різке скорочення взаємодії з друзями в реальності;
- втрата інтересу до активного проведення часу, соціальним цінностям, зовнішнього вигляду, смачної їжі.
Фізичними ознаками вважаються:
- зорові аномалії – зниження гостроти зору, відчуття сухості і печіння в очах, атрофія очних м’язів (і як наслідок цього – зменшення здатності ясно бачити предмети, що знаходяться на віддалі);
- порушення у кістково-м’язовому апараті – викривлення хребта, болі в різних його відділах, синдром зап’ястного каналу;
- аномалії в діяльності нервової системи – головний біль, розлад сну, хронічна втома; розлади травного тракту – гастрит, запор, геморой.
Фізичні симптоми менш специфічні, ніж психічні: вони можуть виникати у людей, що не страждають КЗ, але вимушених довго працювати за монітором.
Хто схильний до віртуального рабства?
Проблема розвивається у осіб певного психічного складу – соромливих, невпевнених, що зазнають труднощі в реальному спілкуванні з людьми, які бояться бути незрозумілими.
Навколишній світ їх не задовольняє. Можливо наявність комплексів з приводу власної зовнішності – негарною, на думку її володаря. Для таких людей вкрай привабливо інтерактивне спілкування, коли можна залишатися анонімним, ховатися за вигаданим ім’ям і красивим аватаром.
Іноді людина змушена перебувати в інтернеті довгі години, але не стає залежним. Головний ознака КЗ – не кількість часу, проведеного щодня біля монітора, а концентрація на віртуальному житті всіх інтересів, нехтування іншими видами діяльності і навіть особистими потребами.
Довго «зависаючи» в чатах, заводячи нові знайомства онлайн, «комп’ютерники» все більше віддаляються від повсякденності. У них створюється ілюзія, що справжня життя – саме тут, в інтернеті.
А це призводить до виникнення замкнутого кола – відхилення психіки неухильно прогресують. Контакти з реальністю стають надмірно складні; розвивається соціальна дезадаптація і антисоціальна поведінка, іноді з вираженою агресією.
Лікування
Терапія КЗ – досить складна проблема, якою повинні займатися кваліфіковані психологи і психотерапевти.
Мета лікування – адаптація пацієнта до життя в реальному суспільстві досягається при поєднанні сеансів психокорекції з використанням медикаментозних препаратів; у деяких випадках застосовують гіпноз. Групові психотерапевтичні заняття більш ефективні, ніж індивідуальні.