Батьки часто стикаються з уявним другом свого малюка. Другом, з яким він може розмовляти, грати або звалювати провину за свій вчинок. Друга, якого ніхто не бачить і не чує. Потрібно забороняти дитині таке спілкування? Чи варто хвилюватися? Чи можна отримати з цього користь?
Таємниця появи нового друга
У психології такий персонаж знаходиться в проміжку між нормою і відхиленням в розвитку дитини. Він приходить у гості в період з 3-х до 8-ми років. В цей час дитяча фантазія знаходиться на піку активності. Крихітка ще вірить в Снігуроньку, Бабу Ягу, Бабая і Діда Мороза. Для них він бере зайве печиво, розкладає ліжко і заради них відмовляється від своєї улюбленої іграшки. Що робити?
Фахівці стверджують: вигаданий друг стає супутником тих дітей, яким не вистачає спілкування з близькими або однолітками. З цієї причини він вигадує собі того, хто:
- розуміє його і постійно знаходиться поряд;
- слухає і втішає;
- доброзичливий з ним завжди і у всьому (не кричить, не підвищує тону і не лає).
Крихта може «зганяти» на ньому свій поганий настрій, лаяти його, повчати чи захищати. У такій поведінці можна побачити самих себе. Якщо ви занадто суворі з карапузом, обмежуєте її свободу, неуважні до його бажанням або пригнічуєте його як особистість — це виливається в того, кого не існує.
За оцінками психологів 65 % дітей у віці від 3-х до 8-ми років мають вигаданих друзів. Це ознака дефіциту уваги.
Що треба зробити або краще сидіти, склавши руки?
Кожен вигаданий друг — привід приділити йому увагу, замислитися над проблемою і знайти шляхи її вирішення. Ігнорувати цю ситуацію не можна. Є два підходи, які допоможуть визначити подальший план дій. Вони залежать від характеру вашого чада і його поведінки з оточуючими, в тому числі і з новоспеченим приятелем.
Перший. Якщо малюк спокійний, урівноважений і веде себе в рамках правил, які для нього встановлені, — зберігайте спокій. Вигаданий друг допомагає йому розвити уяву й створити віртуальний барвистий світ.
Ваш маленький шибеник може розповісти про те, де живе його товариш, який у нього будинок, кімната, іграшки і хто його батьки. Такі подробиці розвивають пам’ять, логічне мислення та сприяють встановленню тісних зв’язків між людьми і предметами.
Подружіться з уявним героєм. Це допоможе полегшити виховання дитини. Наприклад, при поганій поведінці зробіть акцент на тому, що його друг знає правила пристойності і ніколи не порушує їх.
Малюк мимоволі почне змагатися з тим, хто заслужить вашу похвалу. Він буде прагнути стати краще, щоб наступна похвала адресувалася саме йому.
Другий. Якщо вередування й істерики дитини набирають обертів і стають постійними — потрібно долати кризу. Поспостерігайте за тим, про що він говорить, як поводиться з цим другом. Зазвичай діти або ідеалізують його, або вихлюпують на нього свої негативні емоції.
Обидва варіанти не принесуть нічого доброго. Малюк або замкнеться в собі через своїх недоліків і самотності (комплекс неповноцінності і почуття провини за це, від нестачі любові і турботи), або стане жорстоким і некерованим (комплекс агресора і мучителя).
При другому підході необхідна допомога фахівця — дитячого психолога. Самостійне бажання виправити подію — тільки погіршить справу. Не ризикуйте.
Бити на сполох потрібно і тоді, коли у малюка від такого спілкування:
- погіршується сон, апетит і загальне самопочуття;
- втрачається контакт зі знайомими людьми незалежно від їх віку;
- стирається грань між грою і реальністю;
- розвивається залежність, подібна до наркотичної.
Корисні поради
Ніколи не забороняйте бесіди з близьким, але неіснуючим побратимом.
В міру подыгрывайте придуманим пригодам.
Перегляньте розклад дня: може пора внести в нього корективи і наповнити його іншими заняттями (гуртками, спільними прогулянками, малюванням, танцями і т. д.)?
Не обмежуйте дитячі можливості: заохочуйте потяг до творчості, рукоділля або спорту, навіть якщо завтра інтерес до них згасне.
Заведіть домашнього улюбленця: віртуальний друг зникне сам.
Виключіть з перегляду фільми-жахи, які негативно підігрівають дитячу уяву.
Проаналізуйте дитячі страхи і придумайте методи боротьби з ними.
Частіше створюйте захоплюючі і веселі розмови, проявляйте участь до життя малюка.
Пам’ятайте: вашій дитині завжди потрібні ви!
Це найкращі ліки від усіх уявних друзів!