В організмі будь-якої людини постійно присутня певна кількість патогенних і облігатних бактерій, які утворюють кишкову мікрофлору. Більшу частину мікроорганізмів складають біфідобактерії, які виробляють захисну плівку на стінках кишечника, беру участь в обміні речовин і жовчних кислот, синтезують амінокислоти, білки і вітаміни.
Перші ознаки дисбактеріозу виникають у разі збільшення числа шкідливих мікробів. Найбільш схильні до цього патологічного процесу новонароджені, що зумовлено незрілістю біологічних систем їх організму.
В західній медицині ця проблема відома під назвою «синдром надлишкового бактеріального росту», або СИБР. Для постановки кінцевого діагнозу проводять посів аспірату, взятого з тонкої кишки, на живильне середовище. Якщо в біологічному матеріалі присутні більше 105 мікроорганізмів або флора, характерна для товстої кишки, у пацієнта діагностують стан мікробного дисбалансу.
При виявленні ознак дисбактеріозу у дитини або дорослого слід звернутися за консультацією гастроентеролога, оскільки цей процес рідко виникає самостійно і зазвичай є наслідком цілого ряду несприятливих явищ у дитячому організмі.
Чому з’являється дисбактеріоз
Розвиток дисбіозу провокують цілий ряд етіологічних факторів, зокрема:
- запальні і пухлинні процеси в илеоцекальном клапані;
- ускладнення після хірургічної операції на органах черевної порожнини;
- порушення порожнинного травлення та всмоктування, моторні розлади шлунково-кишкового тракту;
- патології жовчовивідних шляхів, ентеропатії тонкої кишки, злоякісні утворення кишечника;
- незбалансоване харчування;
- прийом антибактеріальних препаратів;
- порушення місцевого і системного імунітету, стреси.
У немовлят дане кишковий розлад часто викликано пізнім прикладанням до грудей, неправильним підходом до процесу грудного вигодовування або передчасним запровадженням штучних молочних сумішей.
Профілактика дисбактеріозу
Профілактика дисбактеріозу полягає в дотриманні декількох правил. По-перше, не варто займатися самолікуванням. Хоча сьогодні багато ліки відпускаються в аптеках без рецепта, самостійний прийом фармакологічних препаратів може викликати серйозні порушення в балансі мікрофлори кишечнику. Медикаментозною терапією повинен займатися лікар, який складе програму лікування з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта і його клінічної картини.
По-друге, потрібно приділити увагу складом харчування. Переважання в повсякденному раціоні борошняний, гострої і жирної їжі, копченостей, фастфуда, страв швидкого приготування вкрай негативно позначається на стані всієї травної системи в цілому.
І останнє правило полягає в ретельної турботи про своє здоров’я. Своєчасна терапія захворювань і відмова від шкідливих звичок здатні позбавити від дисбактеріозу на багато років.
Профілактика дисбактеріозу у грудних дітей проводиться разом з педіатром. У більшості випадків правильної організації грудного вигодовування та догляду за малюком достатньо для підтримки кишкової нормофлори.
Перші ознаки дисбактеріозу, як розпізнати, що робити
Вираженість симптомів залежить від стадії розвитку патологічного процесу. У хворих спостерігаються нудота, блювання, неприємний присмак у роті, зниження апетиту, розлад випорожнень. На пізніх стадіях хвороба проявляється у вигляді больових відчуттів в животі, апатії, авітамінозу, постійного відчуття втоми і присутністю в калі неперетравлених шматочків їжі. Крім описаної симптоматики, ознаки дисбактеріозу у грудних дітей включають в себе підвищене слиновиділення, сухість шкіри, поганий набір маси тіла і стоматит.
При підозрі на СИБР лабораторно-інструментальний комплекс складається з гастроскопії, колоноскопії, копрограми, бактеріологічного аналізу калу і біохімічного дослідження мікробних метаболітів. Лікувальна програма підбирається гастроентерологом індивідуально і спрямована на усунення першопричини розлади. До ліків від дисбактеріозу відносять антибіотики, бактеріофаги, ферментні препарати та ентеросорбенти. Дорослим необхідно дотримання спеціальної дієти. Корекція харчування немовляти виконується у відповідності з вказівками педіатра.