Сьогодні ми поговоримо про такий небезпечний для життя стан, як кишкова непрохідність, при ній всі природні процеси перистальтики припиняються і інтоксикація власними відходами може просто вбити людину. Опишемо на jazdorov.com.ua симптоми, перші ознаки непрохідності кишечника, труднощі діагностики, види патології та методи лікування.
Що це таке кишкова непрохідність
Кишкова непрохідність — це гострий хворобливий процес, при якому з різних причин калові маси застоюються в кишечнику і призводять не тільки до сильного интоксикаційного отруєння організму, але і за не надану вчасно медичну допомогу, до летального результату.
Виникнення захворювання можливо абсолютно в будь-якому віці людини. Клінічна картина кишкової непрохідності на початку свого розвитку нагадує симптоми інших захворювань шлунково-кишкового тракту.
Цей факт в більшості випадків гальмує початок лікування, так як людина не підозрює дане захворювання і намагається впоратися з недугою самостійно. Але це рішення в корені невірне. Протягом 3-4 діб патологічний процес може призвести до повної зупинки кишкової моторики.
Причини кишкової непрохідності
Розрізняють вроджений і набутий тип кишкової непрохідності. Вроджений тип проявляється в дуже ранньому віці за аномалій у розвитку кишечника. Набутий тип виникає в старшому віці завдяки різним захворюванням та погрішностей у харчуванні.
Форми захворювання
Функціональна непрохідність є результатом таких процесів, як:
- Різноманітні захворювання шлунково-кишкового тракту. У цю ж групу входять панкреатит, холецистит, апендицит, кишкові коліки і перитоніт.
- Травми і оперативні втручання на черевній порожнині, у тому числі ті, які супроводжуються внутрішніми кровотечами.
- Надлишок вживання жирної або важкої їжі, особливо після тривалого голодування.
Класифікація кишкової непрохідності
Функціональну кишкову непрохідність поділяють на два типи – спастичну і паралітичну.
Спастична закупорка кишечника — це м’язовий спазм якоїсь окремої ділянки кишечника.
Паралітична закупорка розвивається після спастичної максимум через добу і позначає повну непрацездатність всіх відділів ШКТ.
Механічна форма захворювання характеризується незміненій моторикою органу, але наявністю певної перешкоди для виходу калових мас.
Причини розвитку:
- Захворювання кровоносних судин, які призводять до звуження кишки.
- Ендометріоз.
- Аномалії будови внутрішніх органів. Наприклад, рухливість сліпої кишки або збільшена довжина сигмоподібної.
Типи механічної форми:
Странгуляційна. Причинами її розвитку вважаються грижі і спайки в запущених стадіях, перекрут петель кишечника та утворення з нього вузлів. Таким чином, відбувається порушення кровообігу.
Обтураційній тип є наслідком застрявання в кишечнику чужорідних тіл або великого скупчення паразитів, розростання новоутворень кишки або органів, розташованих поруч. Кровообіг при даному типі не порушено.
Неправильний режим і незбалансований раціон харчування негативно позначаються на роботі кишечника і є сприятливими факторами для розвитку патології. Також сюди відносяться надлишок вживання овочів і фруктів у сирому вигляді, неповноцінне харчування, фаст-фуд, зміна грудного вигодовування на штучне у малюка до одного року.
Ознаки і симптоми кишкової непрохідності у дорослих і дітей
Стадії перебігу
Початок захворювання характеризується тривалістю до 12 годин, болями і підвищеним газоутворенням.
Проміжна стадія. При цьому спостерігається зниження хворобливості, але наростання зневоднення і отруєння токсинами з кишечника. Тривалість періоду 1-15, діб.
Термінальна стадія є останньою сходинкою розвитку хвороби. У кишечнику починають активно розмножуватися патогенні мікроорганізми, зневоднення і порушення в роботі систем досягають свого піку.
Клінічна картина
- — Болі різкі, переймоподібні, тривалістю 10 хвилин і більше. Локалізація навколо пупка або під ложечкою.
- — Метеоризм, здуття, напруга черевної мускулатури.
- — Чергуються діарея та запор.
- — Зниження або повна відсутність апетиту.
- — Часто спостерігаються булькаючі звуки в животі, бурчання.
- — Підвищення температури тіла.
- — Млявість, загальна слабкість.
- — Сухість і обкладеність язика білим нальотом, можливо збільшення в його розмірах.
- — Нудота, блювання. При непрохідності тонкого кишківника блювотні маси спочатку мають колір і запах з’їденої напередодні їжі. Через деякий час кишечник, не маючи іншого виходу, починає проштовхувати калові маси наверх. В результаті цього в блювоті з’являється жовтий, зеленуватий або коричневий колір і неприємний запах фекалій. При непрохідності тонкого кишківника блювання відсутнє. Переважають хворобливі напади спастичному болі, постійна нудота і бурчання в животі.
- — Можливий кривавий пронос. Це свідчить про відкриття внутрішнього кишкової кровотечі.
Через 2-4 доби від початку хвороби біль зменшується. Це говорить про гальмування кишкової перистальтики. Блювота посилюється і стає дуже частою. Відсутність лікування на ранніх стадіях може призвести до зниження артеріального тиску, збільшення серцевих скорочень і шоку.
У дітей до року з симптомів часто трапляються запори, здуття живота і відсутність виділення газів. Можлива блювота або рясні зригування. Болі в животі приступообразні. Малюк неспокійний, погано їсть і спить, часто плаче. До 10 місяців життя можлива інвагінація, тобто втягування однієї ділянки кишки в інший.
Фази перебігу кишкової непрохідності
Хронічна кишкова непрохідність розвивається завдяки спайкової хвороби і пухлинним процесам. Періодично виникають такі симптоми, як підвищене газоутворення і змінюють один одного, пронос і запор. З плином часу відбувається повна закупорка просвіту кишки і настає гостра фаза перебігу патології.
Гостра фаза кишкової непрохідності зустрічається досить рідко. Супроводжується наростаючою болем, нудотою, нестримним блюванням, зневодненням організму і розвитком шоку. Пронос і запор можуть чергуватися.
В основному характерний запор. Але завдяки рефлекторному випорожненню нижніх відділів кишечника створюється ілюзія нормального його функціонування. Стан хворого без медичного втручання може закінчитися смертю.
Діагностика кишкової непрохідності, код за МКХ
Діагностичні методи спрямовані на те, щоб достовірно поставити діагноз хворому, і правильно призначити лікування. Так як схожу клінічну картину мають наступні патології – виразкова хвороба дванадцятипалої кишки і шлунка, гострі напади апендициту, холециститу і панкреатиту, позаматкова вагітність і кишкова коліка.
Важливим етапом у становленні діагнозу є ректальне дослідження у чоловіків і вагінальне у жінок. З допомогою нього підтверджується або спростовується запалення малого тазу і обтурація прямої кишки.
При фізіологічних труднощах з звичайним рентгенологічним дослідженням проводиться рентгеноконтрастний метод. Також часто використовується колоноскопія та іригоскопія.
Ультразвукове дослідження черевної порожнини застосовується не стільки для підтвердження діагнозу, скільки для виявлення запальних вогнищ та новоутворень.
Код за МКХ 10 кишкової непрохідності — K56.
Лікування кишкової непрохідності
При підозрі на хронічну кишкову непрохідність необхідна госпіталізація хворого в стаціонар. При гострому нападі хвороби невідкладне лікування. Лікування проводиться в хірургічному відділенні.
До приїзду швидкої медичної допомоги не можна приймати послабляючи, закріплюючі, знеболюючі, протиблювотні та інші засоби. Клізми і промивання шлунка в домашніх умовах можуть тільки погіршити стан хворого.
Якщо при діагностиці була виявлена не механічна причина непрохідності, то проводять:
- Аспірацію шлункового і кишкового вмісту за допомогою тонкого зонда введеного через носову порожнину.
- Спазмолітичні засоби для зниження підвищеної перистальтики кишечника і усунення його спазмів. Дротаверин.
Якщо причиною гострої кишкової непрохідності стала механічна перешкода, то проводиться операція, при якій відбувається:
- — розкручування і завороту кишки;
- — розсічення спайкової тканини;
- — проведення деинвагинации;
- — видалення ділянки кишки, якщо стався його некроз;
- — при наявності пухлини накладається свищ для запобігання застою кишкового вмісту.
Результат операції сприятливий. Протягом реабілітаційного періоду після операції дії медичних маніпуляцій спрямовані на нормалізацію обмінних процесів в організмі, відновлення моторної і евакуаторної функції кишечника і зниження запального процесу.