Гелікобактерний гастрит – запально-дистрофічний процес в шлунку, що викликається бактерією Helicobakter pylori. Потрапляючи в шлунок, хелікобактер виділяє аміак, в результаті дії якого нейтралізується соляна кислота, що в свою чергу створює сприятливі умови для життєдіяльності бактерії. Далі за допомогою спеціального ферменту (муциназы) вона розріджує слиз і закріплюється в епітелії слизового шару.
Даний мікроорганізм спіралевидної форми володіє високою стійкістю до дії антибіотиків та імунної реакції організму завдяки своїй здатності виробляти особливі захисні біоплівки.
Існують наступні форми даної патології:
- латентна – бактерії довгий час мешкає в антральному відділі шлунка, не викликаючи при цьому ніяких симптомів. Тим не менше при медичному обстеженні у цій області виявляються характерні ознаки хвороби;
- гостра – досить рідкісна форма, що супроводжується болями в лівій верхній частині живота, нудотою і блюванням;
- хронічний гелікобактерний гастрит – у цій ситуації атрофічні зміни проявляються спочатку в антральной частини шлунка, у подальшому поширюючись на весь орган. З часом запальні процеси стихають, а атрофія поширюється на слизовий покрив шлункових стінок;
- хронічний гастродуоденіт – додатково уражається дванадцятипала кишка. Атрофічний процес розвивається поступово, починаючи з цибулини органу і далі вниз по всій довжині кишки;
- виразкова хвороба – виникає на тлі антрального хелкобактерного гастриту в хронічній формі.
Симптоми і причини хеликобактерного гастриту
Інфікування цим мікроорганізмом може статися через слину, заражені продукти або погано стерилізовані медичні інструменти.
Наявність у людини хеликобактерного гастриту визначають наступні симптоми:
- відчуття “жару” і спазматичні болі в епігастральній області;
- нудота, блювання, наявність кислого присмаку і сухість у роті;
- погіршення апетиту;
- розлади стільця, здуття живота, печія;
- загальна слабкість;
- зниження маси тіла.
При відсутності лікування через певний час клінічна картина доповнюється симптомокомплексом, характерним для виразкової хвороби.
Діагностика та лікування гастриту хеликобактерного
Процес діагностики включає у собі комплекс інструментально-лабораторних заходів, які включали рентгенологічні та гістологічні дослідження, а також проведення езофагогастродуоденоскопії.
Також оцінюється секреторна і кислотоутворююча функції шлунка за допомогою зондування цього органу. Вимірювання кислотності в шлунково-кишковому тракті також можливе з використанням методу внутрішньошлункової рН-метрії.
Для успішного лікування хеликобактерного гастриту досить усунути викликала його причину. У цих цілях необхідно проведення трикомпонентної лікарської терапії. Пацієнту призначається прийом антибіотиків, антимікробних препаратів (наприклад, трихапола або тинідазолу) і інгібіторів протонного насоса.
Крім прийому ліків для хворого складається спеціальна дієта, що дозволяє знизити ризик розвитку ускладнень при хеликобактерном гастриті. Для зменшення навантаження на шлунок їжа приймається маленькими порціями. Повсякденний раціон може містити крупи, парові і відварні страви з яловичини, обрізної свинини, курей, деякі види фруктів, сир і мед. Крім води, можна пити неміцний чай, молоко, слабке какао, некислий кефір і кисле молоко.
Серед додаткових заходів, що дозволяють швидко купірувати симптоматику захворювання, застосовуються електрофорез, інфрачервона лазеротерапія і акупунктура.
Профілактика, консультація гастроентеролога з питання лікування гастриту хеликобактерного
При виявленні характерних для даної хвороби клінічних ознак слід записатися на прийом до гастроентеролога. У ході першої консультації фахівець проведе пальпацію епігастральній області пацієнта, збере дані анамнезу і визначиться з переліком заходів щодо подальшого обстеження.
Своєчасне звернення до лікаря – запорука ефективного лікування. Відсутність медичного втручання може привести до такої серйозної патології, як виразкова хвороба.
Після проходження лікувального курсу, важливо дотримувати наступні профілактичні заходи:
- дотримуватися режиму дня;
- дотримуватися принципів дієтичного харчування;
- уникати стресів і тривалих нервових перевантажень;
- відмовитись від шкідливих звичок;
- періодично проходити профілактичні медичні огляди.