Порушення мікрофлори кишечника – патологія, все частіше зустрічається останнім часом. В його основі лежить зменшення облігатно бактеріальної популяції, що населяє кишкову середу.
В нормі у людини кількісний і якісний склад облігатно і патогенної мікрофлори знаходиться в рівновазі. Будь-які патологічні зміни цього співвідношення негативно впливають на травну функцію кишечника.
До облігатним (корисним) бактеріям відносять біфідобактерії та лактобацили, чию роль в роботі шлунково-кишкового тракту складно переоцінити, оскільки вони виконують цілий ряд найважливіших функцій:
- засвоєння поживних компонентів;
- синтез вітамінів та участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів;
- підтримання електролітного балансу і фізико-хімічної середовища;
- хімічна регуляція хвилеподібних скорочень кишкових стінок.
В західній медицині ця хвороба носить назву синдром надлишкового бактеріального росту. Діагноз підтверджується при наявності в одному мілілітрі взятого з тонкої кишки аспірату більше ста тисяч мікроорганізмів.
Симптоми і причини порушення мікрофлори кишечника
Виділяють етіологічні фактори, що призводять до мікробного дисбалансу:
- тривалий прийом лікарських препаратів (антисептиків, гормональних засобів або антибіотиків), що пригнічує життєдіяльність бактерій. Іноді дисбіоз виникає в результаті хірургічних операцій;
- психоемоційні перевантаження, стреси, захворювання нервової системи;
- патології органів травної системи (панкреатит, гастрит);
- інфекційні ураження кишечника, поразка його моторної функції;
- неякісне харчування, гормональні збої, несприятливі екологічні фактори;
- зловживання антибактеріальними засобами гігієни.
Для ефективного лікування важливо вчасно визначити першопричину, що викликала порушення мікрофлори кишечника. Симптоми, на підставі яких встановлюється попередній діагноз, мають наступний вигляд:
- диспепсичні розлади – надлишкове газоутворення, діарея, бурчання, відрижка;
- поява реакцій алергічних реакцій (кропив’янка, набряк Квінке, нудота, болі в животі);
- загальне нездужання, погіршення апетиту, гіповітаміноз;
- розвиток білково-енергетичної недостатності з-за низького рівня всмоктування поживних речовин.
Діагностика та лікування порушення мікрофлори кишечника
Лікування порушення мікрофлори кишечника проходить під наглядом гастроентеролога. На первинній консультації лікар проводить фізикальний огляд, опитування пацієнта про наявні скарги і можливих причин розладу.
Для діагностики застосовують бактеріологічне дослідження калу, на підставі якого виявляють кількісний і якісний видовий склад мікроорганізмів. Маркером дисбіоз служить відсутність зростання біфідобактерій і різке зменшення популяції кишкової палички.
В якості додаткових обстежень лікар може призначити копрограму, газо-рідинний аналіз, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, гастроскопію і колоноскопію.
При порушення мікрофлори кишечника лікування носить комплексний характер. Воно включає в себе патогенетичну терапію (придушення першопричини патологічного явища), відновлення мікробного балансу, зміцнення імунітету, корекцію режиму харчування і усунення симптомів.
Пацієнтам показана дієтотерапія, до складу якої обов’язково включають кисломолочну продукцію, свіжі фрукти і овочі. Вживання цих продуктів сприяє нормалізації роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту і зменшує активність процесів гниття.
Серед лікарських препаратів застосовують імуномодулятори, антисептики, селективні невсасывающиеся антибактеріальні засоби. Щоб відновити бактеріальний баланс, пацієнт також проходить курс терапії пребіотиками та пробіотиками. Перші містять живі клітини облігатних мікроорганізмів, а другі являють собою живильне середовище для їх розвитку.
Профілактика, консультація гастроентеролога з питання лікування порушення мікрофлори кишечника
При появі характерних симптомів не варто затягувати з візитом до лікаря, так як будь-яку хворобу набагато легше вилікувати на ранніх стадіях розвитку. Сподіваючись, що все пройде само по собі, можна тільки завдати шкоди своєму здоров’ю.
В цілях профілактики потрібно виконувати такі нескладні рекомендації:
- правильне харчування – раціон повинен бути збалансований за своїм змістом, обов’язково присутність продуктів, що містять корисні біфідо – і ацидофільні бактерії;
- раціональне використання лікарських засобів;
- комплексний підхід до лікування інфекцій.