Ортодонтія — один з розділів стоматології, який призначений для вивчення походження, методів діагностики, профілактики і лікування зубощелепних аномалій.
Переважно стоматологи-ортодонти займаються патологіями жевательно-мовного апарату дітей і підлітків, які виникають у період його формування.
При цьому поле діяльності ортодонтії обмежена виправленнями аномалій розвитку і не зачіпає деформації, які виникають внаслідок травми або набутої хвороби. Їх корекцією займається ортопедична стоматологія.
Механізми роботи ортодонтії для дорослих спрямовані на лікування деформацій, що виникли внаслідок захворювань пародонту, втрати зубів або вікових змін.
Історія виникнення ортодонтії
Перші згадки про спроби вирівнювання зубного ряду датуються приблизно 400 р. до нашої ери, знайдені в працях Гіппократа.
З того часу пройшло багато століть і тільки в 1728 р. П’єр Фошар представив перед публікою книгу “Дантист-Хірург”, один із розділів якої повністю присвятив виправлення нерівностей зубів.
У 1850-х роках проводяться перші стоматологічні маніпуляції в області ортодонтії одним з прабатьків цій галузі медицини доктором Норманом Кинзли – дантистом, письменником, художником і скульптором в одній особі. Він вперше використав внеротовую тягу для виправлення протрузії зубів.
У ті роки максимальний інтерес був до корекції пропорцій обличчя, а видалення зубів за вказівкою ортодонтів не проводилося, так як повнотою зубного ряду міг похвалитися і так далеко не кожен. Поняття оклюзії також не приділялося потрібної уваги. Пізніше у 1880 р. лікар Кинзли опублікував свій “Трактат про зубних аномалії”.
Другою людиною, який по праву вважається “батьком ортодонтії”, був доктор Фаррар, написав книгу “Трактат про порушення розташування зубів та їх корекції”. Фарраром були розроблені різні типи незнімних ортодонтичних апаратів, а також він першим запропонував використовувати помірні сили і великі часові проміжки при лікуванні зубощелепних аномалій.
Ще в 1864 році доктор Барнум в Нью-Йорку винайшов коффердам, але його застосування в стоматологічних клініках України стає популярним тільки зараз.
У 1890-х роках розвиваються технології по заміні втрачених або видалених зубів штучними аналогами і наука про змиканні верхньої та нижньої щелеп, іменована оклюзією. Доктор Едвард Енглем публікує праці з типології аномалій прикусу за Энглю, в яких акцентується правильна природна оклюзія зубів.
У 1900-1901 роках у Сант-Луїсі доктор Е. Енглем з дванадцятьма колегами стали засновниками групи з надання ортодонтичних послуг, як частини стоматології. Надалі ця організація стала основою створення Американської асоціації ортодонтів.
У 1930-ті роки в Сполучених штатах Америки стрімко розвивається естетична стоматологія. В ортодонтії все більшу популярність набуває видалення окремих зубів для отримання близького до ідеального і більш стабільного результату з точки зору оклюзії.
У 1940-ті роки виникла діагностика під назвою цефалометрія (телерентгенографія). Ортодонти отримують нові відомості, який зв’язок має взаєморозташування кісток черепа з аномаліями прикусу, і для їх усунення можна змінювати напрямок росту кісткових структур черепа.
У 1970-ті роки відбувається активний розвиток ортогнатичної хірургії, за допомогою якої можна виправляти похибки стану зубощелепної системи дорослої людини.
На схилі XX століття глобальний переворот в ортодонтії справила розроблена у стінах NASA технологія термоактивних сплавів з нікелю і титану (NiTi) з пам’яттю форми. В умовах кімнатної температури дріт з цього матеріалу має високий рівень гнучкості.
Перебуваючи в порожнині рота і нагріваючись до температури тіла, дріт намагається прийняти вихідне стан, а саме форму ідеальної дуги, обрану лікарем-ортодонтом для конкретного пацієнта.
За допомогою використання високих технологій дуги з NiTi значно довше можуть зберігати здатність переміщення зубів у потрібному напрямку, ніж всі їхні попередники. Так, у сфері ортодонтичних методик виправлення прикусу з’явилася техніка “прямої дуги”.
У 1990-ті роки ортодонт з Австралії Кріс Фаррелл винаходить серію коригуючих апаратів для усунення міофункціональних проблем у дітей на ранній стадії ортодонтичного лікування (преортодонтичні трейнери). Стрімко розвивається миофункциональное напрямок в ортодонтії.
2000 р. в ортодонтії асоціюється з появою на ринку послуг системи Инвизалайн (Invisalign), яка передбачає усунення деформацій прикусу і вирівнювання зубного ряду за допомогою декількох видів прозорих кап, що виготовляються за технологією CAD/CAM.
У 2003 році широке поширення отримали безлігатурні брекет-системи (self-ligating brackets).
2005 р. ознаменувався появою універсальних ортодонтичних апаратів Myobrace, вирівнюючих зубний ряд і виробляють миофункциональную терапію.
В даний час ортодонтія продовжує активно розвиватися, пропонуючи вдосконалені технології по виправленню прикусу, діастеми, корекції щелепи та інших аномалій зубощелепної системи.