Зміст:
- Лікування захворювання, згідно з його формами
- Медикаментозна терапія
- Види захворювання і способи впливу
Ефективність лікування синовіту колінного суглоба залежить від правильності визначення форми і причин виникнення даного захворювання.
На медичних форумах лікування синовіту колінного суглоба розписано з різних сторін, але треба пам’ятати, що самостійне лікування може призвести до небажаних наслідків. Це обумовлено тим, що визначити форму і стадію захворювання без необхідних знань, поведінки лабораторних та діагностичних досліджень не так і просто.
Призначати лікування синовіту повинен лікар, який за короткий час допоможе позбутися від недуги і запобігти повторному виникненню.
Синовіт колінного суглоба причини якого полягають не тільки у травмуванні даній області, виникає також при появі аутоімунних процесів, порушення обміну речовин.
Симптоми синовіту колінного суглоба, що носить асептичний характер (без інфікування), проявляються у вигляді появи серозного випоту в області локалізації патології. При приєднанні інфекції змінюється характер синовіальної рідини, що полягає в появі гною.
Звертатися за консультацією до лікаря треба при наступних проявах:
- Збільшення обсягів суглоба;
- Появи почуття розпирання в області коліна;
- Утруднення рухів при згині ноги;
- Поява неочікуваних або постійних болів.
За допомогою проведення зовнішнього огляду лікар може визначити збільшення обсягів суглоба, що можливо тільки при відсутності запалення на шкірі – шкірний покрив не гіперемована, місцева температура не підвищена.
Для точного діагнозу необхідно проводити пункцію суглоба, за допомогою введення голки в його порожнину і вилучення частини ексудату.
Отриману рідину досліджують на вміст білка, предмет прозорості та наявність кров’яних тілець, а також здійснюють посів на мікроорганізми.
Лікування захворювання, згідно з його формами
Пункція є першим етапом терапії синовіту колінного суглоба лікування, яке спрямоване не тільки на пригнічення симптоматики, але і на усунення причин, що провокують виникнення даної хвороби.
Лікувальні процедури по вилученню синовіальної рідини та введенню в область суглоба антибіотиків проводяться без анестезії в малої операційної.
Протимікробні препарати необхідні не тільки для придушення вогнищ інфекції, але і в якості профілактичних цілей, що запобігають зараженню, після проведеної процедури.
Після вилучення рідини і введення антибіотиків необхідно забезпечити спокій суглобу, для чого його імуннодефіцити за допомогою наступних способів:
- Накладання тугої тугої пов’язки;
- Використання спеціальних відрізів;
- Фіксації наколінниками.
У повній ліквідації рухливості немає необхідності, потрібно лише зняти навантаження з ураженого суглоба.
Повна нерухомість може призвести до негативних наслідків, які супроводжуються розвитком контрактур.
Для запобігання небажаних наслідків проводити легку гімнастику і фіксувати уражену ділянку ноги на строк не більше тижня.
Медикаментозна терапія
Лікування синовіту за допомогою лікарських засобів проводиться тільки після пункції. Полягає терапія призначення протизапальних препаратів з ряду нестероидов (Моваліс, Вольтарен, Ацетилсаліцилова кислота, Диклофенак).
Кортикостероїди призначають при тяжких та злоякісних формах хвороби, наприклад внутрішньосуглобового тиску, що можна запобігти за допомогою Дексаметазону або Кеналога-40 – стероїдних гормонів.
Для нормалізації мікроциркуляції призначаються такі регулятори, як Трентал, Нікотинова кислота або Тиатриазолин.
Широко використовуються гелі та мазі для лікування синовіту колінного суглоба, до складу яких входять протизапальні речовини.
За допомогою місцевих засобів можна лікувати тільки помірний синовіт колінного суглоба, тимчасово скорочуючи поява симптоматики хвороби, так як зовнішні препарати не впливають на причину виникнення патології.
Види захворювання і способи впливу
В залежності від виду та ступеня складності хвороби вибирається підхід до її лікування, тобто при початкових стадіях синовіту терапія може бути місцевою або ж лікування може проводитися за допомогою народних засобів.
Посттравматичний синовіт колінного суглоба — сама досліджувана форма хвороби, яка найчастіше виникає в області колін.
Утворюється в якості реакції організму на будь-внутрішньосуглобові ураження або недолік зв’язкового апарату. В даному випадку спостерігається поява випоту в місці локалізації недуги.
Лікування цієї форми хвороби необхідно проводити з ранньої пункції рідини з області суглоба (позитивний ефект від лікування у 53,9% випадків), після якої він 2-3 рази промивається новокаїном (0,5% розчином).
Далі кінцівку иммобилизируется гіпсової стрічкою або гнітючої пов’язкою. При наявності гемартрозу колінного суглоба або відірваного кістково-хрящового фрагмента, посттравматичних спайок або гематом, показано проведення лікувально-діагностичної артроскопії.
Хронічний синовіт колінного суглоба зустрічається досить рідко, розвиваючись внаслідок недостатнього або несвоєчасного лікування.
За допомогою засобів народної медицини можна лікувати тільки мінімальний синовіт колінного суглоба, так як більш серйозні стадії хвороби потребують проведення комплексної медикаментозної терапії або хірургічної.
Але ці кошти не можуть повністю впоратися з хворобою, тому їх потрібно використовувати тільки в якості додаткової терапії в комплексі з традиційними методами лікування.
Позитивний ефект від лікування досягається за допомогою наступних засобів народної медицини:
- Настою з чорного горіха, ехінацеї, деревію, евкаліпта і материнки;
- Масла, приготоване з лаврового листя;
- Компресів з живокосту лікарського.
В період виникнення хронічної форми хвороби в області суглоба порушується кровообіг і лімфообіг, що супроводжується наступною симптоматикою:
- Сильними болями;
- Швидкою стомлюваністю;
- Розвитком водянки суглоба.
Для лікування хронічного синовіту колінного суглоба використовують Контрикал або Трасилол, які вводяться безпосередньо в область суглоба. Ці препарати знижують проникність і інгібують ферменти.
При наявності сильної інфільтрації в області синовіальної оболонки або значної кількості ексудату призначаються інгібітори протеолітичних ферментів, такі як Лізоцим, Протеїназ або Гіалуронідаза.
Якщо при проведенні консервативного лікування не досягається очікуваного результату, то хворому рекомендується синовэктомия, що представляє собою оперативне втручання. Обсяг цієї операції залежить від поширення і тяжкості патологічного процесу.