З повною упевненістю можна сказати, що жодна людина з Росії не міг не захоплюватися красою лугів, покритих рожево-червоним іван-чаєм.
Напій почав активно використовуватися в Росії з першої половини 17 століття, далі був експортований в Європу і вже отримав світове покликання, як ліки від багатьох захворювань сечостатевої сфери і запального характеру.
В широкому доступі можна знайти безліч рецептів про те, як приготувати монастирський чай в домашніх умовах.
Монастирський чай є лікарським напоєм на основі рослинних інгредієнтів, терапевтичний ефект якого досягається при регулярному прийомі для лікування певних захворювань.
Перед купівлею або приготуванням чаю слід проконсультуватися з лікарем, щоб визначити показання та протипоказання до використання.
Простатит — запальне ураження передміхурової залози.
Медицина виділяє дві форми захворювання: неінфекційну, викликану застійними явищами та інфекційну.
Простатит-досить поширене захворювання, в основній групі ризику знаходяться чоловіки старші 45 років. Однак останнім часом у світі спостерігається тенденція омолодження захворювання, за допомогою звертаються і молоді люди.
Простатит вимагає обов’язкового лікування під наглядом лікаря. Комплексні заходи щодо порятунку від недуги включають в себе медикаменти, фізіотерапію, масаж і, звичайно, фітотерапію, яка визнана фахівцями дуже ефективною у лікуванні запальних процесів передміхурової залози.
Цілюща природна сила рослин — відмінний помічник у боротьбі з простатитом. У рецептах народної медицини можна зустріти безліч трав, якими лікують цю чоловічу хворобу.
Серед них найбільш ефективною вважається Іван-чай, або, по-науковому, кипрей вузьколистий.
Сучасна медицина пропонує досить великий асортимент препаратів, призначених для лікування аденоми простати.
Але в той же час багато хворих, у яких з’явилося це захворювання, вважають за краще лікуватися народними засобами, які часом бувають більш результативними, ніж медикаменти.
Монастирський чай при простатиті — це не тільки лікування, а й профілактика захворювання, запобігання серйозних ускладнень, інколи виникають, коли у пацієнта з’являється аденома передміхурової залози.
Рід грушанка налічує до 20 видів, з яких на території колишнього СРСР зустрічається чотири: в Алтайському краї, на Далекому Сході, на Кавказі і в Середній Азії.
Інші назви грушанки: перець польовий, гірський чай, ардизия. Рослина має повзуче кореневище, кисть білих або рожевих квітів з 5 пелюстками і листя завжди зеленого кольору.
Масло грушанки проводиться шляхом обробки парою насичених водою листя рослини. Листя і масло, отримане з нього, що використовуються для виготовлення ліків.
Поєднання традиційної і народної медицини в лікуванні простатиту дозволяє швидко і ефективно справитися з недугою.
Запалення простати з тих захворювань, коли лікарі є прихильниками лікування травами, якщо, звичайно, це не скасовує прийому медикаментів.