Біль – це свого роду сигнал про те, що в роботі організму виникли певні проблеми.
Чим інтенсивніше больові відчуття, тим, відповідно, більша загроза, нехай це правило не завжди є достовірним орієнтиром на етапі початкової самодіагностики.
Біль є природним, більш того, життєво необхідним механізмом. В той же час цей механізм не відрегульований так, як нам би того хотілося. Відомо, що сила і ефект больового впливу безпосередньо залежить від сприйняття, сили волі, навіть настрою. Найчастіше ці відчуття негативно позначаються на стані людини або навіть стають причиною смерті. Все вищесказане не робить біль ні ворогом, ні іншому, але змушує звернути пильну увагу на ті сигнали, які подає організм.
Що говорить нам організм
На характер больового синдрому впливає насамперед причина його появи і, звичайно, локалізація відчуттів. При цьому біль у різних частинах тіла вказує на різні проблеми зі здоров’ям.
Це веде до того, що, наприклад, при ігноруванні болю у вухах, може спостерігатися поступове погіршення слуху на фоні розвитку того або іншого захворювання.
Це може навіть призвести і до глухоти, якщо не записатися на прийом до лікаря-отоларинголога як можна швидше. Те ж саме стосується болю в голові: якщо від неї відмахуватися, можна пропустити важливий сигнал про те, що страждає кровопостачання головного мозку.
Біль є тим засобом, за допомогою якого тіло сигналізує, що певним системам органів загрожують згубні зміни, не завжди оборотні. При цьому душевну біль, хоча вона і має зовсім іншу, багато в чому незрозумілу природу, теж не можна ігнорувати.
Нерідко вміння терпіти біль вважається ознакою сили волі. У деяких обставинах дійсно необхідно зосередитися на тому, щоб не дозволити больовим відчуттям затьмарити розум. Але в більшості випадків не звертати уваги на біль – значить закривати очі на існуючі проблеми. Це призводить до наступних наслідків:
- по-перше, біль – це в більшості випадків тільки наслідок, симптом захворювання. Якщо не звертати увагу на біль, то стан може погіршитися через розвитку того недуги або патології, які і викликали больові відчуття;
- по-друге, біль вимагає від організму досить багато ресурсів. Якщо больові відчуття ігнорувати, то загине велика кількість нервових клітин;
- по-третє, біль завжди позначається на психологічному стані людини, вимотує його, що призводить як різного роду емоційних реакцій негативного характеру, наприклад, з’являється дратівливість або спостерігається знижена стійкість до стресів.
Щоб позбутися від болю, необхідно перш за все знайти причину дискомфорту.
Терапія хронічного болю
Однак не всі типи болю виконують захисну функцію Іноді вже після того, як з недугою або раною вдалося впоратися, людина може відчувати біль так званого «надорганного» порядку.
Цей тип болю називається хронічним. Причина виникнення цього явища криється в порушеннях роботи центральної або периферичної нервової системи. Організм людини має дві працюючі системи, перша з яких відповідає за самі больові сигнали, а друга пригнічує їх поширення.
Коли остання система виходить з ладу, ніщо вже не заважає виникнення больового синдрому. Особливістю хронічного болю типу є їх залежність від стану людини, його настрою і емоційного настрою.
Якщо больовий синдром, викликаний недугою, пересилити порівняно складно, то хронічні болі в більшій мірі суб’єктивні.
Саме через це боротьба з таким явищем, як хронічні болі, поєднує в собі як медикаментозну терапію, так і психологічний підхід, що вимагає довірчих відносин між пацієнтом і лікарем.
При наявності у людини хронічних болів йому потрібно консультація лікаря-невролога, а також допомога анестезіолога, психолога, фізіотерапевта.
Останнім часом з’явилася велика кількість знеболюючих препаратів різного типу і механізму впливу. Нові розробки в області фармакології дозволяють розраховувати на малий побічний ефект або навіть повна його відсутність при прийомі медикаментів.
Традиційно при цільової терапії проти хронічних болів використовуються антиконвульсанти та трициклічні антидепресанти. Їх аналоги з меншими побічними ефектами значно дорожче, але при цьому їх ефективність в плані зняття больового синдрому практично та ж.
При цьому терапія хронічних болів залишається справою складною, так як потрібен індивідуальний підхід і комплексне лікування, що поєднує як медикаментозну терапію, так і психологічну підтримку.
Фахівець проведе точний і докладний аналіз больового синдрому, виявить супутні розлади в роботі організму і знайде шляхи по нейтралізації болю.