Іноді жінок дітородного віку наздоганяє захворювання, пов’язане з порушенням цілісності тканини яєчників і їх судин і зване апоплексією, що в перекладі з латині означає «удар».
Апоплексія яєчника буває обумовлена двома основними причинами:
- Розривом фолікула (граафової бульбашки), в якому зріє яйцеклітина – така форма виникає в середині менструального циклу, коли існує ймовірність овуляції;
- розривом жовтого тіла яєчника – ця форма зустрічається в кінці менструального циклу або навіть в перші дні менструального кровотечі.
Види апоплексії яєчника і їх прояви
Розрізняють три основних види апоплексії: геморагічний (анемічний), больовий і змішаний. Кожен з цих видів має свої особливості перебігу та симптоми.
- Геморагічна форма виникає як наслідок масивної кровотечі і проявляється слабкістю, низьким тиском, прискореним серцебиттям, іноді – втратою свідомості. Чим вище швидкість крововтрати, тим швидше повинна бути надана хірургічна допомога – щоб уникнути більш серйозних ускладнень.
- Больова форма пов’язана з подразненням нервових закінчень, і виявляється гострою інтенсивним болем внизу живота і віддає в поперек, в ногу з боку апоплексії, в задній прохід. Цю біль буває важко відрізнити від болю, викликаної апендицитом та іншими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини.
- Змішана форма проявляється як ознаками кровотечі, так і больовими відчуттями.
Крім перерахованих ознак, апоплексія може супроводжуватися підвищенням температури, ознобом, нудотою і одноразовою блювотою.
До виникнення апоплексії привертають:
- важкі фізичні навантаження;
- інтенсивні руху під час статевого акту;
- запальні захворювання внутрішніх статевих органів – аднексити;
- склеротичні і кістозні зміни тканини яєчників;
- варикозне розширення яєчникових вен.
Методи діагностики апоплексії яєчника
При підозрі на розрив тканини яєчника діагностичне значення мають такі методи:
- Пункція заднього склепіння піхви. Випливає з пошкоджених судин яєчника кров скупчується в кишеньці, утвореним між задньою стінкою піхви і передньою стінкою прямої кишки. Прокол задньої стінки піхви звичайної голкою на шприці дозволяє потрапити в цей кишеньку і визначити, чи є в ньому кров.
- УЗД органів малого тазу: цей метод дозволяє визначити наявність в яєчнику фолікула, що розірвався, а так само присутність деякої кількості вільної рідини в черевній порожнині, що є додатковою ознакою кровотечі.
- Загальний аналіз крові: у ньому може визначатися знижена кількість гемоглобіну та еритроцитів, збільшення вмісту лейкоцитів.
- Діагностична лапароскопія. Якщо у жінки немає ознак масивної крововтрати, а у лікарів є сумніви в правильності діагнозу – пацієнтці може бути запропонована діагностична лапароскопія: малотравматичне хірургічне втручання з використанням спеціальної відеотехніки.
Інші методи обстеження при апоплексії мають лише допоміжне значення.
Лікувальна тактика при апоплексії
При підтвердженні апоплексії лапароскопічного втручання зазвичай достатньо для проведення всіх необхідних лікувальних заходів. Саме цей метод лікування показаний всім пацієнткам, за винятком тих, у кого розвинулася велика кровотеча.
Швидка втрата крові свідчить про пошкодження досить великих судин і вимагає екстреної лапаротомії: великого хірургічного втручання. Як лапароскопія, так і лапаротомія проводяться під загальним наркозом.
Консервативна тактика допустима лише у виняткових випадках: коли крововтрата мінімальна, больовий симптом не виражений, причина розриву точно встановлена, а жінка не планує надалі вагітності та пологів. У цих випадках жінці призначають холод на живіт, знеболюючі та протизапальні препарати.