- Суть методики
- Види таргетних агентів
- Плюси таргетної терапії
- Анти-HER2-терапія
- Антиангиогенная таргетна терапія
- Анти-PARP-препарати
Лікування раку молочної залози полягає у видаленні масиву злоякісних клітин, яка могла бути до цього зменшена в розмірах за допомогою променевої терапії або спеціальних препаратів (хіміотерапія та гормонотерапія), з подальшою профілактикою розсівання злоякісних клітин по крові або лімфатичному руслу.
На жаль, як хіміотерапія, так і опромінення різними ізотопами, необхідні для профілактики рецидивування і метастазування карциноми, є токсичними для організму методами. Поліпшити їх переносимість можна, якщо доповнювати лікування препаратами, не діють на здорові клітини. На це розрахована з’явилася не так давно методика – таргетна терапія раку молочної залози.
Суть методики
До 90-х років двадцятого століття вчені відкрили й дослідили більшість ключових механізмів, що регулюють розподіл і виживання ракових клітин. Стало відомо, що на їх поверхні є особливі рецептори, сигнал від яких «включає» специфічні ферменти і хімічні речовини, і таким чином карцинома постійно зростає, обходить імунний захист і може метастазувати.
Структур подібного будови в здорових клітинах немає. Тобто, якщо організувати адресну доставку» конкретно до пухлинних складовими, можна зупинити прогресування карциноми. Саме в цьому і полягає суть таргетної терапії («таргет» в перекладі з англійської означає «мішень»).
Подібний вид лікування раку молочної залози є особливим підвидом медикаментозної терапії, і може застосовуватися як разом з препаратами для «класичної» хіміотерапії, так і без них. Таргетна терапія не передбачає відмову від променевої терапії або операції.
Більшість препаратів, що застосовуються для таргет-лікування, не знищують клітини карциноми молочної залози. Вони пригнічують механізми, завдяки яким:
- або віддається команда до їх поділу;
- або раніше блокувалася їх диференціювання, з-за чого пухлина була менш диференційованою, тобто – більш швидко ділиться і злоякісною.
Види таргетних агентів
Препарати для таргетної терапії при раку молочної залози дозволяють довго стримувати ріст пухлини або зменшити масу знаходяться в ній клітин. Такий переклад раку з вкрай агресивного і непередбачуваного стану в хоч і злоякісне, але уповільнене захворювання, є метою не гіршою, ніж повне вилікування.
Агенти таргет-терапії, схвалені для лікування маммарной карциноми, поділяють на три великих групи:
Більшість даних препаратів відносяться до класу моноклональних антитіл. Це молекули, ідентичні тим, які утворюються при вторгненні в організм чужорідного агента.
Плюси таргетної терапії
Застосування подібного лікування:
- оптимально на ранніх стадіях патології, але також приносить хороші результати таргетна терапія, проведена при раку молочної залози з метастазами;
- можливо, коли протипоказана хіміотерапія;
- дозволяє уникнути корекції рівня гемоглобіну;
- володіє мінімальними побічними діями;
- у поєднанні зі стандартними видами терапії санкціонує значне зниження ризику появи подібної ж пухлини після її видалення і опромінення ложа;
- збільшує відсоток виживання.
Анти-HER2-терапія
HER2 розшифровується як рецептор 2 типу до молекули під назвою «людський епідермальний ростовий фактор». Особливістю такого рецептора (речовина білкової структури, розташоване на пухлинних клітинах) є здатність розпізнавати більшість сигналів від молекул-активаторів росту. Коли подібних рецепторів з’являється багато (це спостерігається у близько 30% випадків раку молочної залози), це значно погіршує виживаність і частіше викликає рецидиви, якщо застосовувати тільки стандартні терапевтичні методи.
Виходом є застосування блокаторів HER2 – фактора. Основним з них є трастузумаб (Герцептин). Такі лікарські засоби, заблокувавши сигнали раку до поділу, зупиняють його прогресію.
Герцептин
Механізми, за якими працює цей препарат, залишаються невідомими. Можна тільки припустити, що пухлинні клітини гинуть із-за того, що засіб діє подібно антителу.
Таргетна терапія раку молочної залози Герцептином ефективна і при метастатичному раку, і при великій кількості HER2 – рецепторів. Препарат дає найкращі результати при використанні у раніше нелікованих хворих – 35%, тоді як ефективність його застосування у жінок, які отримували до цього хіміотерапію – 15% (дані наведені для монотерапії). Він може бути використаний як самостійно, так і в комбінації з іншими препаратами.
Для терапії раку грудей Герцептин використовується вже багато років. Одержані за цей час дані свідчать, що він вимагає тривалого застосування: до досягнення ремісії онкопатології його застосовують у комбінації з 1-2 цитостатиками (препаратами для хіміотерапії), пізніше жінки повинні отримувати трастузумаб у вигляді монотерапії. Навіть якщо на тлі застосування Герцептина неоперований рак прогресує, відміняти препарат не варто, так як він підвищує виживаність: одержували його жінки при прогресуванні прожили (в середньому) ще 20,1 місяців, тоді як ті, кому його відмінили – всього 13,4 місяця.
Герцептин ефективний для лікування HER2-позитивного раку на усіх його стадіях. Він збільшує виживаність при цьому вкрай агресивному пухлинному процесі на 40%.
Застосування трастузумаба після радикальної операції, коли ознак метастазів немає, але можливі мікрометастази потрібно знищити, схвалено FDA з 2006 року. Найкращий ефект його досягається, якщо він застосовується спільно з таксан-містить терапією. Зараз ведуться дослідження, яка тривалість застосування даного препарату для таргетної терапії оптимальніше: 9 тижнів, 6 місяців або рік.
Герцептин ефективний і перед проведенням радикального втручання і радіотерапії для скорочення обсягу операції. До його введення в неоадъювантную терапію ремісія досягала 23-34%, а у разі HER2-позитивного раку – 10-15%. З застосуванням трастузумаба частота досягнення лікувальної морфологічної ремісії склала 43-54%.
Герцептин:
- зменшує розміри метастазів;
- дозволяє зберігати достатню якість життя при неоперабельній пухлині;
- знищує ті поодинокі пухлинні клітини, які встигли поширитися за межі грудей;
- не інгібує імунні сили організму;
- удвічі знижує ймовірність розвитку рецидиву після видалення пухлини;
- интактен для шлунково-кишкового тракту;
- тільки зрідка може грипоподібні симптоми;
- з великою обережністю застосовується у жінок із захворюваннями серця.
На жаль, деякі типи маммарных карцином можуть бути резистентні до Герцептину спочатку, або ця нечутливість може виробитися в процесі лікування. Це пояснюється або появою інших шляхів, за якими пухлина починає обмінюватися сигналами, або зміною HER2-рецепторів, на які діє препарат. У випадку резистентності ефективним є доповнення таргетної терапії Лапатінібом. Це молекула, яка блокує відразу кілька шляхів стимуляції клітини раку, допомагає подолати резистентність до трастузумабу (це було доведено).
Пертузумаб
Це новий блокатор HER2-рецепторів, блокує декілька шляхів передачі сигналів росту, що проходять через ці рецептори. Доведено, що пертузумаб може бути застосований у разі неефективності прийому Герцептина, але оптимальний результат досягається при одночасному застосуванні цих двох засобів. До того ж, така терапія добре переноситься, не справляє токсичної дії на серце.
Trastuzumab-DM1
Це засіб являє собою суміш Герцептина з похідним іншого препарату – Мэйтензина. Воно поєднує анти-HER2-вплив і одночасну доставку токсичного для ракової клітини речовини безпосередньо до неї.
Плюсом таргетної терапії Trastuzumab-DM1 є його ефективність у монотерапії, без препаратів для класичної хіміотерапії, що покращує переносимість.
В даний час порівнюється ефективність цього засобу з комбінаціями інших таргетних препаратів, що застосовуються у разі, коли при мспользовании Герцептина спостерігається прогресування раку.
Антиангиогенная таргетна терапія
Ще в 1971 році було доведено, що судини, утворюються всередині пухлини і забезпечують її харчування, стимулюють її зростання і забезпечують метастазування, проростання в сусідні тканини. Виходить, що утворюється «хибне коло»: нові судини викликають пухлинний ріст, а це, в свою чергу, призводить до появи нових судин.
Під час вивчення цього феномену знайдена молекула, яка виділяється внутрішньою оболонкою цих «нових судин». Вона названа VEGF – ендотеліальний ростовий фактор. Після цього відкриття вченими було розпочато винахід препаратів, що блокують VEGF, тим більше, що цей фактор, на відміну від HER2, є практично в будь-якому типі маммарного раку.
Анти-VEGF-терапія на сьогоднішній день довела свою ефективність, але вона менша, ніж у Герцептина і подібних ліків. Використовується, в основному, препарат Бевацізумаб, є моноклональным антитілом. Вже через півроку застосування Бевацизумаба щільність судин в пухлині значно зменшується, а після його скасування вже з третього тижня відзначається повторне посилення неоангиогенеза. В результаті, зроблені висновки про необхідність більш тривалого застосування подібної терапії.
Дослідження анти-VEGF-препаратів тривають.
Анти-PARP-препарати
Не кожен рак грудей має HER – і VEGF-рецептори. Виділяють також вкрай агресивні типи карциноми. Це:
- тричі негативний рак – нечутливий до Герцептину, естрогенів та прогестеронам, зустрічається у 10-20% випадків;
- BRCA1-ассоцированный тип, що відрізняється високим ступенем злоякісності при відсутності рецепторів до естрогенів, прогестерону.
Поки на ці види карцином діють тільки препарати для класичної хіміотерапії, але ведуться розробки інгібіторів PARP (полиАТФ-рибозно-полімеразні). Сама PARP відновлює розриви ланцюжків ДНК у пухлинних клітинах, що дозволяє раку розвиватися далі. Якщо її заблокувати, розриви генома не відновлюються, виникає генетична нестабільність карциноми, і вона гине.
На даний момент анти-PARP-препарат Инипариб проходить клінічні випробування, але перші результати обнадіюють: зменшилася швидкість прогресування высокозлокачественных карином, збільшилася виживання.
Таким чином, таргетна терапія в лікуванні раку молочної залози – це та «соломинка», яка дозволяє підтримувати кращу якість життя як жінок з метастатичними пухлинами, так і вилікувати неінвазивний рак залози, виявлений на ранніх стадіях.
Дослідження, проведені в цій області, дозволяють розраховувати, що незабаром жінки з высокозлокачественными типами даної пухлини також зможуть сподіватися на збільшення тривалості життя і поліпшення її якості. На сьогоднішній день складність полягає в недостатності достовірних онкобиомаркеров, які б дозволили винайти нові види агентів для таргетної терапії.
loading…