Я завжди була пампушкою, і з того часу, як стала усвідомлювати свою жіночу привабливість (років, напевно, з 13-14), все моє життя перетворилося на боротьбу із зайвою вагою.
Я весь час сиділа на якихось дієтах: японська, гречана, «Кремлівська», дієта Лариси Доліної – всіх і не перерахуєш – і це давало тимчасовий результат. Як тільки я починала харчуватися як більшість нормальних людей, кілограми поверталися, і я сідала на чергову модну дієту.
Так, у постійній боротьбі із зайвою вагою, я все ж без особливих проблем вийшла заміж, і моє життя дещо ускладнилася: чоловікові треба було готувати, причому не як попало, а краще, ніж його дорогоцінна ненька. Утриматися від спокуси смачно поїсти стало набагато важче, і я з жахом стала помічати, що поправляюсь. Тим не менше я все ж пристосувалася до нових обставин, тим більше що чоловік виявився тямущим і міг і сам приготувати собі щось нехитре на обід. Крім жорстких обмежень в їжі я обов’язково займалася спортом – влітку бігала вранці, взимку ходила в спортзал.
Так тривало до вагітності. І тут я дала собі волю: все, що було можна, стало можна. І як результат – 30 кілограм зайвої ваги. За час годування груддю набрала ще більше десяти. Для мене це було просто катастрофою, і що найстрашніше – я ніяк не могла взяти себе в руки. Я, яка все життя сиділа на дієтах і знала про них все, не могла закрити рот і перестати їсти все підряд. Чоловік спочатку мовчав, потім став м’яко натякати, а потім і відкритим текстом говорити про те, що пора б вже і почати стежити за собою. Я і сама все прекрасно знала, але від цього біль від його слів менше не ставало. Я перестала дивитися на себе в дзеркало, одягалася абияк, тому що в цих безформних мішках і так не могла виглядати добре, стала злою і дратівливою. Жила просто за інерцією – бо так треба.
Не знаю, скільки б це існування тривало, і до чого б я так докотилася, але тут в моє життя втрутився Пан Випадок. Одного разу я гуляла з сином і зайшла в магазин купити для нього книгу казок, і тут мені на очі попалася непоказна книжечка в м’якій палітурці, на якій яскравими літерами було написано: «Чудова фігура за 15 хвилин в день». Я скептично поставилася до цього, але взяла погортати. Якісь дихальні вправи і дивні пози. Але книга була недорогою, і я все ж її купила. Так у моє життя увійшов «Бодіфлекс» – система дихальних вправ у комплексі зі спеціальними розтяжками, які допомагають підтягти проблемні зони.
Я вирішила спробувати, тим більше що втрачати мені було нічого, а жадане струнке тіло обіцяли всього за 15 хвилин занять і без всяких дієт. Спочатку я навчилася правильно дихати, потім приступила до вивчення вправ на розтягування. Спочатку це займало у мене 40 хвилин у день, і я робила вправи ввечері, після того як синочок засинав. Потім на вправи стало йти не більше 20 хвилин, і я стала виконувати їх вранці, поки всі ще сплять. І десь до кінця першого місяця занять я стала помічати, що одяг мені трохи велика, та й чоловік зазначив, що я схудла, хоча спочатку сміявся над моїми заняттями. І ще я стала набагато менше, хоча зовсім до цього не прагнула. Окрилена результатом, я виключила зі свого раціону солодке, а також намагалася не наїдатися на ніч, хоча якщо нас запрошували на день народження, то не сиділа з смутним видом над яким-небудь листком салату, а їла всього потроху.
Минуло менше року, а я схудла з 54 розміру одягу до вільного 48, і не збираюся на цьому зупинятися. Я подобаюся чоловікові, і що найголовніше, подобаюся сама собі.
Олена — тільки для сайту Я здоров ру
Фото взято з відкритих джерел в інтернеті