Псоріаз – хронічне багатофакторне захворювання, яке найчастіше проявляється дерматозом, однак можуть вражатися і суглоби. Псоріаз має хвилеподібний перебіг: періоди загострення, спровоковані якими-небудь зовнішніми або внутрішніми факторами, змінюються періодами ремісії.
Ступінь тяжкості захворювання відрізняється у різних хворих, так і одного і того ж людини і може варіювати від одиничних висипань до обширного ураження шкірного покриву.
Часто спостерігається тенденція до прогресування захворювання, періоди ремісії стають все коротшими, а тяжкість клінічних проявів посилюється.
Виділяють три стадії псоріазу: прогресуюча, стаціонарна і регресуюча. Первинним елементом висипки є папула, однак, при псоріатичній еритродермії це еритема, а при пустульозному формі – пустула.
Симптоми псоріазу початковій стадії знаменуються появою дрібних папул, розміром від кількох міліметрів до 2-3 см. Вони мають вигляд бляшок, покритих пухкими білими лусочками. При їх поскабливании спостерігається псоріатична тріада:
- Феномен «стеаринової плями» — якщо папули несильно поскоблить, то лусочки легко відокремлюються.
- Феномен «термінальної плівки» — після видалення лусочок оголюється тонка, блискуча, волога на вигляд поверхня шкіри.
- Феномен «кров’яної роси» — якщо далі пошкребти термінальну плівку, то на її поверхні не виступлять крапельки крові.
Початок псоріазу характеризується утворенням первинних осередків на місцях, що піддаються механічної або хімічної травматизації, зазвичай це лікті, коліна, місця подряпин або расчесов (симптом Кобнера).
У початковій стадії псоріазу папули там розташовуються лінійно, повторюючи місце подразнення. На цих місцях елементи висипу можуть існувати тривалий час без динаміки, їх називають черговими або сторожовими.
На прогресуючій стадії псоріазу висипання схильна до периферичної росту і розвитку псоріатичних бляшок, які в половині випадків супроводжуються нестерпним болісним свербінням. Навколо папул є чіткий периферичний рожевий віночок зростання.
Для лікування псоріазу початковій стадії переважно використовувати препарати місцевої дії. Вони знімають свербіж, хворобливі відчуття, запальні реакції, і при цьому володіють мінімальними побічними ефектами.
В основному застосовуються ліки, що мають кератолітичними властивостями (сприяє розчиненню верхнього, ураженого шару шкіри), похідні вітаміну D3 або А, гормональні засоби. Сюди відносять препарати на основі саліцилової кислоти, дитранол, кальципотриол, таклонекс.
Однак при важких проявах навіть на ранніх стадіях псоріазу, можливе застосування системної терапії. Метою лікування псоріазу є зниження клінічних проявів і стабілізація ремісії.
Стаціонарна стадія псоріазу характеризується припиненням периферичного зростання висипки, папули ущільнюються, їх колір блідне. Зазвичай дозвіл інфільтрату відбувається з центру, і висип набуває кільцеподібне обрис, коли папули вирішуються з периферії, вони втрачають свою форму і мають як би підталий вигляд.
Регресуюча стадія характеризується повним зникненням висипки на більшій поверхні тіла. На місці колишніх папул залишаються вогнища гіперпігментації (потемніння) або вторинної лейкодерма (розлад пігментації шкіри через зменшення або повного зникнення пігменту меланіну).
Навколо папул можна спостерігати псевдоатрофіческій обідок Воронова – обідок шириною кілька міліметрів, який має білуватий колір.