Як правило, ускладненнями псоріазу називають тяжкі форми перебігу цього захворювання. Сюди відносять псоріатичну еритродермію, генералізований пустульозний псоріаз і псоріатичний артрит. Всі ці стани або потенційно небезпечні для життя пацієнта або можуть призводити до інвалідності.
Псоріатична еритродермія – це така форма прояви псоріазу, коли в патологічний процес втягується практично весь шкірний покрив. Шкіра стає яскраво-червоною, вона набрякла, є рясне лущення. У хворих піднімається температура, їх мучить озноб, свербіж і печіння.
Характерно збільшення лімфатичних вузлів – поліаденіт. Псоріатична еритродермія нерідко є результатом загострення звичайного псоріазу і провокується неправильним лікуванням, наприклад різкої скасуванням системної терапії, але актуальні і звичайні провокуючі фактори – прийом алкоголю, стреси, інфекційні захворювання і ін.
Ця форма може призвести до летального результату, так як порушується здатність організму до підтримання теплообміну, до того ж страждає бар’єрна функція шкіри, що може призвести до генерализованному гнійного ураження або навіть до сепсису.
Генералізований пустульозний псоріаз – найбільш важка форма захворювання. Пустули (поверхнево-гнійничкові елементи) можуть виникати як на тлі вже наявних псоріатичних бляшок, так і на шкірі без попередніх висипань.
У частини хворих пустули стерильні, а в інших з них висівається золотистий стафілокок або b-гемолітичний стрептокок. Деякі пустули засихають і на їх місці утворюються кірочки, на місці інших з’являються нові гнійники.
Протягом пустульозного псоріазу хвилеподібне. Поява нових висипань супроводжується погіршенням загального стану, інтоксикацією й підвищенням температури. На початку осередки знаходяться ізольовано один від одного, але вони швидко збільшуються в розмірах і, зливаючись, захоплюють великі ділянки шкіри, так що окремі бляшки перестають бути помітними.
Пустули також схильні до злиття, і коли це відбувається, утворюються вогнища відшарування епітелію у вигляді гнійних озер. Дещо легше протікає долонно-підошовний пустульозний псоріаз. Тут головним чином уражається шкіра долонь (в ділянці підвищення великого пальця) і стоп (поверхня склепіння стопи).
Псоріатичний артрит розвивається приблизно у кожного десятого хворого. Уражаються суглоби рук, ступнів, зап’ясть, гомілковостопні суглоби, а також шийного та попереково-крижовий відділи хребта.
Захворювання починається із запалення суглобової сумки – синовіту. Сам по собі запальний процес виражений слабо, переважають фіброзні зміни і запалення сухожиль. Виділяють п’ять форм псоріатичного артриту:
- Асиметричний олігоартрит – уражається 2-3 суглоба.
- Артрит із залученням в процес кінцевих міжфалангових суглобів.
- Симетричний ревматоидоподобный артрит.
- Мутилирующий (обезображивающий) артрит.
- Псоріатичний спондилоартрит – зазвичай локалізується в хрестово-клубових зчленуваннях, зазвичай протікає малосимптомно і виявляється випадково при рентгенологічних дослідженнях.
Нерідко, перед появою артритів, хворі скаржаться на погіршення загального стану, біль у м’язах і суглобах. Артрит може розвиватися повільно або гостро. Крім болю в суглобах характерна також ранкова скутість.
Особливістю псоріатичного артриту є асиметричність ураження (на відміну від ревматоїдного), ураження так званих суглобів виключення міжфалангового суглоба великого пальця і далекого міжфалангового суглоба п’ятого пальця на руці, одиночне поразку міжфалангових суглобів, яке може поєднуватися з ураженням нігтів.
При цьому область суглоба опухає, шкіра над ним набуває бордове забарвлення і суглоб стає схожий на редьку. Характерним також є поразка всіх міжфалангових суглобів на одному пальці, при цьому ще запалюються м’які тканини, утворюється набряк і палець стає схожий на сосиску – такий стан носить назву осьової артрит.
Мутилирующий артрит є найважчою формою псоріатичного артриту. При цьому відбувається остеоліз (розплавлення кісткової тканини).
Переважно уражаються суглоби пальців кистей і стоп, що призводить до характерної деформації суглобів, при цьому осі пальців розташовуються хаотично, розвивається анкілоз – нерухомість суглобів. Мультирующий артрит часто супроводжується ураженням хребта.
Хворі скаржаться на обмеження рухливості, з’являються болі в попереку, потім приєднується ураження всіх інших відділів і виникає «поза прохача»
Псоріаз, особливо його помірна та тяжка форми, часто супроводжується супутніми захворюваннями. Такий стан називається коморбидной патологією. Зокрема, у людей, які страждають на псоріаз, відзначається підвищений відносний ризик ішемічної хвороби серця, інсульту, гіпертонічної хвороби, дисліпідемії, діабету і хвороби Крона.
Підвищений ризик розвитку цих захворювань довели результати великого дослідження, коли порівнювали дві групи хворих: одна з псоріазом, а друга з іншими шкірними захворюваннями. Тому при підборі терапії конкретного пацієнта, потрібно враховувати ступінь вираженості кожної хвороби окремо та його вплив на загальний стан хворого.
Як і при інших важких хронічних захворюваннях, хворі на псоріаз схильні до депресії. Вчені не виключають генетичний зв’язок цих станів, оскільки в обох випадках імунопатологічні та ендокринні фактори.
В залежності від локалізації уражень, люди відчувають фізичний і психічний дискомфорт, виникають труднощі в соціальній адаптації. У деяких випадках ускладнення псоріазу можуть призвести до інвалідності.