Кровоточивість – явище нерідке, адже у багатьох людей є підвищена схильність організму до утворень підшкірних крововиливів (наприклад, синців від удару) або кровотеч.
Ступінь згортання крові людини безпосередньо залежить від кількох факторів: крихкості і цілісності стінок судин, функціональної повноцінності і кількості тромбоцитів, вмісту солей і білків в крові, а також їх складових характеристик. Роль тромбоцитів полягає у процесі звуження судин у місці пошкодження органу або біологічній тканині, завдяки чому зменшується об’єм крові, що втрачається. Це відбувається наступним чином: речовини, що містяться в тромбоцитах, взаємодіючи з пошкодженими тканинами, злипаються, завдяки чому наростає еластичний згусток, який закупорює судину.
Далі він починає виділяти речовини, які при контакті з факторами згортання в плазмі крові збільшують згортання в пошкодженій області. Це досить складні процеси, оскільки плазмових факторів, що відповідають за згортання крові, більш ніж 40 видів. Отже, недолік або повна втрата одного з складових може стати причиною зниження або втрати (в окремих випадках) здатності крові до згортання.
У противному випадку, якщо цей показник надмірно перевищений, відзначається схильність крові до загущення – це відбувається всередині судин і призводить до виникнення тромбів. Щоб це усунути – слід, відповідно, придушити діяльність одного з факторів, що беруть участь у згортанні крові.
Кровоточивість – чому вона виникає?
Якщо кровоточивість є наслідком неповноцінного роботи стінок судин, причинами можуть бути кілька факторів, до яких відносяться:
- генетичні захворювання, що передаються у спадок;
- алергічні реакції (у деяких випадках при потраплянні в організм чужорідного білка);
- токсична бактеріальне вплив (наприклад, зараження крові або сильне отруєння);
- нестача вітаміну С в організмі;
- інсульт.
Кровоточивість дуже ретельно вивчають кращі лікарі-гематологи. В даний час медицині вже відомі деякі фактори, що негативно впливають на кількість і якість тромбоцитів у крові, але чітку причину патологічних змін не завжди вдається виявити.
До негативних причин, які впливають тим чи іншим чином на тромбоцити, можна віднести деякі види інфекцій, проникаючу радіацію, захворювання і ураження кісткового мозку, що є наслідком інших хвороб. Іноді трапляється, що на об’єм тромбоцитів у крові впливає застосування певного неспецифічного медикаменту, хоча у більшості людей така реакція на той же препарат і в тих же дозах відсутня.
Також є безліч причин нестачі або порушення факторів згортання, які знаходяться в плазмі. Хоча слід уточнити, що в основному цей фактор передається у спадок.
Кровоточивість може виражатися у вигляді:
- кров’яних плям, схожих на висип;
- підшкірних крововиливів (досить видимих, оскільки шкірний покрив в даній області змінює колір);
- надмірно рясних і тривалих менструальних кровотеч;
- кровотеч з носа, вух або ж внутрішніх (шлунково-кишкових) органів без особливих причин;
- кровотеч, що виникають при механічних травмах.
Кровоточивість організму. Лікування
Сильна кровоточивість лікується під чітким наглядом лікарів. Знадобиться консультація лікаря-гематолога, а може і інших фахівців. Людині з підвищеною кровоточивістю організму слід уникати будь-яких травм.
Це особливо важливо при деяких захворюваннях, що носять вроджений характер, коли будь-яка, навіть мікротравма є причиною рясних кровотеч (наприклад, при гемофілії). Особливу обережність слід дотримуватися і в підборі продуктів харчування для такого хворого, оскільки навіть несуттєва травма слизової оболонки шлунково-кишкового тракту може спричинити внутрішню кровотечу.
Вибирати потрібно щадну їжу – без твердих компонентів, наприклад, осколків м’ясних або риб’ячих кісток, горіховою або яєчної шкаралупи.
Якщо є надчутливість і ламкість судин (відбуваються часті крововиливи) – потрібно систематично приймати вітамін С (тричі на день по 0,2 г), а ще краще – аскорутин (комбінація аскорбінової кислоти з рутином – препаратом вітаміну Р).
При складних ситуаціях, з якими пов’язане кровотечу, необхідно записатися на прийом лікаря-гематолога і провести діагностику організму.