Рослина гірчиця відомо населенню не одне тисячоліття. Вона знаходить широке застосування в кулінарії і медицині. Гірчиця також є символом чоловічої сили та могутності, незважаючи на те, що її насіння дуже маленького розміру.
Вперше гірчицю як приправу стали застосовувати в стародавній Греції. Популярна вона і сьогодні. Існує три види цієї рослини: біла, чорна і сарептська гірчиця. Гірчиця вирощується як у промислових масштабах, так і в індивідуальному порядку на домашніх городах.
Властивості гірчиці
Гірчиця – однорічна рослина, що має пряний аромат завдяки великому вмісту ефірних олій. Рослина плодоносить стручками, в яких в один ряд ростуть гірчичні насіння. Стручок тонкий, з товстими перегородками, заостряющийся до кінця. Смак готової приправи гострий, з гіркотою.
Гірчиця містить у своєму складі кальцій, фосфор, магній, цинк, калій, кальцій, білки, жирні кислоти, вітаміни B1, B2, E. Листя рослини містять залізо, кальцій, вітамін A, PP, B.
Користь гірчиці
Гірчиця є хорошим і ефективним емульгатором. Вона служить захисним покриттям при тепловій обробці м’яса і риби, при цьому надаючи м’яса смак, аромат і гостроту.
Гірчиця благотворно впливає на роботу м’язів, зміцнює м’язові волокна.
Зміцнює нервову систему, кровоносні судини, покращує постачання кров’ю органів. Стінки судин відновлюються за рахунок мінералів, зменшується можливість утворення тромбів.
Гірчиця стимулює ріст клітин, прискорює їх регенерацію, покращує загоєння ран, відновлює м’язи після навантажень.
Гірчиця регулює обмінні процеси в організмі, покращує розщеплення білків, вуглеводів і жирів. Живильні речовини краще засвоюються в присутності приправи.
Гірчиця володіє антибактеріальними властивостями.
Насіння гірчиці допомагають при мігрені, нормалізують кров’яний тиск, зменшують залежність організму від зміни погоди.
Магній, що входить в гірчицю, здатний зменшувати напади астми і ревматичного артриту.
Застосування гірчиці
Гірчиця застосовується як гострої приправи абсолютно до будь-яких страв. Колір приправи світло-коричневий. На основі гірчиці готується майонез. Насіння гірчиці використовуються при консервації.
Гірчичні листя додають у салати і супи для аромату.
Гірчичний порошок застосовується при запальних захворюваннях бронхів. Спеціальні пакетики з гірчицею прикладаються на грудну клітку і на лопатки. При заморозках, ефективним засобом проти вірусних захворювань є гаряча вода з гірчицею. В такій воді парять ноги.
Гірчиця застосовується при запорах, поганій роботі шлунка. Вона покращує травлення, викликає апетит, стимулює вироблення шлункового соку.
Гірчиця може додаватися в маски для волосся. Вона прискорює ріст волосся, підсилює дію інших інгредієнтів, покращує приплив крові до коренів волосся, але часто застосовувати такі маски не можна.
Шкода гірчиці
Гірчичні зерна можуть викликати алергію. Людям, з алергенної реакцією на гірчицю можна вживати її в їжу навіть у вигляді майонезу. Використовувати гірчичний порошок в такому випадку теж не можна.
При довгому стягнення на тілі гірчиця може викликати опіки і почервоніння внаслідок того, що викликає посилене кровообіг і розігрів місць, в яких вона прикладається.
Не радять їсти у великих кількостях гірчицю при захворюваннях нирок і печінки, запаленні легень, туберкульозі. При цих захворюваннях гірчиця може викликати задишку, уповільнене серцебиття, а іноді навіть непритомність.
Не можна вживати в їжу гірчицю людям, страждаючим гастритом, виразкою шлунка, колітах. Слід уникати потрапляння гірчиці на слизові оболонки.
Гірчична олія, що містить в се5менах рослини при розтиранні може викликати сльозоточивість.
При застосуванні в якості масок для волосся, гірчиця сильно сушить волосся. Людям, у яких шкіра схильна до сухості, не бажано застосовувати маски з гірчицею або додавати в маски велика кількість зволожуючих компонентів.