Алергічний риніт (сінна лихоманка) – це запалення слизової оболонки носа, викликане алергічної реакції негайного типу. Він буває цілорічним та сезонним, проявляється у вигляді багаторазового чхання, відчуття свербежу або утруднення дихання. За даними статистики, цим захворюванням страждає близько двадцяти відсотків населення планети.
Більшою мірою сінній лихоманці схильні люди з іншими проявами алергічних хвороб (бронхіальну астму, кропив’янку, нейродермітом). Вперше хвороба проявляється до 30 років, з віком симптоми стають менш вираженими, але повне одужання відзначається рідко.
Сезонний тип захворювання виникає в теплу пору року. Його джерелами є:
- амброзія;
- пилок дерев;
- спори цвілі.
Алергени цілорічного типу:
- домашня або книжкова пил;
- пилові кліщі і їх фекалії;
- шерсть домашніх тварин.
Причиною алергічного риніту може бути і особливість професії. Наприклад, кондитери можуть реагувати на борошно, тваринники – на вовну і пух, а будівельники – на гіпс. Симптоми в цьому випадку виявляються круглий рік і зникають під час відпустки.
При перистальтическом риніті носові ходи наливаються кров’ю з-за сильних запахів, тютюнового диму, парів алкоголю, однак ця реакція не є алергічною.
Люди, що страждають на риніт, у період загострення мають набрякле обличчя, запалені очі і утруднене дихання через ніс. Багато алергіків мають звичку мимоволі терти пальцями кінчик носа. Цей симптом називається «алергічний салют». Проявами також можуть бути:
- чхання нападами;
- підвищена сльозливість;
- свербіж в горлі, носі або в роті;
- зниження нюху або смаку;
- дратівливість і зниження концентрації.
Для діагностики захворювання слід відвідати двох фахівців: отоларинголога та імунолога. Часто сінна лихоманка ускладнюється синуситом або наявністю поліпів, і лікувати організм потрібно комплексно. Підтвердити діагноз допоможуть обстеження:
- аналіз крові;
- шкірні проби;
- риноскопія;
- цитологія;
- комп’ютерна томографія приносових пазух.
Для лікування використовують кілька методів.
Метод імунотерапії полягає в тому, що в організм вводять малі дози алергенів. Після звикання дозування збільшують. Так поступово набувається абсолютна стійкість до потрібних речовин.
Плазмаферез використовують у важких, запущених випадках. Принцип методики полягає в тому, що частина крові проходить через спеціальний апарат, який проводить механічну чистку від алергенів, токсинів та імунних комплексів.
Протизапальна терапія включає в себе комплексне використання різних лікарських засобів. Антигістамінні препарати краще купувати другого або третього покоління. Вони володіють сильним діючою речовиною і мають мінімум побічних ефектів. Можуть випускатися у вигляді таблеток, крапель або спрея. До них відносяться:
- «Цетрин»;
- «Телфаст»;
- «Зодак».
Якщо після трьох тижнів не стало краще, призначають місцеві засоби для слизової оболонки носа:
- «Кромогексал»;
- «Налкром»;
- «Кромоглін».
Хоч ці ліки відпускаються без рецепта, самостійно визначати їх дозування дуже небезпечно, адже вони розраховані на тривалий прийом.
Промивання носа є відмінним засобом для доповнення до лікування. В аптеках продається готове пристрій Долфін і одноразові суміші. Можна приготувати розчин самостійно. Для цього в склянку води додають пів чайної ложки соди, стільки ж солі і кілька крапель йоду.
Алергія будь-якої форми загострюється через загальне ослаблення організму. Зміцните свій імунітет після тривалого стресу, загальної втоми або недавно перенесеної хвороби. У період цвітіння рослин вживайте вітамінні суміші з кураги, меду і горіхів, пийте настої шипшини і добре висипайтеся.