Сучасна алергологія існує вже кілька десятиліть як самостійний розділ клінічної медицини. Відповідно, в Росії і країнах СНД з’явилася ще одна вузьконаправлена спеціалізація лікаря – алерголог, або ж алерголог-імунолог.
Проте багато хто, в тому числі і алергологи, забувають, що деякі захворювання виникають в першу чергу від нестабільної роботи нервової системи і психіки. Адже ці фахівці налаштовані на профілактику, діагностику і лікування досить різнобарвна хвороби – алергії. Безумовно, що головними чинниками, з-за яких відбуваються різні алергічні реакції в організмі, є хімічні та біологічні речовини, а також коливання температури.
Принципи роботи лікаря-алерголога з такими реакціями найчастіше будуються на діагностиці схильності до них. Для цього застосовують поширені шкірні тести: визначається тип реакції організму на широкий спектр алергенів, що зустрічаються найбільш часто.
Також робляться специфічні аналізи крові. У підсумку в якості лікарської терапії призначаються антигістамінні препарати, кортикостероїдні гормони. Однак в останні роки така система боротьби з алергією багатьма лікарями береться під сумнів.
Світовий прогрес в медицині все частіше закликає докторів дивитися на алергію та інші поведінки імунної системи трохи ширше, ніж вони звикли. Адже все частіше на міжнародних конференціях і в наукових публікаціях стверджують не стільки про алергії, скільки про псевдоаллергии.
З підвищеним інтересом вивчають психогенні, нейрогенно-алергічні та алергоподібні синдроми, коли зміни в поведінці вегетативної нервової системи, явно чи завуальовано, проявляються нарівні з алергічною реакцією організму на збудник.
Практично у половини людей з позитивними алергічними пробами, зокрема у жінок, різні реакції організму виникають згодом сильних переживань і стресів.
З метою комплексного підходу до лікування пацієнтів з алергічними проявами доктора використовують цілий арсенал методів, здатних впоратися з цими неприємностями. Така методика допомагає активізувати відразу кілька систем організму і швидше отримати стійкий результат від лікарського впливу.
Ефективними способами є точковий масаж, акупунктура (голковколювання), елементи рефлекторно-мануальної терапії. Вони дозволяють активізувати механізми десенсибілізації, іншими словами, не знизити надчутливість до окремого алергену, а повністю позбавити організм від нападів алергії.
Важливі і психотерапевтичні методики (найчастіше це гіпнотерапія, спеціальні техніки нейролінгвістичного програмування, сугестії). Вони допомагають усунути усталені негативно-психологічні, психорефлекторные установки (зацикленість) на потенційну алергію на фактори і навіть ситуації, які можуть спровокувати її.
Маються на увазі такі випадки, при яких псевдоалергійний синдром відбувається в момент підсвідомого очікування відповідної хворобливої реакції. Тобто, якщо «легко хороший» людина з «роздутою» вегетативної НС тривожно чекає поява характерних симптомів алергії, то найімовірніше це відбудеться.
Відчутно підвищують позитивний вплив зазначених вище прийомів нейро – та психотерапії кошти гомеопатії. Пацієнтам дають як окремі субстанції, так і їх комплекс (у вигляді крупинок, мікстур, свічок тощо).
Представники світової медичної науки досі не можуть прийти до єдиного знаменника – вважати «нервові» реакції організму захворюванням або ж псевдоаллергией. У будь-якому випадку, якщо ви відчули на собі поява алергічних реакцій на стресову ситуацію – пройдіть обстеження у наступних фахівців: алерголога, мануального терапевта, невролога і психотерапевта.
Лікарі, що займаються проблемою алергії, переконані, що комплексний підхід до усунення недуги дозволить значно підвищити ефективність лікування та проведення профілактичних заходів.