Алкогольна залежність

Алкоголізм характеризується стабільною потребою в сп’янінні, порушенням психіки, нервовими розладами, порушеннями функцій внутрішніх органів, погіршенням працездатності і, як наслідок, все більш прогресуючою деградацією особистості.

Спочатку алкоголіку потрібна невелика доза спиртного, потім все більша і більша.

Алкоголік не здатний контролювати кількість випитого: людина припускає випити трохи, але маленьких доз йому вже недостатньо, щоб відчувати себе комфортно, і в результаті він напивається.

Для людей, страждаючих алкоголізмом, характерні періоди запою, коли людина вживає алкоголь кілька днів або навіть тижнів без перерви, здавалося б, без яких-небудь зовнішніх причин.

Алкогольна залежність – важке захворювання, що носить хронічний характер і найчастіше важковиліковною, обумовлене систематичним вживанням спиртних напоїв.

Алкоголіка сп’яніння здається оптимальним психічним станом, йому так комфортніше. Цей потяг не піддається контролю розуму і здоровим доводам припинити пияцтво.

Алкоголік витрачає всю енергію, з’являються засоби і думки на те, як би добути алкоголь, і при цьому його не хвилює реальна обстановка в сім’ї (наявність грошей, необхідність виходу на роботу тощо).

Він не може пити мало і, випивши трохи, не зупиняється і прагне досягти повного сп’яніння, до безпам’ятства. Зазвичай алкоголіки не закушують, до того ж у них пропадає блювотний рефлекс і тому, скільки б він не випив, – все залишиться в організмі.

Деякі вважають, що це відбувається внаслідок підвищеній переносимості алкоголю. Але насправді це не нормальний стан, а вже патологія – організм зовсім втратив здатність захищатися від алкогольної інтоксикації шляхом блювоти або інших механізмів захисту.

На пізніх стадіях алкоголізму переносимість алкоголю раптом знижується, і алкоголік може сп’яніти навіть від малої дози вина, причому до такої ж міри, як від великої кількості горілки раніше.

На цьому етапі алкоголізму проявляється важке похмілля після прийому алкоголю, погане самопочуття, дратівливість, злостивість.

Люди досить давно визначили зв’язок між тривогою і зловживанням алкоголем. Це один з основних психологічних чинників, що зумовлюють прагнення до випивки.

Звичайно, як у будь-якого захворювання, алкоголізму є свої причини. Починається алкогольна залежність з періодичних випивок від випадку до випадку.

Це мало-помалу приймає характер звички і призводить до стану, коли людина вже не може обійтися без алкоголю.

Деякі люди вживають спиртне для того, щоб, як їм здається, урізноманітнити життя, для інших це спосіб відволіктися від реальності або позбавитися від стресів.

На більш пізніх етапах алкогольна залежність починає проявлятися фізичною і психічною залежністю від алкоголю, психічною і соціальною деградацією.

З’являються патології внутрішніх органів, центральної і периферичної нервової системи, порушення обміну речовин.

Нерідко виникають алкогольні психози, один з яких відомий як біла гарячка. Зрештою, алкоголь може привести до цирозу, раку печінки і навіть летального результату.

Хто такий алкоголік?

Алкоголіком називають людину, систематично вживає спиртні напої, що знаходиться при цьому в психічної і фізичної залежності від алкоголю.

У алкоголіків необоротно порушена робота ферментативної системи, яка відповідає за утилізацію алкоголю в організмі. Близько 10 відсотків людей, що п’ють спиртні напої, стають алкоголіками.

У алкоголіків нерідко виникають патології внутрішніх органів, порушуються обмін речовин в організмі і функції центральної і периферійної нервової системи. Ці незворотні наслідки виникають у результаті систематичного вживання алкоголю

. Це означає, що все життя зберігається готовність до відновлення всієї картини алкоголізму при першому ж потраплянні алкоголю в організм, навіть якщо це трапляється через багато років або навіть десятиліть після зречення від алкоголю.

Багато людей вважають, що алкоголізм страждають тільки слабкі, безвольні люди, які не можуть змусити себе кинути пити. Це не так, і алкоголізм – не наслідок відсутності у хворого сили волі.

Алкоголіками можуть ставати і ті, хто досягає успіхів, вміє справлятися з проблемами, вміє перемагати. Справа не в тому, що у людини слабка воля, а в тому, що тяга до алкоголю часто сильніше його.

Алкоголізм вилікувати важко, дуже важко, але можливо. Під час запою, коли людина напивається щодня, протягом багатьох днів, навіть тижнів, патологічні явища настільки сильні, що для їх усунення необхідна медична допомога.

Якщо людина не хоче лікуватися, слід неодмінно робити все нові і нові спроби переконати його в тому, що лікування необхідно.

Найкраще об’єднати зусилля і підключити всіх зацікавлених і важливих для хворого людей (родичів, друзів, подружжя, дітей, співробітників).

Існує спеціально розроблена технологія, спрямована на те, щоб змусити алкоголіка звернутися за допомогою, який називається «інтервенцією».

Кожен з учасників цього методу (а це значущі й авторитетні для хворого люди) намагаються допомогти алкоголіку усвідомити наявність проблеми, повідомляючи про ті зміни в ньому та зміни в їх житті, які викликані вживанням хворим алкоголю.

Цей спосіб передбачає участь психотерапевта для спрямування зусиль діючих осіб, а при усвідомленні хворим свого стану, своєї проблеми лікування його в конкретному медичному закладі.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment