Про виникнення методу
Групова психотерапія з’явилася на початку XX століття завдяки спостереженнями медсестер одній з приватних клінік США.
Вони відзначили, що проводяться невеликою групою зустрічі, надають набагато більший позитивний вплив на здоров’я і самопочуття пацієнтів, ніж індивідуальне спілкування.
У 1905 році цю методику, взяв на озброєння лікар Пратт (Pratt J.), взявся проводити групові заняття з хворими на туберкульоз для роз’яснення гігієнічних правил поведінки і зміцнення віри в одужання.
Однак визнаним засновником методики вважається Якоб Морено, який в 1931 році ввів поняття групової психотерапії і навіть видав однойменний журнал.
Для лікування алкоголізму групова психотерапія застосовується з 30-х років, коли в США залежні стали створювати групи взаємодопомоги, відомі сьогодні по всьому світу рух «Анонімні алкоголіки».
На сьогоднішній день методи групової психотерапії застосовуються в багатьох наркологічних клініках і центрах психологічної допомоги. Вважається, що в лікуванні алкоголізму груповий метод кращий, оскільки група ефективніше протистоїть спробам окремих її членів виправдати пияцтво, ніж один лікар.
До того ж, приклад тих, хто вже подолав свою тягу до спиртного, вселяє надію на одужання на новачків, допомагає розвіяти сумніви і зміцнити віру у власні сили.
Опис методу
Заняття груповою психотерапією зазвичай проводяться в 7-10 сеансів, тривалістю по 1,5-2 години. Їх зміст багато в чому визначається типом психокорекційної групи. В лікуванні алкогольної залежності найбільш часто використовуються два типи груп:
— Група тренінгу вмінь. Тут тон задає психотерапевт і його керівництво відчувається досить чітко. Такі групи зазвичай формуються для лікування в умовах наркологічної клініки або психологічного центру.
— Група зустрічей-зіткнень (encounter-група), у якій ведуча роль і відповідальність лежить на самих учасників. Такі групи взаємодопомоги організовує товариство Анонімних алкоголіків і деякі інші добровільні товариства тверезості.
У групі тренінгу умінь лікар прагне максимально поліпшити взаємини між учасниками, веде роз’яснювальну роботу, шукає спільно з пацієнтами варіанти рішень конфліктних ситуацій. У encounter-групах основний упор робиться на спілкування, спільний пошук виходу із скрутних ситуацій, вивчення досвіду інших учасників.
У лікуванні алкоголізму групова психотерапія допомагає пацієнтам:
- • Побачити себе очима інших людей;
- • Знайти відповіді на питання;
- • Подолати заперечення власної залежності;
- • Отримати корисну інформацію;
- • Поділитися власними переживаннями і думками, відчути підтримку;
- • Навчитися більш ефективно спілкуватися з іншими людьми;
- • Навчитися справлятися з емоціями, правильно реагувати на стреси, активувати свої внутрішні психологічні резерви;
- • Цілком взяти на себе відповідальність за своє подальше життя.
Важливим завданням групової психотерапії є формування в учасників установки на тверезість і здоровий спосіб життя. Крім цього, обговорюються варіанти реагування на можливі рецидиви – куди слід звернутися, які заходи вжити в разі зриву, щоб не допустити подальшого розвитку хвороби, тривалого запою.
Нерідко по закінченні курсу пацієнти самі виявляють бажання продовжити спілкування, обумовлюють можливості подальших зустрічей в рамках клубів тверезості чи інших форматах.
Наслідки
Даний метод не має яких-небудь негативних побічних ефектів, оскільки рішення про відвідування занять пацієнт приймає самостійно, а отже, відсутній стороннє емоційний тиск і психологічний дискомфорт.
Результатом занять груповою психотерапією на початковому етапі стає визнання власної залежності і зміцнення рішучості в тому, що лікування необхідно і можливо. У більш пізньому реабілітаційному періоді відвідування психотерапевтичної групи дає можливість підтримувати тверезницькі установки і переймати позитивний досвід інших членів групи.
Відгуки
Лікарі психотерапевти і наркологи одностайно вважають, що групова психотерапія здатна значною мірою впливати на хід реабілітації алкогольно-залежних пацієнтів. Вона допомагає їм повернути соціальні орієнтири, знайти допомогу і підтримку в особі однодумців, сприяє емоційній розрядці.
Численні учасники психотерапевтичних груп також підтверджують ефективність даного методу. Саме в групі буває простіше подолати заперечення власних проблем з алкоголем (анозогнозию), оскільки навколо знаходяться люди, також мають цей досвід і здатні зрозуміти, не засуджуючи.
Після проходження основного лікування, групові заняття допомагають підтримувати тверезий спосіб життя і протистояти тиску колишніх приятелів, знову тягнуть на шлях алкоголізму.
Протипоказання
Основними протипоказаннями до включення хворого психотерапевтичну групу є важкі форми психопатій, низький інтелект і наявність психозів. Саме з цієї причини важко лікувати таким методом пацієнтів на останній стадії алкогольної залежності, коли на тлі наявної алкогольної деградації формуються інтелектуальні порушення.
Групова психотерапія не матиме належного ефекту і у пацієнтів, схильних до утворення маячних ідей переслідування та фізичного впливу.
Людей з вираженими фізичними вадами, як правило, включають в окремі групи. Небажаним вважається наявність в одній групі осіб, які за її межами знаходяться в службових чи інших відносинах (колеги по роботі, сусіди тощо), це може викликати у них дискомфорт, небажання розкриватися, а тому лікування буде малоефективним.