Про виникнення методу
Метод Р. А. Шичко розроблявся і доповнювався автором впродовж майже тридцяти років – з 50-х по 80-ті роки XX століття. Основою методики стала теорія про соціальному програмуванні на шкідливі звички – тютюнопаління, вживання алкоголю.
Відповідно до даної теорії в кожній людині закладена установка на тверезість. Проте під впливом зовнішніх факторів: виховання, оточення, прихованої (а часом і відкритої) пропаганди алкоголю і тютюну в ЗМІ, у людини формується переконання, що в прийомі алкоголю немає нічого небезпечного і поганого. Ця програма і стає базою для розвитку в подальшому тяжкої недуги – алкоголізму.
На тверде переконання автора, тільки сама людина може вилікуватися від алкоголізму. Саме тому цей метод нерідко називають методом самоизбавления.
Про автора
Геннадій Андрійович Шичко – кандидат біологічних наук, довгий час працював в Інституті експериментальної медицини при Міністерстві охорони здоров’я РРФСР.
Ідея розробити методику позбавлення від алкогольної залежності виникла у Геннадія Андрійовича ще в 40-е роки XX століття. Вже в молодості йому довелося стати свідком чималих бід, що алкоголь здатний створити з людиною.
Ця Проблема торкнулася і його власну долю – будучи пораненим під Сталінградом в 1943 році, він потрапив на операційний стіл до нетверезому хірурга. В результаті помилки лікаря, до кінця життя Шичко не міг згинати прооперовану ногу. Саме тоді він дав собі обіцянку, що буде всіма силами допомагати людям в боротьбі з зеленим змієм.
Довгий час він намагався зрозуміти механізми виникнення психологічної залежності, пробував різні способи впливу на хворих. Будучи переконаним гуманістом, Р. А. Шичко шукав методику, при якій можна ненасильницьким шляхом впливати на людини, допомагаючи йому самостійно усвідомити всю згубність його звичок і назавжди відмовитися від них.
Геннадій Андрійович категорично відмовлявся від лікування за допомогою медикаментозних засобів.Він вважав неприпустимим і примусове створення установок: лікування алкоголізму гіпнозом або кодуванням.
Метод, над яким він почав роботу в 50-ті роки ґрунтувався на новому напрямку гуманістичного психоаналізу. У своєму нинішньому вигляді метод був впроваджений у практику в 1980 році.
Опис методу
Суть методу зводиться до свідомої роботи над собою для очищення власної свідомості від так званої «питному запрограмованість». Така програма, на переконання Р. А. Шичко закладається під впливом зовнішнього середовища: кола спілкування, сімейних традицій, громадської думки. Людина, схильний до питної запрограмованість, вживає алкоголь, оскільки вважає це цілком звичайним заходом і не бачить в спиртному ніякої загрози.
На думку автора, будь-яке вживання одурманюючих речовин вже є патологією, оскільки в природі людини закладено тільки тверезий спосіб життя.
На першому етапі найважливішим кроком у лікуванні є визнання хворим того факту, що він є алкогольно залежним. Без цього неможливо і безглуздо починати процес самоизбавления. Далі Г. А. Шичко рекомендує таку послідовність кроків:
1. Бажано сфотографуватися до лікування. Повторні фото потрібно зробити на 10-й, 30-й і 100-й день від початку тверезого способу життя. З моменту отримання другого знімка необхідно періодично розглядати власне зображення, порівнюючи отримані результати. Такий прийом наочно демонструє пацієнту наскільки сильно розрізняється типовий габітус п’яного і зовнішність переконаного непитущого.
2. Далі пацієнт самостійно або за допомогою інструктора і родичів складає письмовий аутоанамнез – повне і вичерпне опис свого життя, починаючи з моменту знайомства з алкоголем.
Дуже важливо детально висвітлити все, що відбувається протягом алкогольної життя пацієнта: відчуття від перших доз алкоголю, фізичні страждання, реакцію близьких, матеріальні втрати, проблеми зі здоров’ям. Пару раз в тиждень цю алкогольну автобіографію рекомендується вдумливо перечитувати, доповнювати спливли в пам’яті новими фактами і подробицями.
3. Наступний обов’язковий момент – ведення щоденника. Почати необхідно з моменту початку лікування за методом Р. А. Шичко і фіксувати в ньому будь-які події, думки і відчуття, пов’язані з власним самопочуттям і емоційним станом.
Наприклад, записувати свої плани і рішення, відчуття від зустрічі з колишніми товаришами по чарці, фіксувати свій фізичний стан, настрій, мрії, прагнення, випадкові думки про алкоголь. Періодично щоденник необхідно перечитувати, порівнюючи записи різних періодів.
4. Далі Шичко рекомендує з’ясувати ступінь власної сугестивності. Зробити це можна самому або за допомогою інструктора. Наприклад, сісти, розслабитися і тричі переконано сказати собі, що права рука стала нерухомою. Потім почекати 20 секунд і спробувати підняти руку.
При гарній самовнушаемости пацієнт дійсно не зможе підняти кінцівку, при середньої – підніме, але повільно або з обмеженнями. Якщо ж рука піднімається без зусиль, це говорить про вкрай низьку ступінь сугестивності.
5. Залежно від результатів дослідження самовнушаемости, пацієнт становить особливі тексти для самовпливу. Вони містять в собі установку на тверезість, виробляють відраза до спиртного, налаштовують на тверезий спосіб життя, змушують задуматися про власних вчинках. Читати їх необхідно щоденно, при необхідності змінюючи та доповнюючи.
6. На останньому етапі метод Р. А. Шичко передбачає закріплення результатів: перегляд антиалкогольних матеріалів, читання літератури, об’єднання пацієнтів у невеликі групи — спілки непитущих — з метою обміну досвідом та захисту від колишніх «друзів по чарці».
Рекомендується знайти собі захоплення, час від часу писати твори на теми власної тверезого життя, наприклад: «Що змінилося в моєму житті після відмови від алкоголю». В цей же період можна почати повне медичне обстеження для лікування від захворювань, придбаних за час алкогольної залежності.
Наслідки
Оскільки в лікуванні методом Р. А. Шичко не використовується медикаментозна терапія і гіпнотичні техніки, лікування не завдає ніякої шкоди фізичному та психічному стану хворого. У разі успішного переходу на тверезницькі погляди, пацієнт повністю відмовляється від вживання будь-яких видів спиртного.
Відгуки
Значна частина пацієнтів відзначає високу ефективність методу. Багато в чому успіх залежить від початкової налаштованість хворого на самоизбавление і його індивідуальних особливостей.
Якщо з першого разу не вдалося досягти стійкого результату, рекомендується повторити лікування, попередньо встановивши певний термін для тверезого способу життя. В подальшому, при наближенні до дати, строк можна відсувати і таким чином продовжувати роботу над створенням інсталяції непитущого.
Протипоказання
Метод Р. А. Шичко не має жодних протипоказань.