Який же російський не любить хорошого застілля. Страви на будь-який смак, спиртне річкою, тости, пісні, танці, а на ранок в тумані свідомості слабким вогником б’ється одне питання «Навіщо?».
Навіщо було стільки пити, змішувати спиртні напої, хвацько відмовлятися від закуски, «наздоганяти», «штрафувати». Боляче, сумно, погано на душі і фізично — здрастуй, похмілля.
Невже залежність?
Багато вважають, що похмілля — це абстинентний синдром, тобто якийсь аналог ломки. На щастя, всі, можна сказати, навпаки. Для початку — трохи про термінах. Абстинентний синдром — це комплекс різноманітних розладів (у тому числі уявних), які виникають у людини після того, як він не отримав дозу психотропної речовини (спирту, нікотину, наркотиків).
Мозок і тіло вимагають дози, вони вже настільки пристосувалися жити з ним, що без дози навіть фізіологічні процеси течуть невірно. Тобто, в наявності фізична та психічна залежність, тяга.
Похмілля, похмільний синдром — це, по суті, ознаки отруєння організму етанолом і продуктами його переробки. Тобто, ситуацію тут зворотна: щоб життя пішло своєю чергою, потрібно щоб алкоголь скоріше вивівся. Організм не просить, а протестує проти спиртного, він витрачає сили на його виведення.
Залежно тут немає — якщо, звичайно, не почати глушити симптоми похмілля додатковими порціями «на похмелитися». У цьому випадку не за горами запій, а пара-трійка запоїв легко можуть привести до формування залежності, за якою похмілля вже не буде. Буде як раз ломка.
Звідки що береться?
Чому виникає похмілля? Тому є фізіологічні причини. Їх дуже багато і розшифровка кожної з них поведе в такі нетрі фізіології, анатомії та патофізіології, що зрозуміло це буде тільки медиків і біологів.
Серед причин велике значення інтоксикації організму продуктами переробки алкоголю. В організмі виробляється невелика кількість ендогенного етанолу — це необхідна частина енергетичних процесів. Надлишок етанолу розщеплюється до ацетальдегіду, який, у свою чергу, перетворюється в оцтову кислоту і вона безпечно виводиться через видільну систему.
Кількість ферменту, що розщеплює етанолу — алкогольдегідрогенази — досить стабільний, і його цілком вистачає не розщеплення невеликих доз алкоголю (тих самих, що називають «власної нормою» випивки). Коли ж обсяги надходить етанолу перевищують можливості організму, настає розлад у до того злагодженій роботі.
Нерасщепленному спирту просто нікуди діватися — він починає всмоктувати в кров у зростаючих кількостях. Підвищення рівня вільного етанолу викликає пошкодження мітохондріальних процесів, а потім і клітинних процесів у цілому.
Розвиваються ознаки алкогольної інтоксикації важливих органів, в першу чергу головного мозку. Етанол симулює вироблення сечі в сечовий міхур просто «стікається» межклеточная рідина. У крові підвищується рівень етанолу, інтоксикація наростає…
Якщо організм сильний — він цілком впорається своїми силами. При потужної інтоксикації, коли випиті величезні дози алкоголю, коли організм з якоїсь причини ослаблений, похмілля вимагає лікарського втручання для прискорення виведення етанолу і продуктів його розпаду, нормалізації кислотно-лужного балансу.
Автор — Галина Салмаах