У Європейському парламенті розгорнулися неабиякі дискусії, здавалося б, сакраментальному питання: «Що таке горілка?»
Поляки, скандинави і прибалти (не вистачало тільки росіян, на жаль, не представлених в ЄС) відстоювали ідентичність свого національного напою в протиборстві з «винним лобі» півдня Європи.
Бути посередником взялася німецько-чеська «пивна коаліція». У підсумку Європарламент поклав кінець цій «алкогольної війні», визначивши, який напій можна називати горілкою, якої немає, а який можна, але з застереженнями.
У тих, хто слідкував за дискусією в амфітеатрі Європарламенту в Страсбурзі, могло скластися враження, що сперечалися не депутати, а гості величезного застілля. Але мова йшла про сегменті світового ринку з річним оборотом в 12 млрд. доларів. Саме стільки коштують 4,5 млрд. літрів напою, що продається під назвою «горілка».
Вона становить 23% світового споживання спиртного. Горілка увійшла у моду і нею стали називати різні, часом не дуже схожі продукти. Традиційні виробники несли втрати. Ціна питання неабияка, і політики зайнялися їм не з дозвільного інтересу.
Більшу частину виробленої у світі горілки – 57% – випиває Росія, але і в Євросоюзі «біленька» користується чималим попитом, особливо в його північно-східній частині, яку учасники дискусії охрестили «горілчаним поясом». В ЄС на Польщу, скандинавські та прибалтійські країни припадає 70% споживання і 64% виробництва. Ці країни, претендуючи на монопольне вміння робити справжню горілку, скористалися в минулому році головування Фінляндії в ЄС і пішли в атаку.
Вони наполягали, що під назвою «горілка» можна продавати тільки напій зі спирту, отриманого з картоплі, зерна злаків або бурякової меляси. Це вступало в клінч з інтересами спиртогорілчаної індустрії на півдні Європи, країн «винного поясу», де спирт женуть з винограду і фруктів і називають отримані напої не тільки коньяком і граппою, але і горілкою.
А також американців і бразильців, які використовують для перегонки цукровий очерет і банани. Включившись в сутичку, США навіть погрожували викликати ЄС на килим до СОТ, якщо пройде пропозицію Європейського півночі. Адже в Північній Америці горілку традиційно дистилюють з цукрового очерету.
«Винне» лобі апеллировало до священного в ЄС принципу свободи конкуренції. З компромісним проектом виступили країни «пивного пояса». Німеччина до кінця півріччя головує в ЄС, і доповідачем по темі виступив німецький депутат Хорст Штельхардт.
Горілка, свідчить його текст, може проводитися не тільки на основі злаків, картоплі, але й іншої сільськогосподарської сировини, в тому числі яблук і винограду. Але це має бути зазначено на етикетці. Європарламент 400 голосами проти 250 відхилив поправки польських і фінських депутатів.
Зміст компромісу в тому, що він дозволяє зберігати традиції, не завдаючи шкоди ринку». Адже на відміну від коньяку та віскі, горілка робиться з етилового спирту, смак якого не залежить від сировини. Тільки від якості перегонки, води і добавок. А для особливо вибагливого споживача закон передбачив обов’язкову інформацію на етикетці про нетрадиційному походження горілки.
«Якщо прийняти умови „традиціоналістів“, – заявив герр Штельхардт кореспонденту «НІ», – то закон змусив багатьох виробників горілок, наприклад, «Горбачов“, піти з ринку без будь-яких претензій до якості або санітарним нормам».
Скандинави не очікували настільки нищівної поразки. «Горілчана коаліція програла винної за посередництва пивний». Так прокоментував ситуацію фінський депутат Лассе Лехтінен. Так, сутичка за «вогненну рідину» велася в ЄС більше двох років, вдаривши по печінці не одному десятку високопоставлених політиків.
Багато етапи переговорів супроводжувалися рясними випивкою, під час яких законодавці й чиновники намагалися розібратися, чи відрізняються різні сорти горілки на смак. І що в результаті? «Відтепер горілку можна робити з будь-якої гидоти і використовувати її для миття вікон.
Права споживачів порушені!» – обурюється датський європарламентар Нільс Буськ. Він закликав країни «горілчаного пояса» відповісти масштабною кампанією просвіти громадян ЄС, з тим щоб покупці, перш ніж купувати «кота в мішку», ретельно дивилися на етикетки з описом складу продукту.
Частина критично налаштованих експертів вважає, що рішення парламентаріїв відкриє шлюзи для експериментів з улюбленим народним напоєм. Вже зараз багато виробників дистилюють горілку з самих екзотичних продуктів, наприклад з бананів.
Відтепер психологічні та юридичні межі для вибору вихідних матеріалів зникнуть повністю. Ще одним наслідком компромісу стане поступове падіння цін на «вогняну воду», оскільки в боротьбу за багатомільярдний ринок включаться компанії, що використовують весь спектр дешевої сировини.