У тому випадку, якщо у дівчини або жінки у віці від 15 до 45 років відсутня менструація протягом більш ніж шести місяців, говорять про аменореї. Вона не є самостійним захворюванням, а лише ознакою, що вказує на порушення психологічного, анатомічного, біохімічного або генетичного характеру.
Види аменореї
Існує кілька типів аменореї, серед яких виділяється істинна і помилкова, фізіологічна і патологічна, первинна і вторинна.
- Істинний тип: відсутність місячних і гормональних порушень репродуктивної системи, жінка не здатна завагітніти з-за того, що не настає овуляція.
- Помилковий тип: в жіночому організмі відбуваються зміни гормональної сфери, які характерні для місячного циклу, в той же час кров не виділяється назовні внаслідок зарощення піхви або дівочої пліви, також це може траплятися в результаті вроджених відхилень у статевих органах, які виявляються на УЗД.
- Фізіологічний тип: менструація відсутня в який-небудь період розвитку організму такий, як вагітність і годування грудьми, менопауза або дитячий вік. Це природний стан.
- Первинний тип: зустрічається нечасто, характеризується тим, що у жінки ніколи не було менструації.
- Вторинний тип: припинення менструацій після декількох циклів.
Причини аменореї
До основних причин первинної аменореї належать анатомічні особливості (худоба, відставання в розвитку організму), хромосомні аномалії, збої в роботі мозку, гіпофіза і гіпоталамуса, порушення розвитку статевих органів.
Вторинний тип аменореї виникає в результаті різкої втрати ваги, полікістозу яєчників, передчасної менопаузи і гіперпролактинемії (підвищеного вмісту гормону гіпофіза пролактину в крові), вагітності та годування груддю, приймання контрацептивів на гормональній основі і деяких медикаментозних препаратів, стресів і маткових спайок.
Симптоми аменореї
Відсутність менструації – це головний симптом, який часто супроводжується ще й неможливістю завагітніти, надлишком чоловічих гормонів (андрогенів), при якому спостерігаються вугри, підвищена жирність шкіри і надмірне оволосіння. Крім того, жінки страждають ожирінням і збоєм в роботі надниркових залоз або щитовидної залози; вегетативною дисфункцією, яка проявляється посиленим відділенням поту і прискореним серцебиттям.
При помилковою аменореї кров накопичується в порожнині матки, що супроводжується болями в нижній ділянці живота, які виникають у відповідні дні менструації і тривають до 3 днів, мігренню, тяжкістю молочних залоз і їх збільшенням, а також нудотою.
Генетичні аномалії при первинній аменореї поєднуються з недорозвиненням статевих органів. Крім того, дівчатка з таким типом аменореї складені непропорційно, вони мають значний зріст, довгі кінцівки і короткий тулуб.
Прояви клімаксу (припливи, слабкість і хворобливі відчуття в області серця) у досить молодому віці виникають при вторинному типі аменореї, викликаному розладами ендокринної системи.
При аменореї, викликаної полікістозом яєчників, жінка страждає надмірним оволосінням і надмірною вагою, а також збільшеним рівнем інсуліну.
Діагностика аменореї
Діагностичні дослідження аменореї включають наступні заходи: гінекологічний огляд лікарем і здача загальних аналізів крові на гормони і біохімії, ультразвукове обстеження органів малого тазу. При збої в роботі ендокринної системи проводяться гормональні проби. Гистероскопом оглядають маткову порожнину при наявності зрощень. При поликистозе яєчників показана діагностична лапароскопія.
Після збору об’ємного анамнезу та огляду пацієнтки лікар призначає діагностичні процедури.
Лікування аменореї
При будь-якому типі аменореї необхідно налагодити повноцінне харчування і усунути нервове перенапруження, вилікувати загальні соматичні та інфекційні захворювання, а також привести в норму режим сну і відпочинку.
Якщо цих заходів виявилося недостатньо, лікування триває в залежності від типу аменореї.
Гормональна терапія показана при зниженій функції гіпофіза та яєчників, при недостатній ефективності слід повторити курс.
При первинній аменореї пацієнтці протягом декількох місяців вводять гормон естроген, контролюючи процес шляхом проведення спеціальних тестів.
Щоб підвищити ефективність терапії, разом з гормональним лікуванням слід призначити фізіопроцедури, прийом комплексу вітамінів і седативних (заспокійливих) препаратів.
Аномальний розвиток і анатомічні дефекти статевих органів, а також пухлини коригуються хірургічним шляхом.