Зміст:
- Патогенез
- Причини та провокуючі фактори
- Симптоми та клінічний перебіг локального ангионевроза
- Особливості трофоневроза
- Особливості клініки захворювань групи ангионеврозов
- Як ставиться діагноз?
- Лікування
- Що обіцяє прогноз?
Ангионевроз являє собою не окреме захворювання, а частина патологічного механізму ураження при розладах вегетативної нервової системи. У групу входять такі хвороби:
- мігрень,
- эритромелалгия,
- синдроми Рейно, Меньєра,
- скроневий артеріїт,
- облітеруючий ендартеріїт.
Всі ці захворювання пов’язані з порушеною функцією периферичних судин різної локалізації. Точніше, з втратою нервовою системою здатності правильно керувати судинним тонусом та викликати в потрібний момент спастичне скорочення м’язового шару або його розслаблення з розширенням.
Розбіжності між науковими течіями полягають у ставленні до ангионеврозу як до окремої локальної нозології або як до стадії загального захворювання. Адже, враховуючи роль спазму, в цю групу можна включити і гіпертензію.
Розглянемо патогенез і клінічні форми найбільш відомих захворювань.
Патогенез
В організмі людини є частина нервової системи, звана вегетативної. Вона функціонує не ізольовано, але виконує тільки свої функції, забезпечує:
- живлення м’язів, шкіри, внутрішніх органів;
- розширює і звужує судини;
- підтримує необхідний рівень обміну речовин;
- пов’язує нервову і ендокринну системи і погоджує їх взаємодія;
- бере участь в організації реакції на стреси.
Вищі центри управління розташовані в корі головного мозку, гіпоталамусі, довгастому мозку. Вони формують ядра. «Накази» на периферію йдуть в складі нервових волокон, вузлів. Вони входять до складу черепномозкових нервів, які направляються на голові (лицьові м’язи, судини, шкіра, слізні і слинні залози), через вузли спинного мозку підходять до верхніх і нижніх кінцівках, до серця, органів грудної та черевної порожнини.
Ураження центральної частини або шляхів передачі імпульсів (деякі вчені особливе значення надають вузлів в спинному мозку) вродженого або набутого характеру призводить до зриву функціональної повноцінності всієї системи.
Порівняння з частиною нервової системи, що управляє м’язами, дозволяє вважати вегетативний відділ більш складним
Судиноруховий центр викликає підвищення тонусу артерій на периферії, потім настає його парез з вираженим розширенням судин (дилатацією). Подібна реакція називається ангионеврозом.
Ряд захворювань проявляються вираженим переважним порушенням трофічної функції (живлення). Їх запропоновано виділяти в групу ангиотрофоневрозов. Сюди включаються хвороба Рейно, склеродермію.
У патологічному механізмі беруть участь:
- порушені функції щитовидної залози, наднирників;
- накопичення недоокислених продуктів розпаду;
- вроджена недостатність вегетативної системи.
Можливо, на розвиток ангионевроза впливають статеві гормони, оскільки він вражає жінок у віці 20-40 років у 5 разів частіше, ніж чоловіків
Причини та провокуючі фактори
Причини ангионевроза умовно поділяють на зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні).
До екзогенних відносяться:
- сильне переохолодження нижніх і верхніх кінцівок, відмороження;
- інтоксикація алкоголем, солями свинцю, нікотином, промисловими отрутохімікатами, чадним газом;
- збудники інфекційних захворювань;
- травми;
- важкі стресові ситуації (ангионеврозы часто супроводжують загальному невротичного стану).
Внутрішні причини зазвичай пов’язані з:
- інтоксикацією продуктами розпаду при токсикозах, важких стадіях захворювань;
- порушенням обміну речовин;
- гормональної патологією.
Особливість дії вібрації — руйнування іннервації судин
Спровокувати виникнення клінічних симптомів можуть бути:
- тривала робота в шкідливих умовах праці;
- професійні травми пальців;
- переохолодження при прогулянці, купанні.
Симптоми та клінічний перебіг локального ангионевроза
Найчастіше симптоми виражені в локальних ознаках:
- збліднення потім почервоніння пальців на руках або ногах;
- зміна кольору ділянок шкіри на обличчі (вуха, кінчик носа, губи, щоки) у вигляді різких блідих плям, які переходять в стійку червоність;
- зниження температури ділянки шкіри;
- болі, пов’язані з місцевою ішемією, роздратуванням чутливих закінчень нервів токсичними речовинами;
- оніміння, відчуття печіння — різновид зміненої чутливості.
Деякі автори іменують подібні симптоми акропарестезиями.
Для локальних порушень характерна симетричність ураження.
Клінічний перебіг тривалий, хронічний.
Прийнято виділяти три стадії:
- I — спазм артеріальних судин носить нападоподібний характер, супроводжується ізольованими ділянками збліднення шкіри, зябкостью, триває близько години, змінюється нормальним станом, болю додаються при частих нападах;
- II — ділянка шкіри стає синюшним, в ньому розвиваються парестезії, болі, приєднується розширення вен;
- III — на шкірі виступають пухирі з кров’янистою рідиною, після їх розтину видно виразки, некроз при важкому перебігу може поширитися углиб на м’язи, результат у рубцювання розглядається як позитивний, приєднання інфекції призводить до гангрени (частіше кінцевих фаланг пальців).
Особливості трофоневроза
Трофоневрозы супроводжуються тяжкими проявами:
- підвищеною сухістю і витончення шкіри із-за порушеного пото – і саловыделения;
- випаданням волосся;
- ламкість нігтів;
- набряками в різних ділянках тіла;
- болючими тріщинами і ранками на шкірі;
- приєднанням інфекції та запальними ознаками навколо виразок;
- схильністю до гангрени пальців.
У трофоангионевроз можуть перейти при важкому перебігу:
- хвороба Рейно,
- облітеруючий ендартеріїт,
- склеродермія,
- набряк Квінке,
- ліподистрофія.
Особливості клініки захворювань групи ангионеврозов
Є досить захворювань, які починаються з проявів ангионевроза. Ми розглянемо лише найпоширеніші.
Склеродермія
Хвороба входить в групу трофоневрозов. Порушення живлення шкіри та підшкірної клітковини призводить до появи набряклих ділянок, змінюються блискучими бурими плямами на щільній шкірі. Можлива в обмеженому і поширеному вигляді.
В стадії склерозування шкіра стоншується, приймає восковидний відтінок
При ураженні обличчя змінює зовнішність до невпізнання: губи стають тонкими, м’язи маскообразными, утруднена мова і ковтання.
Аналогічні зміни можуть поширитися на внутрішні органи (стравохід, кишечник, легеневу тканину).
Хвороба Рейно
Захворювання проявляється нападами побіління і втрата чутливості частіше на пальцях рук. Має всі ознаки ангионевроза. Після зняття спазму залишається печіння в пальцях, поколювання.
Тривалий перебіг призводить до стійкої локальної гіпоксії. Шкіра бере мармуровий відтінок, біль і порушення чутливості постійні. При відсутності лікування може перейти в стадію гангрени.
Мігрень
Викликається судинної пароксизмальної патологією. Супроводжується різкими болями в одній половині голови. У головному мозку проходять стадії спазму, набряку, ішемії та гиперемического розширення судин. Перед нападами буває період аури, що виражається в:
- сонливості;
- відчуття важкості в голові;
- зміну настрою;
- появі яскравих плям перед очима;
- порушення чутливості в руках і ногах;
- жарі або ознобі.
Болі локалізуються в половині чола, очниці, потилиці, іррадіюють в щелепу, скроню, шию. Обличчя блідне або червоніє. Можливі:
- нудота;
- блювання;
- порушення рівноваги;
- опущення століття;
- зміна величини зіниці;
- випадання полів зору.
Неврологи розрізняють кілька форм мігрені з переважною клінічній картині.
Скроневий артеріїт
Ще прочитати:
Причини хвороби Рейно
Захворювання в початковій стадії пов’язано з судинним спазмом в зоні кровопостачання скроневої артерії. Його особливістю є:
- поразка літніх людей;
- одностороння симптоматика, але, на відміну від мігрені, без провісників;
- напади болю виникають вночі;
- пульсуючий характер болю;
- різке посилення під час жування їжі;
- порушення міміки особи;
- набряк і почервоніння шкіри над ущільненим посудиною.
Ангіоневротичний набряк (Квінке)
Розвивається у осіб, що мають підвищену чутливість, схильних до алергічних реакцій.
Збій в роботі вегетативної нервової системи в даному випадку викликає підвищену реактивність організму на подразники. Серед симптомів:
- набряки шкіри та підшкірної клітковини частіше на обличчі (губи, повіки, половина особи);
- рідко розвивається набряк гортані, що призводить до механічної асфіксії;
- шкірний свербіж;
- осиплість голосу;
- нудота і блювання.
Набряк повік добре видно, але набряклість язика, гортані проявляється ознаками задухи
Крім задухи, небезпечний набряк мозку і його оболонок, що супроводжується:
- головним болем;
- судомами;
- сонливістю;
- падінням зору;
- вестибулярними розладами.
Як ставиться діагноз?
Стадію ангионевроза або локальних змін можна припустити на підставі клінічних симптомів, спостереження за нападами, з’ясування типового характеру течії.
Зафіксувати спастичне скорочення приладами вдається не у всіх пацієнтів. Якщо напад закінчується, то судинний кровообіг набуває нормальний характер.
При загальних захворюваннях на ангиограмме можна побачити зміни в судинній стінці і тканинах навколо.
Читайте також:
Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок і його лікування
Вазоспазм судин головного мозку
Лікування
Терапія ураження вегетативної нервової системи повинна передбачати усунення причини захворювання.
При зв’язку з інфекцією показані антибіотики або протизапальні засоби.
Для зміцнення вегетативної нервової регуляції призначають:
- вітаміни групи В;
- седативні препарати;
- гангліоблокатори (Гексоній, Пентамін);
- холінолітики (Атропін, кошти з беладони).
Симптоматичним лікуванням є застосування:
- судинорозширювальних засобів з різних фармацевтичних груп (нікотинова кислота, Но-шпа, Трентал, Верапаміл);
- антигістамінних препаратів, кортикостероїдів при зв’язку з алергією.
Показано курсове фізіотерапевтичне лікування (діадинамічні струми, фонофорез).
При відсутності результату проводяться новокаїнові блокади, хірургічне видалення симпатичних вузлів.
Пацієнтам рекомендуються сірчані та радонові ванни, грязелікування на курортах Мацести, Євпаторії, зони П’ятигорська.
Кожна клінічна форма ангионевроза потребує індивідуальної схеми лікування.
Що обіцяє прогноз?
У пацієнтів з локальними формами при дотриманні рекомендацій лікаря і підтримуючому лікуванні вдається досягти тривалих ремісій. Особливо це стосується захворювань у підлітковому віці.
При хронічному перебігу загальних проявів, які переходять у різні захворювання, прогноз менш сприятливий. Потрібна постійна підтримуюча терапія, поєднання з курортними процедурами.
Для попередження ангионевроза необхідно своєчасно усувати причини та фактори, що стимулюють патологію. Зміцнення імунітету фізичними вправами, правильним харчуванням дозволяє підтримувати функціональні можливості нервової системи на належному рівні.
Відео по темі:
