Артроз кульшового суглоба: симптоми і лікування

Зміст

1. Причини появи та прогресування недуги
2. Симптоми
3. Основні симптоми артрозу кульшового суглоба
4. Лікування
5. Консервативна терапія
6. Фізіотерапія
7. Ортопедія
8. Хірургічне лікування

Артроз кульшового суглоба є дегенеративним зміною і розірванням цій галузі ноги. Після того як хрящова тканина стає тоншим, суглоб починає руйнуватися.

В даний час ця недуга вважається лідером серед хвороб, пов’язаних з опорним руховим апаратом людини. Він небезпечний не лише тим, що у хворого відбувається зміна форми хряща тазової кістки, але і тим, що нога людини втрачає свої рухові властивості, а на тазових кістках з’являються розростання кісток.

По мірі того як захворювання поширюється по всій нозі, на головці кістки стегна утворюються кісти і з’являється склероз.

Ця недуга широко поширений як у чоловічої, так і жіночої статі. У той же час у жінок виникають більш важкі форми захворювання.

Ця хвороба виникає у тих людей, кому більше 40 років. При цьому недуга вражає або один, і відразу обидва суглоба. Спочатку артроз з’являється на одній тазової кістки, а потім — у міру поширення цієї недуги — виникає і на другий.

Причини появи та прогресування недуги

Однією з основних причин появи та прогресування артрозу кульшового суглоба є поява надмірної ваги у людини (ожиріння).

На даний момент є кілька причин появи у людини цієї недуги:

• виявлення у хворого вродженого вивиху голівки стегна;
• виникнення дисплазії тазової кістки, в результаті якої руйнується проксимальний відділ стегна;
• поява подагри і цукрового діабету, які порушують харчування голівки стегна;
• виявлення у людини епіфізеолізу головки стегна;
• виникнення хондроматоза тазової кістки, у результаті якого утворюються вільні внутрішньосуглобові тіла, що руйнують хрящ;
• поява некрозу голівки стегна;
• утворення остеорадионекроза — некрозу голівки стегна, який з’являється в процесі проходження хворим променевої терапії пухлинних захворювань, утворених в області ураженої тазової кістки;
• виявлення у пацієнта артриту та інші.

Симптоми

На даний момент основним симптомом артрозу кульшового суглоба є поява больових відчуттів у нозі при ходьбі.

Ця недуга розвивається в періоди загострення, під час яких больові відчуття в нозі миттєво посилюються — активізується артроз і відбувається ремісія.

Виникнення болю пов’язано з перевантаженням ноги під час ходьби. Ці симптоми виникають у хворого вранці (після пробудження) або після тривалого сидіння на стільці.

Больові відчуття зникає після здійснення людиною деяких рухів — ходьби.

Як правило, больовий синдром з’являється в паху, в сідничних м’язах і по всій передній поверхні стегна з віддачею в коліно.

В залежності від того, яка інтенсивність болю, у людини виникає обмеження рухових функцій тазової кістки, яке з’являється з-за напруги м’язів під час появи болю, а потім — через скорочення суглобової капсули.

У зв’язку з посиленням больових відчуттів, у хворого виникає порушення ходи. В цьому випадку людина уникає рухів, що приносять біль.

Головна скарга людини, що страждає артрозом тазової кістки, — поява больових відчуттів. Але при цьому їх прояв залежить від того, на якій стадії розвитку знаходиться хвороба.

При появі перших і незначних больових відчуттів в нозі, які проходять самі по собі, більшість людей не поспішають звернутися за кваліфікованою допомогою до хірурга.

Однак, руйнування тазової кістки триває. Больові відчуття збільшуються з кожним днем, нога гірше рухається, а симптоми хвороби посилюються.

Лікування цієї недуги народними засобами не завжди дає бажаний результат, тому надія хворих на самостійне позбавлення від цього захворювання, як правило, не виправдовується.

Основні симптоми артрозу кульшового суглоба

Хірурги виділяють такі загальні симптоми цієї недуги, як:

• біль у паху, стегнової кістки і колінної чашечки. Больові відчуття виникають і при русі, і в стані спокою;
• обмеженість рухів в тазової кістки;
• кульгавість;
• укорочення ураженої артрозом нижньої кінцівки;
• атрофія м’язів стегна.

Перераховані вище симптоми артрозу кульшового суглоба утворюються у людини протягом тривалого часу.

Спочатку хворий відчуває слабкий біль і дискомфорт в ушкодженому суглобі. Ці симптоми з’являються, коли людина рухається, і зникають у стані спокою. Больові відчуття з’являються як в тазової кістки, так і в паху, і в коліні.

На цьому етапі артрозу людина, як правило, не звертається до хірурга. Однак у більшості випадків саме в цей момент часу пацієнт повинен прийти в медичний заклад, коли ця недуга ще знаходиться на ранній стадії і його можна швидко вилікувати.

Разом з неприємними нездужаннями у хворого з’являються й інші симптоми цього захворювання — наприклад, ранкова скутість. У цьому випадку після сну або тривалого сидіння, лежання, в рухах людини з’являється якась напруженість.

Людині необхідно 15 хвилин — 1 годину, щоб розім’яти ноги, після чого уражений суглоб знову функціонує в нормальному режимі.

Також до нездужань при ходьбі додається хрускіт в тазової кістки і чути, як скриплять кістки ноги.

Як правило, навіть коли виникають перераховані вище симптоми, хворий не йде до лікаря. У зв’язку з цим інтенсивність прояву симптомів недуги продовжує збільшуватися щодня.

Поступово нездужання стегнової області при ходьбі збільшуються і стають постійними. Тоді людина починає дбайливо ставитися до своєї ноги. Згодом у нього утворюється кульгавість: людина починає ходити, злегка припадаючи на уражену артрозом ногу.

Крім зміни ходи, у людини спостерігаються такі симптоми — порушуються інші органи і тканини. Рухи хворого — обмежені і заподіюють йому багато болю.

В цей момент часу нормальна вісь руху починає видозмінюватися, згодом чого у хворого виникає атрофія м’язів. Вона утворюється з-за того, що нога людини практично не рухається і навантаження на неї істотно знижується. На цьому етапі артрозу людина при ходьбі використовує тростину.

Далі, під час подальшого прогресування артрозу тазової кістки у людини з’являються наступні симптоми: нездужання стає більш сильним, а кульгавість і уповільнення моторних функцій тазової кістки — все більше.

На останній стадії розвитку цієї недуги суглоб практично повністю стає знерухомлений, а нездужання, які раніше з’являлися тільки під час пішої прогулянки, з’являються вже в стані спокою, особливо в нічний час доби.

Лікарські препарати, які людина приймає для зменшення цих больових відчуттів, практично не допомагають. У цій ситуації пацієнт при пересуванні починає використовувати милиці.

Єдиним виходом з цієї ситуації на такому етапі розвитку цієї недуги є тільки операція — заміна пошкодженої тазової кістки на імплантат.

Лікування

За словами лікарів, коли у людини виявлено артроз кульшового суглоба, лікування цієї недуги переслідує наступні цілі:

• зменшення нездужання в тазової кістки;
• збереження і відновлення моторних функцій тазової кістки;
• гальмування подальшого розповсюдження захворювання;
• поліпшення життя хворого.

На ранній стадії розвитку цієї недуги лікарі намагаються запобігти утворенню у хворого таких факторів ризику — руйнування осі ноги, зайвої ваги або порушення процесів метаболізму в організмі людини.

Консервативна терапія

Під час проходження консервативної терапії людина змінює спосіб життя і власні звички.

У більшості випадків при лікуванні артрозу кульшового суглоба хірурги призначають хворим наступні ліки:

• протизапальні препарати;
• медикаменти — хондропротектори;
• розчини натрію гіалуронату та інших речовин.

Фізіотерапія

Лікування артрозу кульшового суглоба фізіотерапією включає в себе:

• проходження хворим деяких видів масажу (наприклад, підводного);
• призначення пацієнту занять гімнастикою, що зміцнюють м’язи тазової кістки;
• проходження людиною теплової терапії;
• призначення бальнео — і гідротерапії;
• проходження пацієнтом електротерапії.

Ортопедія

Лікарі призначають хворим на цю недугу носіння наступних ортопедичних пристосувань:

• тростини, яка розвантажує уражену артрозом ногу при ходьбі;
• клиноподібної подушки;
• крісельного витягу та інших конструкцій.

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання при артрозі кульшового суглоба лікарі використовують тільки в тому випадку, коли консервативна терапія цієї недуги визнана неефективною.

Залежно від клінічної картини і інших факторів лікарі використовують наступні хірургічні методи лікування цієї недуги:

• коригуючу остеотомію стегна і тазу, яка зберігає сам суглоб;
• операцію, під час якої хірург замикає тазову кістку, — артродез;
• хірургічне втручання, при якому лікар робить заміну тазової кістки на штучну — ендопротезування.