Дорсопатія – синдром, який об’єднує комплекс патологічних змін, що відбуваються в кісткових, м’язових і хрящових тканинах. У 10% випадків зустрічається дорсопатія шийного відділу хребта.
Класифікація аномалії
Дорсопатія шийного відділу хребта в залежності від причини може бути:
- деформуючої – розвивається, коли змінюється положення хребців відносно один до одного;
- дискогенних – виникає, коли спостерігається дистрофія хрящів, що призводить до зміщення хребців і грижі хребта;
- спондилопатией – формується внаслідок травмування або хребта при дегенеративно-дистрофічних процесах, викликаних сифіліс, туберкульоз, утворенням пухлин.
Залежно від тривалості протікання дорсопатию підрозділяють на:
- гостру – перебіг хвороби триває до 3 тижнів;
- підгостру – хвороба проходить через 3-12 тижнів;
- хронічну – триває більше 12 тижнів.
Гостра форма зазвичай проходить самостійно або в результаті лікування. Але в 20% випадків вона переходить в хронічну форму.
Стадії хвороби
Дорсопатія шийного відділу хребта характеризується наявністю 4-х стадій:
- Перша стадія – хондроз. Патологія зачіпає тільки міжхребцевий диск, що проявляється незначним дискомфортом.
- Друга стадія – безпосередньо дорсопатія. Відбувається руйнування фіброзного кільця і міжхребцевих кріплень, зменшується відстань між хребцями, що призводить до здавлення нервових закінчень і судин, розвивається больовий синдром.
- Третя стадія – міжхребцева грижа. Спостерігається порушення фізіологічної лінії хребта, біль стає постійним.
- Четверта стадія – зміщення хребців. Формуються остеофіти – кісткові розростання, які здавлюють нервові корінці і стискають судини.
Причини патології
Дорсопатія шийного відділу хребта може розвиватися при:
- спадкової схильності;
- надмірному фізичному навантаженні;
- малорухливому способі життя;
- постійному перебуванні в незручній позі;
- порушення обміну речовин;
- нестачі поживних речовин із-за неправильного харчування;
- зайвій вазі;
- переохолодженні;
- підвищеної вологості;
- дії протягів;
- частих стресах;
- вірусних інфекціях;
- запальних захворюваннях;
- травмуванні хребта (у тому числі при пологових травмах);
- дії вібрації;
- нерівномірному навантаженні на хребет;
- викривлення хребта (сколіоз, лордозі, кіфозі);
- дегенеративні зміни в хребті (остеохондроз, спондильоз, спонділолістезі);
- хвороби кісток і суглобів;
- специфічних захворюваннях (сифілісі, туберкульозі);
- старінні організму.
Симптоми дорсопатії
При патологічних змінах в шиї порушується надходження крові в голову, що призводить до кисневого голодування головного мозку.
Дорсопатія шийного відділу хребта супроводжується:
- больовими відчуттями в області шиї;
- головним болем і запамороченням;
- болем в області між лопатками;
- болями в області серця;
- обмеженням рухливості шиї;
- порушенням координації рухів;
- деформацією хребта;
- зміною тиску;
- онімінням шиї і пальців на руках;
- втратою чутливості;
- порушенням ковтальної функції;
- потемнінням в очах і появою «мушок»;
- ослабленням зору і слуху;
- шумом у вухах;
- набряком;
- блідістю шкірних покривів;
- відчуттям мороза чи спека в руках;
- атрофією м’язів кінцівок;
- параліч;
- порушенням сну;
- непритомністю;
- слабкістю;
- підвищеною стомлюваністю.
Діагностика
Щоб поставити діагноз «дорсопатія шийного відділу хребта» пацієнта після візуального огляду направляють на:
- рентгенографію;
- комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію;
- мієлографію;
- дискографію;
- електрокардіографію (щоб виключити серцевий напад).
Лікування дорсопатії
У період загострення хворому призначається постільний режим. Можливе використання спеціального шийного корсета – коміра Шанца.
Дорсопатія шийного відділу хребта лікується медикаментозними та фізіотерапевтичними методами. У важких випадках призначається операційне втручання.
Консервативне лікування хвороби спрямоване на те, щоб:
- зняти больовий синдром;
- звільнити нервові закінчення;
- зняти м’язові спазми;
- відновити рухливість суглобів;
- загальмувати дегенеративні процеси.
Медикаментозне лікування включає прийом:
- анальгетиків (Баралгін) – надають знеболюючу дію;
- нестероїдних протизапальних ліків (Диклофенак, Вольтарен, Нурофен) – рятують від болю і послаблюють м’язову напругу, використовуються у вигляді таблеток, ін’єкцій або мазей;
- міорелаксантів (Мідокалм) – розслаблюють м’язи і прибирають м’язові спазми;
- противоишемических коштів (Гипоксен, Цитохром, Пентоксифілін, Нікотинова кислота, вітамін Е) – нормалізують обмін речовин і відновлюють кровообіг;
- нейротропних препаратів – надають заспокійливу дію;
- хондропротекторів (хондроїтин сульфат, Дону, Структум) – запобігають розвиток больового синдрому, відновлюють пошкоджені тканини;
- вітамінних комплексів – забезпечують хребці необхідними їм корисними речовинами.
При дуже сильних болях вдаються до новокаиновым, лидокаиновым або дексаметазоновым блокадам.
Загальмувати запальні процеси і позбутися від набряків допоможуть розігріваючі мазі (Фастум гель, Эспол, Ефкамон).
Дієвий результат надасть фізіотерапія:
- рефлексотерапія;
- лазеротерапія;
- вплив ультразвуком;
- електрофорез;
- фонофорез;
- магнітотерапія;
- дарсонвалізація;
- діадинамічні струми;
- ампліпульс;
- витягування хребта;
- гірудотерапія;
- апітерапія;
- грязелікування;
- підводний душ;
- масаж;
- лікувальна фізкультура.
Фізіотерапевтичні процедури знімають больовий синдром, пригнічують запальні процеси, звільняють нервові корінці, нормалізують обмін речовин, покращують циркуляцію крові і живлення хребців, зміцнюють м’язовий корсет, збільшують рухливість суглобів, відновлюють правильну форму хребта. Але використовувати їх можна тільки в період ремісії.
Особливо корисним буде при дорсопатії санаторно-курортне лікування.
Хірургічне втручання застосовується в 0,3% випадків, якщо розвиваються грижа міжхребцевих дисків або протрузія, а також, якщо консервативна терапія протягом півроку не дає помітних результатів. Воно спрямоване на регенерацію цілісності фіброзних хрящових оболонок.
Профілактика патології
Щоб не займатися лікуванням дорсопатії, рекомендується дотримуватися профілактичні заходи:
- раціонально харчуватися;
- підтримувати оптимальну вагу тіла;
- не перевтомлюватися;
- займатися фізичними вправами, які зміцнюють м’язи шиї і розвивають гнучкість хребта (особливо корисне плавання);
- чергувати фізичну і розумову роботу;
- відмовитися від шкідливих звичок.