У медичній літературі є безліч класифікацій, виділяють різні стадії дисбактеріозу кишечника.
Зараз більшість вчених схиляється до того, що поділ на стадії і ступеня тяжкості не відіграє суттєвої ролі. Дисбактеріоз не є ізольованою патологією, він виникає внаслідок інших захворювань.
Найбільш частою причиною дисбактеріозу є хвороби шлунково-кишкового тракту, також він може зустрічатися при інтоксикаціях, порушеннях імунної системи.
Стадії дисбактеріозу можуть бути корисні при призначенні лікування, але найбільш важливим в терапії дисбактеріозу є виявлення та боротьба з основним захворюванням.
Стадії розвитку дисбактеріозу
Найбільш поширене підрозділ дисбактеріозу на стадії залежно від виявленої мікробної флори в аналізі калу. З цієї позиції виділяють 4 стадії процесу:
- На 1 стадії відзначається зменшення кількості біфідо – та лактобактерій. При цьому може спостерігатися дефіцит як відразу обох представників мікрофлори, так і лише одного виду бактерій.
- На 2 стадії відзначається активне розмноження кишкової палички, крім того, можуть виявлятися атипові і гемолизирующие її варіанти.
- На 3 стадії висіваються умовно-патогенні і патогенні бактерії у великих кількостях.
- На 4 стадії в кишечнику переважають протеї і синьогнійна паличка.
На перших двох стадіях можна обійтися без призначення пробіотиків і скоригувати склад і кількість кишкової мікрофлори, вилікувавши основне захворювання і дотримуючись дієти.
На 3-4 стадії дисбактеріозу без специфічного лікування обійтися вже важко, так як відновлення нормальної мікрофлори природним шляхом займе тривалий період часу.
Ступеня важкості дисбактеріозу
До першої мірою можна віднести латентний дисбактеріоз – порушення в складі мікрофлори помітні тільки в результатах аналізу калу. При другому ступені тяжкості пацієнт відзначає диспепсичні явища:
- підвищене утворення газів,
- проноси або запори,
- болі в животі.
Дана стадія дисбактеріозу може представляти небезпеку в дитячому віці, особливо у новонароджених. Такі явища можуть призводити до зниження маси тіла і затримок у розвитку.
Третя ступінь проявляється запальними змінами в шлунково-кишковому тракті, у пацієнта може виникати клініка кишкових інфекцій.
Дисбактеріоз супроводжується не тільки проносами, але і підвищенням температури, сильними болями, появою в калі неперетравлених харчових залишків.
При четвертій ступені тяжкості крім всіх перерахованих симптомів спостерігаються явища, характерні для гіповітамінозів, відзначається дефіцит маси тіла.
Пацієнтів часто турбують кишкові інфекції, викликані як представниками власної флори, так і чужорідними агентами.
Залежить чи лікування дисбактеріозу від його стадії?
При виборі препаратів для лікування дисбактеріозу стадія процесу може бути важлива. Так, невиражені зміни в кількісних значеннях біфідо – і лактобактерій без праці усуваються корекцією харчування.
На 2 стадії процесу – при переважанні кишкової палички в результатах аналізів можна також обійтися без бактеріальних препаратів. Виявлення захворювання, що викликало дисбактеріоз у поєднанні з вживанням пребіотиків допоможе виправити ситуацію.
3 стадія, викликана розмноженням патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, що вимагає не тільки антибактеріального лікування, але і поповнення кількості нормальної мікрофлори за рахунок прийому пробіотиків.
На 4 стадії необхідно повноцінне лікування дисбактеріозу із застосуванням повного арсеналу препаратів тривалими курсами.
Дисбактеріоз будь-якій стадії, виявлений і у дітей і дорослих, вимагає обов’язкового дообстеження та виявлення його причини. Не усунувши основне захворювання, вилікувати дисбактеріоз повністю не вийде.