Якими бувають гемороїдальні вузли та форми захворювання — сучасна класифікація геморою

гемороїдальні вузли Кожне добре вивчене захворювання має певну класифікацію. Вона подає всю відому інформацію про патології в струнку систему. Геморой — не виняток.

Скільки форм цього захворювання? Якими бувають гемороїдальні вузли? І як правильно визначити лікувальну тактику? Про все це детальніше.

Класифікація геморою

В основі поділу геморою на різні види лежать кілька критеріїв. Розглянемо, як розподіляється це захворювання.

За кількістю вузлів

Тут все просто. Коли є всього одна шишка, мова йде про геморої з одиночним вузлом.

Якщо ж таких утворень кілька, говорять про геморої з множинними вузлами. При цьому не так важливо, скільки їх буде всього 2 або цілих 4.

По розташуванню шишок

За цією ознакою виділяють внутрішній геморой, зовнішній і комбінований. Перша форма характеризується знаходженням вузлів в просвіті кишки.

1

При цьому невеликі шишки, особливо при їх високому розташуванні, неможливо побачити без спеціальних інструментів.

Якщо ж вони знаходяться близько до анусу, то, збільшуючись у розмірах, за певних умов можуть виходити назовні. Тоді їх легко побачити без всяких пристосувань.

Крім того, випав вузол можна обмацати і визначити його щільність та болючість. Зовнішній геморой, як видно з назви, супроводжується знаходженням шишок за межами кишки.

Причому вони нікуди не зникають навіть поза загострення хвороби. Зовнішній геморой ще називають зовнішнім.

Про комбінованій формі захворювання кажуть, коли є і внутрішні, і зовнішні гемороїдальні вузли.

За стадіями процесу

  Виділяють 4 стадії захворювання. Зверніть увагу! Поділ на стадії прийнятне тільки для внутрішньої форми захворювання. Для зовнішнього геморою така класифікація не передбачена.

Кожна стадія характеризується певними ознаками:

  • Вузли маленьких розмірів, зовні не з’являються і нерідко існують взагалі безсимптомно.
  • Шишки стають більше і під час стільця іноді виходять назовні. Але після дефекації вони «ховаються» тому, що як і раніше не видно.
  • Гемороїдальні вузли збільшуються ще більше і випадають назовні практично при кожній дефекації. При цьому вони самостійно не йдуть, так що їх доводиться заправляти руками. Аналогічна картина спостерігається при підйомі тягарів. Важлива особливість цієї стадії в тому, що шишки піддаються вплавлению і з’являються зовні тільки під час чергового стільця або важкої роботи.
  • Шишки досить великих розмірів і не утримуються всередині кишки. Вони постійно знаходяться зовні, а будь-які спроби їх вправлення виявляються безуспішними.

Що стосується вираженості клінічних проявів, то вона залежить від стадії процесу. Чим більше стадія геморою, тим яскравіше клініка, і тим вище ризик ускладнень.

За течією

Як і більшість інших захворювань, за цією ознакою геморой поділяється на гострий і хронічний. Гостра форма характеризується раптовим початком, яскравими клінічними проявами і, як правило, значним погіршенням самопочуття хворого.

До гострого геморою належить тромбоз гемороїдальних шишок, коли знаходиться всередині них кров згортається з утворенням тромбу.

Така форма захворювання як можна швидше вимагає лікарської допомоги, а при її затримці може закінчуватися некрозом тканин — тобто відмиранням шишки. Більш сприятливий перебіг характерно для хронічного геморою.

При цьому бувають періоди «затишшя», коли гемороїдальні вузли практично не турбують хворого. Якщо ж виникає загострення, воно протікає більш м’яко, ніж при гострому процесі, і істотно не порушує самопочуття хворого.

Але це зовсім не означає, що хронічне захворювання можна пускати на самоплив, сподіваючись на чудесне самозцілення.

Ця форма геморою може закінчуватися серйозними ускладненнями, іноді небезпечними не тільки для здоров’я, але і для життя пацієнта.

По наявності ускладнень

При несвоєчасному або неправильному лікуванні захворювання може супроводжуватись різними ускладненнями.

Якщо їх немає, говорять про неускладненому геморої. А при їх появі мова йде про ускладненому захворюванні.

Типовими ускладненнями геморою є:

  • Випадання гемороїдальних вузлів з їх обмеженням.
  • Запалення шишки.
  • Масивна кровотеча.

Зверніть увагу! Обмеженням вузла вважається стан, коли випала назовні внутрішня шишка виявляється затиснутою сфінктером ануса, і її вправлення неможливо ні самостійно, ні руками.

Саме ця особливість відрізняє випадання гемороїдальних вузлів від їх обмеження. Перше стан легко усувається простим вправлянням вузла у просвіт кишки.

Запалення тканин шишки зазвичай розвивається при попаданні в неї інфекції, якої повно в товстій кишці.

Якщо не вжити грамотних дій, воно може закінчитися ще більш грізним ускладненням — параректальным абсцесом з подальшим можливим утворенням свищів.

Кровотеча вважається одним з постійних симптомів захворювання. І якщо воно повторюється дуже часто, то може призводити до розвитку анемії — стану з низьким вмістом в крові еритроцитів і гемоглобіну.

Але іноді воно стає масивним і тоді перестає бути просто симптомом, переходячи в розряд ускладнень.

При цьому лікують його в умовах стаціонару, а після його зупинки вирішують питання про швидке видалення гемороїдальних вузлів.

По лікувальній тактиці

гемороїдальні вузли Тут виділяють геморой, потребує консервативного підходу, і захворювання з показаннями до хірургічного лікування.

Вибір лікувальної тактики залежить від всіх раніше перерахованих критеріїв — розташування вузлів, стадії геморою, характеру перебігу, а також наявності ускладнень.

Як правило, на 1 стадії хвороби невеликі вузли без ознак ускладнень лікують мазями, свічками та такими препаратами, як Флебодіа 600.

Цей засіб відноситься до групи флеботоников, тобто зміцнює стінки вен, перешкоджаючи їх подальшому розтягуванню. Починаючи з 2 стадії, виникають показання до малоінвазивних технікам.

По суті, це міні-хірургічне втручання, коли гемороїдальні вузли прибирають менш травматичними способами, ніж звичайна операція.

З сучасних малоінвазивних процедур застосовуються:

  • інфрачервона фотокоагуляція
  • лігування шишок спеціальними кільцями з латексу
  • лазерне лікування
  • кріодеструкція рідким азотом
  • дезартеризация вузлів

На 3 і особливо 4 стадії хвороби основним методом лікування стає радикальна хірургічна операція. У сучасній колопроктології використовують 2 види подібних втручань — операцію Миллигана-Моргана і операцію Лонго.

Перша показана як при зовнішніх, так і внутрішніх вузлах. А другу застосовують тільки при внутрішній формі геморою.

Яке втручання і коли використовувати, вирішує фахівець-колопроктолог після ретельного огляду і додаткового обстеження хворого.

Але важливо те, що сьогодні можна позбутися від геморою, не вдаючись до хворобливого і великого хірургічного втручання. Головне — вчасно почати лікування і вибрати оптимальну тактику.

Сподіваємося, що наведена інформація допоможе вам систематизувати власні знання про геморої. Спираючись на неї, ви зможете оцінити перебіг захворювання та потенційні ризики, а також вчасно звернутися за професійною допомогою.

Тільки пам’ятайте, що гемороїдальні вузли вузлів ворожнечу. Тому і лікувальна тактика буде в кожному випадку своя.

Хто сказав, що вилікувати геморой важко?

  • Вас мучить дискомфорт і свербіння в області прямої кишки і ануса?
  • А біль при ходьбі і навіть положенні сидячи аж ніяк не додають Вам впевненості у собі…
  • Якось навіть соромно…
  • І рекомендовані засоби чомусь не ефективні у Вашому випадку…
  • До того ж, хронічні запори та кровотечі при дефекації вже міцно увійшли у Ваше життя…
  • Зараз Ви готові скористатися будь-якою можливістю, яка поверне Вам нормальне життя!
Ефективний засіб від геморою існує. Перейдіть за посиланнямі дізнайтеся, що рекомендує головний проктолог країни.
1
1

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment