Зміст:
- Принципи медикаментозної терапії
- Ліки із судинорозширювальним ефектом
- Сечогінні (діуретики) препарати
- Група антагоністів кальцію
- Групи інгібіторів АПФ і блокаторів ангіотензину
- Група β-блокаторів
- Група гомеопатичних засобів
Гіпертонічна хвороба — тривале хронічне захворювання з такими небезпечними ускладненнями, як інфаркт міокарда та інсульт. Після виявлення підвищеного артеріального тиску пацієнта обстежують для виключення симптоматичних видів гіпертензії. Це важливо у виборі методу лікування.
Справжню гіпертонічну хворобу доводиться лікувати все життя. Ліки від гіпертонії постійно оновлюються, синтезуються нові, більш зручні, комбіновані, з продовженою дією. Тому пацієнтам варто приходити на диспансерний огляд для корекції терапії.
Принципи медикаментозної терапії
Починаючи лікування пацієнта з гіпертонією, лікар намагається підібрати найкращі ліки для кожного конкретного випадку. Не буває однакових хворих. У всіх є свої особливості перебігу хвороби, супутня патологія. Крім того, кожен по-своєму реагує на дозування препарату.
Сучасна терапія вимагає:
Якщо ви хочете дізнатися більше про способи терапії гіпертонічної хвороби, то прочитайте на нашому сайті статтю «Сучасні методи лікування гіпертонії»
Ефективним лікування гіпертонії буде тільки при впливі на різні ланки патології, при відновленні порушеного балансу нервової регуляції судинного тонусу, електролітів. Для цього використовуються групи препаратів, що відрізняються за механізмом дії.
Ліки із судинорозширювальним ефектом
Судинорозширювальні засоби — сама «стара» група препаратів. Раніше їх широко застосовували внутрішньом’язово вводили при гіпертонічних кризах. Тоді головним механізмом підвищення тиску вважався судинний спазм. Зміна поглядів на патогенез гіпертензії призвело до виробництва нових препаратів, проте при наявності у хворого симптомів, чітко вказують на спазм, ці засоби від гіпертонії залишаються затребуваними.
Зазвичай їх призначають не поодинці, а в поєднанні з сечогінними та β-блокаторами. Найпопулярніші спазмолітики:
- Дибазол — найбільш корисний під час кризів, оскільки його дія короткочасна, покращує функції головного мозку, знімає головний біль, вважається активатором імунітету.
- Папаверин, Папазол (папаверин + дибазол) — знижує тонус гладкої мускулатури судин, сечоводу, жовчного міхура. Тому допомагає при наявності супутніх захворювань.
- Але-шпа — знімає спазм кишечника, жовчних ходів, зменшує кишкову перистальтику, покращує прохідність судинного русла. Не має центральної дії на головний мозок.
- Гідралазин (Апрезалин) — відноситься до спазмолитикам нового покоління, вимагає обережного застосування у пацієнтів з хворобами нирок і печінки.
- Лонитен (Миноксил) — розслаблює м’язи стінок судин, є сильним засобом.
Деякі судинні препарати здатні знижувати потенцію у чоловіків
Препарати цієї групи не годяться для тривалого застосування, оскільки з’являється ефект звикання. Вони негативно діють на печінку, нирки.
Сечогінні (діуретики) препарати
Введення засобів з сечогінним ефектом викликає виведення рідини і солей з судинного русла. Це послаблює опір для серцевого м’яза, знижує артеріальний тиск, усуває набряки при наявній серцевої недостатності.
За механізмом дії всі сечогінні поділяються за групами:
Також почитати:
Сучасне лікування гіпертонії
- Похідні тиазида (Метолазон, Індапамід, Клопамид) — сприяють виведенню води разом з натрієм та хлоридами. Одночасно організм втрачає калій, дуже потрібний елемент для скорочення міокарда. Тому свідчення обмежені хворобами серця та порушеннями ритму.
- До калийсберегающим діуретиків відносяться Амилоприд, Триамтерен.
- Різко підсилюють проникність петель ниркових клубочків сечогінні з швидким ефектом (Фуросемід, Лазикс, Торасемид). Вони показані під час кризів.
- Препарати, що діють на гормональному рівні (Верошпірон) гальмують вироблення гормонів, що затримують воду.
У групі сечогінних засобів новітнього виробництва враховані негативні ефекти, додані комбінації з іншими препаратами.
Докладно про можливості сечогінних засобів можна прочитати в статті «Лікування артеріальної гіпертонії діуретиками»
Група антагоністів кальцію
Препарати від гіпертонії з групи кальцієвих антагоністів не пропускають іони кальцію всередину клітин. Встановлено, що це сприяє зняттю напруги зі стінки судин, розслаблення міокарда. Препарати, які вважаються особливо результативними: Амлодипін, Лерканидипин, Нормодипин, Дилтіазем, Верапаміл, Ніфедипін.
Групи інгібіторів АПФ і блокаторів ангіотензину
Препарати забезпечують протидію найважливішого механізму, підвищує тиск: вони усувають ферменти, що сприяють виробленню гіпертензивних речовин на клітинному рівні. Показані для лікування гіпертонії «зі стажем». Крім вже відомих препаратів, таких як Раміприл, Каптоприл, Капотен, Еналаприл, у групу входять кошти останнього покоління (Престариум, Периндоприл).
Серед блокаторів ангіотензину важливу роль в терапії грають Кандесартан, Валсартан, Лозартан, Лозап.
Препарати цих груп добре переносяться пацієнтами, дозування підбирається для монотерапії, є ліки з продовженим ефектом, які слід приймати тільки один раз в день.
Група β-блокаторів
Лікарські препарати блокують певні види нервових закінчень в судинній стінці, роблячи їх несприйнятливими до спазму. Їх важлива дія — урежение частоти скорочень серця, забезпечення максимального розвантаження міокарда, зниження потреби у кисні.
Випробуваний препарат гіпотензивної дії, має хорошу доказову базу, вивчений ефект
Фармацевтична промисловість випускає безліч препаратів даної групи. Їх застосування вважається найбільш перспективним. Представниками є: Небилет, Тимолол, Карведипол, Сектрал, Локрен.
Група гомеопатичних засобів
Лікарі-гомеопати, на відміну від терапевтів, враховують:
- особливості способу життя (харчування, характер);
- провідні симптоми хвороби;
- реакцію пацієнта на навколишнє середовище.
Хоча гомеопатичні засоби вільно продаються в аптечній мережі, це не означає, що їх може приймати кожен і «призначати» себе сам
Використовуються малі дозування, але приймати їх необхідно тривало. Слід порадитися з лікарем щодо можливості суміщення з іншими ліками.
При ускладненнях гіпертонії (інсульт або інфаркт) рекомендують солі барію. Якщо пацієнта турбують головні болі, відчуття тяжкості в голові, то призначаються препарати на основі золота.
Гомеопатичні препарати впливають на організм в цілому, лікують одночасно і супутні хвороби (холецистит, артрози, ішемію серця).
Перераховані далеко не всі лікарські засоби для терапії гіпертонічної хвороби. В сучасних ліках зведені до мінімуму побічні дії на організм, застосовуються комбінації з речовин різних груп.
Лікування необхідно проводити тільки під наглядом лікаря. Самостійно не слід змінювати кошти або збільшувати дозування. У величезному переліку ліків завжди можна підібрати необхідний препарат для кожного пацієнта.