Небезпечний лейкоцитоз крові

Для нормального протікання процесів життєдіяльності організму людини необхідно збереження основних показників крові в межах норми. Найменше їх зміна може бути одним з перших ознак початку розвитку патологічного процесу в організмі, тому нехтувати відхиленнями в лабораторних аналізах не можна. Дуже важливим в диференційній діагностиці є лейкоцитоз крові у дорослого або дитини, що проявляється у збільшенні кількості лейкоцитарних клітин.

В яких випадках діагностується лейкоцитоз

Лейкоцити – складові елементи крові, що забезпечують функціонування захисної системи організму. В ході численних досліджень було встановлено, що існує кілька підвидів лейкоцитів, різних за структурою, виконуваних функцій, а також реакції на певні патогенні агенти. Що таке лейкоцитоз крові? Згідно МКХ 10-го перегляду це збільшення абсолютної кількості лейкоцитів в крові, яке не є самостійним захворюванням, а відображає реакцію організму на вплив шкідливого чинника.

Норма лейкоцитів крові знаходиться в межах 4 – 8,8*109/л. Але дані показники норм лейкоцитів характерні для дорослої категорії населення. У дітей даний лабораторний параметр змінюється відповідно віку. Максимальні значення відмічаються у новонароджених дітей (9,4 – 32,2*109/л), поступово межі абсолютної кількості лейкоцитів знижуються:

  • до трьох років– 6 – 17,5*109/л;
  • у 10 років– 6 – 11,4*109/л;
  • після 18 років– 4,5 – 10*109/л.

Про розвиток лейкоцитозу у людини лікарі кажуть у разі, коли абсолютний рівень лейкоцитарних клітин перевищує верхні межі норми лейкоцитів. Таблиця норми лейкоцитів у крові за віком та статтю приналежності.

Таблиця вмісту лейкоцитів у крові

Різновиди захворювання

Лейкоцитарний склад крові неоднорідний. Залежно від структурних і функціональних особливостей розрізняють п’ять видів лейкоцитів – нейтрофіли, базофіли, еозинофіли, лімфоцити і моноцити.

Якщо у клінічному дослідженні крові було виявлено підвищення абсолютного числа лейкоцитів, лаборанти проводять аналіз лейкоцитарної формули – визначення відсоткового вмісту кожного виду лейкоцитів. В залежності від того, збільшення якого типу лейкоцитів визначається в момент обстеження, розрізняють наступні види лейкоцитозу:

  • Нейтрофільний – найбільш поширений вид лейкоцитозу. Якщо причина підвищення рівня нейтрофілів полягає в розвитку хвороботворного процесу, лейкоцитоз є істинним. Тривалість його залежить від причини виникнення хвороби і тяжкості патологічного процесу. Нейтрофільний лейкоцитоз спостерігається при запальних процесах, спричинених бактеріями. При вірусних інфекціях активації нейтрофілів не відбувається, що є їх специфічною особливістю, та враховується у диференціальній діагностиці. Для постановки діагнозу також дуже важливо для встановлення виду нейтрофільного лейкоцитозу. Коли відбувається збільшення всіх нейтрофілів незалежно ступеня їх зрілості – це регенераторная нейтрофілія, спостерігається при звичайному розвитку патології. Більш важкий перебіг хвороби лабораторно проявляється у дегенеративною нейтрофилии – збільшення незрілих форм нейтрофілів на тлі катастрофічного зниження сегментоядерних (зрілих) клітин.
  • Лімфоцитоз – підвищується рівень лімфоцитів у крові при наявності вірусних інфекцій.
  • Еозинофільний – підвищення кількості еозинофілів в аналізі крові є дуже важливим діагностичним критерієм, оскільки зустрічається тільки при розвитку певних захворювань: при набряку Квінке, бронхіальній астмі, у разі утворення інфільтратів в легеневій тканині, при зараженні глистами, при скарлатині, дерматозах, у разі розвитку лімфогранулематозу, мієлоїдного лейкозу, а також при синдромі Леффлера.
  • Моноцитоз – кількість моноцитів збільшується при розвитку в організмі септичних процесів.
  • Базофильный – самим рідкісним клінічним випадком є виявлення зростання числа базофілів. Дане явище можна спостерігати при вагітності, загострення виразкового коліту, мікседемі, а також у разі прогресування мієлоїдного лейкозу.

Інтерпретація результатів

Розшифровка результатів лабораторного дослідження крові – прерогатива лікаря, оскільки при розвитку хвороботворного процесу не зустрічається зміна кількості одного виду лейкоцитарних клітин. Залежно від стадії розвитку захворювання в аналізах визначається різний вид лейкоцитозу, що дає можливість фахівцям контролювати динаміку патологічного стану і використовувати для розробки та корекції тактики лікування.

В яких випадках ріст клітин не викликає побоювань

Провокуючі фактори зміни числа лейкоцитів у складі крові поділяються на фізіологічні і патологічні. У разі фізіологічних причин лейкоцитозу крові зміна показників лейкоцитарних є незначним і проходить самостійно, без лікарського втручання:

  • Збільшення інтенсивності фізичних навантажень – лейкоцитоз крові обумовлений синтезом молочної кислоти у м’язовій тканині.
  • Процес перетравлення їжі – збільшення числа лейкоцитів особливо яскраво виражено після прийому білкової їжі. Із-за розвитку харчового лейкоцитозу у процесах травлення кров для дослідження потрібно здавати строго на голодний шлунок.
  • Збільшення емоційних навантажень, стрес.
  • Значні зміни температурного режиму зовнішнього середовища.
  • Лейкоцитоз крові при вагітності розвивається, починаючи з II триместру, і обумовлений змінами гормонального фону. При його виявленні жінці призначається додаткове обстеження для диференціації справжніх причин зростання рівня лейкоцитів.
  • У дітей лейкоцитоз крові є нормою, що пояснюється підвищеною потребою дитячого організму в захисті від шкідливого впливу факторів навколишнього середовища. Максимальні значення числа білих клітин спостерігаються у перші 7 днів життя.
  • Після пологів у крові у жінок також відзначається лейкоцитоз. Він проходить самостійно протягом 1 – 2 тижнів після пологів.
  • У жінок кількість лейкоцитів збільшується напередодні менструації.

Стрес і емоційні навантаження можуть провокувати лейкоцитоз

Фізіологічний лейкоцитоз може бути короткочасним і тривалим. Більш тривалий час зберігається підвищений вміст лейкоцитів у крові при станах, спровокованих активацією структурних елементів кісткового мозку – в процесі виношування вагітності, у період пологів і новонародженості.

В основі короткочасного підвищення рівня захисних клітин лежить вихід зрілих форм лейкоцитів у кровоносне русло з кісткового мозку і селезінки. Після того, як захисними клітинами буде диференційована природа чужорідного агента в організмі, їх зміст приходить в норму.

Патологічні причини лейкоцитозу

У випадку впливу на організм людини патологічних факторів розвивається стійкий лейкоцитоз, що носить хронічний характер. При цьому самостійно показники лейкоцитів до норми не повернуться. Для ліквідації даного порушення потрібне професійне лікувальне втручання, яке полягає в усуненні основного захворювання, що спровокував активацію захисних механізмів організму, розглянемо причини лейкоцитозу:

  • Будь-які інфекційні захворювання, що супроводжуються розвитком запального процесу. При цьому за визначенням виду лейкоцитів, кількість яких збільшилася, можна диференціювати бактеріальну інфекцію від вірусної.
  • Захворювання аутоімунної системи (наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит).
  • Опіки II, III та IV ступенів різного походження.
  • Підвищена сенсибілізація організму людини, наявність алергій.
  • Інфаркти, що вражають різні органи.
  • Гострі захворювання сечовидільної системи.
  • Масовані крововтрати. У цьому випадку збільшення концентрації лейкоцитів відбувається за рахунок зниження обсягу плазми.
  • Розвиток коматозних станів при цукровому діабеті.
  • Спленектомія.
  • Побічний ефект дії деяких лікарських засобів.

Інфекційні захворювання ведуть до відхилення норм лейкоцитів

Симптоми прояву

Симптоми лейкоцитозу крові не існує, тому дуже часто цей стан визначається випадково, при проведенні профілактичного клінічного дослідження крові.

Припустити розвиток лейкоцитозу можна по прояву симптомів, загальних для всіх запальних процесів:

  • симптоми лихоманки – підвищена температура тіла, наявність ознобу, збільшене потовиділення;
  • зміна частоти пульсу;
  • стан загальної слабкості;
  • поява больових відчуттів у кінцівках, «ломоти в тілі;
  • зниження гостроти зору;
  • зниження апетиту і, як наслідок, ваги;
  • утруднення дихання, поява задишки;
  • можливі короткочасні втрати свідомості.

Методи лікування

Специфічної терапії для корекції рівня вмісту лейкоцитів у крові не існує. Лікування лейкоцитозу крові полягає в усуненні первинних причин, що спровокували зростання кількості цих клітин.

У дітей першого року життя прояв цього стану може вказувати на розвиток внутрішньоутробних інфекцій. Також протягом цього періоду дитячий організм гостро реагує на будь-який запальний процес, виявляючи схильність до його генералізації. Тому при першому виявленні початку зростання лейкоцитарних форм необхідно невідкладно провести комплексне обстеження дитини, щоб своєчасно почати лікувальні заходи.

При збільшенні рівня вмісту лейкоцитів під час вагітності лікарі, після проведення повного обстеження жінки і диференціації його причин, призначають медикаментозну терапію, не представляє загрози для росту і розвитку плоду. У разі відсутності позитивного ефекту може бути додатково призначений курс антибіотикотерапії після попереднього встановлення чутливості збудника до антибактеріальній засобу.

Відмова вагітної від лікарської терапії при лейкоцитозі може призвести до переходу запального процесу в хронічну форму, ніж завдати непоправної шкоди майбутній дитині, аж до переривання вагітності.

Якщо зростання лейкоцитів в організмі обумовлений зайвої сенсибілізацією організму, скорегувати цей стан допоможе прийом антигістамінних препаратів.

Антигістамінні препарати

При розвитку опікової хвороби, інфарктних станів пацієнту необхідно здійснення лікувальних і реабілітаційних заходів, спрямованих на реконструкцію уражених тканин.

При гострих крововтратах проводиться інфузійна і гемотрансфузионная терапія, під час якої обсяг плазми крові, що циркулює в судинному руслі пацієнта, відшкодовується за рахунок внутрішньовенного вливання спеціальних розчинів або компонентів крові.

Якщо лейкоцитоз викликаний гострим розвитком захворювань сечовидільної системи, однією з складових лікувальних заходів є проведення дезінтоксикаційної терапії.

Ще однією з методик корекції рівня лейкоцитів у крові, досить рідкісної по застосуванню, є лейкоцитаферез. Отриманий в результаті процедури концентрат білих клітин може бути переданий на станцію переливання крові або вливатися назад пацієнту, у якого він був вилучений. Паралельно передбачено призначення лікарських препаратів, які запобігають або уповільнюють процес руйнування тканин, спровокованого розвитком лейкоцитозу.

Переливання лейкоцитарної мас

Народні засоби

В якості додаткового методу лікування при підвищеному рівні вмісту лейкоцитів можна застосовувати рецепти народної медицини від лейкоцитозу. Найефективнішим народними рецептами при лейкоцитозі є вживання відвару з ягід і листя брусниці.

Відвар з брусниці

Також можна використовувати відвари з нирок білої берези, ягід і листя суниці. Дані засоби народної медицини не виліковують основного захворювання, але сприяють загальному зміцненню організму пацієнта.

Перед застосуванням відварів дане питання слід узгодити з лікарем, щоб уникнути розвитку ускладнень.

Раціон харчування

Велике значення в будь-якому лікувальному процесі є організація правильного раціону харчування при захворюванні лейкоцитоз. Лікар допоможе в складанні правильного меню, підкаже, які продукти можна вживати при лейкоцитозі, а які категорично протипоказані.

Крім того, систематичне проведення лабораторного обстеження крові пацієнта створює можливість коригувати тактику лікувальних заходів на будь-якому етапі їх. Головна умова – суворо дотримуватися всіх призначень та рекомендацій лікаря, виключивши самостійний підхід до вирішення проблеми зростання числа лейкоцитів.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment