Зміст:
- Причини
- Діагностика
- Лікування
Дихальна аритмія являє собою почастішання серцевих скорочень при глибокому вдиху і їх уповільнення під час видиху. Залежність частоти пульсу від фаз дихання частіше зустрічається в дитячому і юнацькому віці. Такий стан не несе в собі органічних або функціональних порушень гемодинаміки (просування крові по судинах) і відноситься до фізіологічного увазі зміни ритму серця. Рідше аритмія, пов’язана з диханням, зустрічається у дорослих пацієнтів, що вказує на перенесені важкі захворювання організму.
Причини
У дітей і юнаків у період активного росту і розвитку всіх органів і систем виникають збої нервових механізмів регуляції серцевої діяльності. Одним із таких важелів є блукаючий нерв (vagus), який входить до складу вегетативної нервової системи. Його збудження викликає зниження частоти серцевих скорочень. Тому низький тонус блукаючого нерва під час глибоко вдиху робить частішим пульс, а підвищення тонусу на видиху призводить до його уповільнення.
Аритмія, пов’язана з процесом дихання, у дітей не вимагає проведення терапії, а передбачає профілактику розвитку патологічного ритму
У дорослих дихальну аритмію можуть викликати наступні стани:
- перенесені інфекційні захворювання;
- органічні ураження серця у реабілітаційний період (інфаркт міокарда, ревматичний міокардит, вади клапанного апарату);
- супутні патологічні порушення ритму серця (миготлива аритмія, брадикардія);
- тривала стресова ситуація;
- прийом деяких медикаментів;
- нікотинова залежність.
Дихальна синусова аритмія генерується водієм ритму, локалізованим в синусовом вузлі, і обов’язково пов’язана з процесом дихання. Цим вона відрізняється від інших порушень ритму, має сприятливий перебіг і не вимагає терапевтичного втручання. У дитячому і молодому віці така аритмія проходить самостійно після закінчення росту та нормалізації роботи вегетативної нервової системи.
Діагностика
Дихальна аритмія серця не викликає неприємних відчуттів і часто виявляється при обстеженні з приводу інших захворювань. Головним симптомом стану вважається зміна частоти пульсу при глибокому диханні, зазвичай поверхневе дихання не викликає змін в роботі серцево-судинної системи.
Дихальна аритмія виявляється на ЕКГ тільки при глибокому вдиху і видиху
Методи виявлення аритмії дихання:
Діагностика дихальної аритмії має вагоме значення для встановлення характеру процесу, так як стан протікає без клінічних проявів і зазвичай не відчувається пацієнтом. Для виявлення стану у дітей і підлітків достатньо проведення ЕКГ з фіксацією показників на піку глибокого вдиху і видиху. Інші методи дослідження призначені для діагностики аритмії у дорослих з проявами функціональної або органічної патології серця.
Лікування
Прояв аритмії, пов’язаної з диханням, у дітей і юнаків носить фізіологічний характер і вважається вікової особливістю роботи серця в постійно зростаючому тілі. Такий стан не потребує спеціального лікування, однак проведення профілактичних заходів може нормалізувати функціонування організму в період інтенсивного фізичного розвитку.
А ще радимо прочитати:
Серцева аритмія у дітей
До профілактичних заходів відноситься:
- дотримання оптимального режиму активності і відпочинку (нічний сон не менше 9 годин, денний відпочинок);
- збалансоване харчування продукти, багаті кальцієм, вітамінами, магнієм, калієм (дари моря, молочні страви, свіжі фрукти і овочі, зелень);
- прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом без інтенсивних фізичних навантажень (плавання, лижі, велосипед);
- нормалізація стану нервової системи (хобі, захоплення, психічний спокій);
- зміцнення імунітету для попередження інфекційних хвороб.
При виявленні супутньої патології серця необхідно проводити комплексне лікування. Залежно від причини, призначають серцеві глікозиди, препарати беладони, седативні засоби. Незалежно від характеру процесу, дорослий чи дитина повинна перебувати під наглядом вузького спеціаліста – кардіолога.
Аритмія, пов’язана з процесом дихання, зазвичай не потребує лікування і проходить самостійно, не викликаючи порушення гемодинаміки. У дитячому віці такий стан вважається фізіологічним, а у дорослих виникає на тлі іншої патології органів і систем.