Ускладнення парапроктиту

Парапроктит – досить серйозне захворювання, яке приносить багато дискомфорту і больових відчуттів. Крім того, парапроктит може привести до різних наслідків. Існує кілька груп ускладнень парапроктита залежно від їх причин.

Ускладнення гострого парапроктиту

Гострий процес характеризується підйомом температури тіла, болем у прямій кишці різної інтенсивності, частіше біль сильна, різка. Тому в більшості випадків хворий чоловік все-таки звертається до лікаря відразу. В іншому випадку можуть бути наслідки парапроктита, іноді незворотні:

  • Мимовільний прорив гнійника. Якщо гнійник прорветься на шкіру, це буде найбільш сприятливий результат: тоді парапроктит пройде самостійно, але таке трапляється рідко. Хоча і в такій ситуації залишиться і первинний осередок запалення, гнійний хід. В інших випадках гнійник може прорватися в сусіднє клетчаточное простір, пряму кишку, піхву. Тоді гній потрапить у ці органи і відбудеться їх інфікування. Крім того, між параректальної клітковину і відповідним органом виникне свіщевої хід, усунути який буде досить важко.
  • Поширення запальних явищ на сусідні органи, їх гнійний розпад. Таке ускладнення є незворотнім і може призвести до інвалідизації хворого людини. Запальні явища можуть поширитися на матку, піхву, передміхурову залозу, пряму кишку, навіть сечоводи і уретру. Відбудуться незворотні деформації цих органів, в запущених випадках єдиним лікуванням буде їх видалення. У поодиноких випадках, у хворих людей похилого віку з важкими супутніми захворюваннями інфекція може перейти в черевну порожнину, може розвинутися перитоніт. У цьому випадку необхідно екстрене хірургічне втручання, інакше ймовірний смертельний результат.

Навіть у разі своєчасного лікування можуть виникнути ускладнення парапроктита після операції. В цілому, звичайно при правильному підході до лікування: видалення не тільки гнійника, але і гнійного ходу, а також ураженої анальної крипти і анальних залоз, гострий парапроктит проходить без будь-яких наслідків. Але в деяких випадках все ж процес може перейти в хронічний:

  • Важкі супутні захворювання
  • Тривалий період хвороби, не своєчасне звернення до лікаря
  • Ознаки тяжкої інтоксикації

Якщо ж операція буде проведено не повно з якихось причин, тобто буде тільки розкритий і очищений гнійник, але не видалені крипти і залози, з яких поширилася інфекція, то вогнище запалення залишиться в організмі. Це може привести до наступного:

  • Рецидив гострого парапроктита
  • Розвиток хронічного парапроктита, тобто нориці прямої кишки

Наслідки хронічного парапроктита

Результат хронічного захворювання залежить від багатьох факторів:

  • Своєчасність звернення до лікаря при загостренні, посилення ознак і симптомів
  • Правильності вибору методу лікування
  • Наявності супутніх захворювань
  • Ступеня запального процесу, поширеністю свища, наявності гнійних порожнин і набряків

Варто зазначити, що лікування хронічного парапроктита – прерогатива лікарів-проктологів, оскільки вимагає спеціальних знань і досвіду. Отже, які ж можуть бути ускладнення, якщо хвора людина не звертається до лікаря:

  • Поширення свищевого ходу, утворення безлічі відгалужень, порожнин, що ускладнює лікування
  • Важкі деформації анального каналу прямої кишки аж до розвитку недостатності сфінктера, нетримання калу
  • При тривалому наявності періодично загострення хронічного парапроктита можливий розвиток раку (якщо свищ існує 5 і більш років)

Після операції по лікуванню хронічного парапроктита також можливий розвиток таких ускладнень:

  • Рецидив (тобто повторне розвиток свища)
  • Недостатність анального сфінктера (особливо це ймовірно після пластичних операцій – з низведення ректального клаптя або з ушиванням сфінктера)

Ці наслідки парапроктита можуть розвиватися з деяких причин:

  • Неправильний вибір методики оперативного втручання
  • Неправильна техніка операції
  • Невірне ведення хворого в післяопераційному періоді

Іноді, при важких парапроктитах, лікарі вибирають спочатку малотравматичні методики лікування. Вони менш ефективні, але при їх успішності вони знижують ризик ускладнень (особливо недостатності сфінктера) до мінімальних значень. При недостатньому ефекті будуть підбиратися інші методи.

Як видно, гострий і хронічний парапроктит – серйозні процеси, які можуть призвести до тяжких наслідків і ускладнень. Іноді ці ускладнення розвиваються через помилки лікарів, іноді – при неуважності хворої людини до свого здоров’я.

Треба пам’ятати, що при виникненні симптомів гострого парапроктиту варто відразу ж звернутися до проктолога. Якщо ж у вас хронічний парапроктит, при розвитку рецидивів потрібно також відразу повідомляти про них своєму лікарю. Своєчасна допомога знижує ризик ускладнень до мінімуму.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment