Всі переломи хребта поділяють на компресійні і декомпрессійне. Розрізняються вони залежно від причини.
Причина перелому
Компресійний перелом відбувається при стисненні тіла хребця. Декомпресійний перелом хребта виникає, якщо хребці розтягуються.
В основному перелом хребетного стовпа відбувається при падінні з висоти або в результаті дорожньо-транспортних пригод. Іноді спостерігаються спортивні та побутові травми.
Класифікація переломів
Розрізняють відкритий і закритий декомпресійний перелом хребта.
Закриті переломи поділяються на травми без порушення діяльності спинного мозку з порушенням. Вони бувають нестабільними і стабільними. При стабільному перелому пошкоджується задній або передній відділ хребта, хребет зберігає своє становище. При нестабільної травми пошкоджуються і задні, й передні відділи, в результаті чого хребет зміщується.
Перелом може статися в копчиковую відділі, крижовому, поперековому, грудному або шийному.
Ознаки перелому
Декомпресійний перелом хребта супроводжується гострим болем у спині, посилюється при рухах та диханні, і обмеженням руху хребта.
У деяких випадках помітна нерівність хребетного стовпа і припухлість.
Якщо пошкодилися нервові закінчення, то спостерігається оніміння кінцівок або втрата рухливості в нижній частині тулуба.
Іноді симптоми перелому відсутні, особливо у літніх людей.
Перша допомога
Потерпілому необхідно надати долікарську медичну допомогу. Йому необхідно дати знеболюючі ліки і зафіксувати область спини.
Не можна саджати хворого і намагатися поставити його на ноги, різко змінювати його положення, намагатися вправити хребець, щоб не призвести до інвалідності або смертельного результату.
Транспортувати потерпілих можна тільки помістивши на носилки або щити. Якщо пошкоджений шийний відділ, то його мобілізують з допомогою спеціальних комірів або комірцевої пов’язки.
Діагностика
При надходженні до лікарні потерпілому проводять діагностику: рентген, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, мієлографію.
Рентген допоможе з’ясувати стан хребців, а комп’ютерна томографія – вивчати його більш ретельно. Мієлографія дасть можливість проаналізувати стан спинного мозку на пошкодженій ділянці. Магнітно-резонансна томографія виявляє пошкодження нервових закінчень.
Лікування перелому хребта
Раніше потерпілого обездвиживали, налагоджували йому гіпсову пов’язку і приписували постільний режим на тривалий термін. Потім призначали лікувально-профілактичну гімнастику.
В останнє десятиліття хворих в основному оперують, використовуючи новітні методи. В процесі хірургічного втручання зміцнюють хребет титановими конструкціями, що дозволяє пацієнту ставати на ноги на наступний день і істотно прискорює реабілітацію.
Використовують і малоінвазивні методи:
- вертебропластику – в уражену хребець за допомогою голки вводять спеціальну пластмасу, яка при застиганні зміцнює хребці;
- кифопластику – в тіло хребця вводять спеціальний повітряну кульку, яку надувають і заповнюють цементом.
Успішність лікування залежить від швидкості надання медичної допомоги.
Реабілітація
В період реабілітації хворого приписують лікувально-профілактичну фізкультуру.
Реабілітація складається з чотирьох етапів:
- На першому тижні призначаються вправи, які покращують діяльність органів дихальної, кровоносної і травної системи, попереджають ослаблення м’язів.
- Потім переходять до вправ, зміцнює м’язовий корсет і підготовляє організм до збільшення рухливості.
- Третій етап передбачає збільшення загальної фізичної навантаження і використання вправ на обтяження і опір.
- В четвертому періоді поступово переходять до вертикальних навантажень.
Наслідки переломи
При легкій формі перелому спостерігаються лише незначні наслідки. Може порушитися постава або з’явитися кульгавість. У важких випадках можливе порушення роботи різних органів і навіть частковий або повний параліч.