Зміст:
- Що таке екстрасистолія
- Чому виникає
- Класифікація
- Діагностика
- Показання до лікування
- Лікування
- Висновок
Одна з найбільш поширених різновидів порушення серцевого ритму – це екстрасистолічна аритмія, або екстрасистолія. Ця патологія належить до найменш небезпечним, хоча негативно впливає на загальне самопочуття людини та приносить йому багато незручностей.
Що таке екстрасистолія?
Серце працює, як насос. Завдяки нервовим імпульсам, від провідної системи відбуваються періодичні скорочення міокарда. Спочатку нервовий імпульс надходить у праве передсердя, після цього поширюється в ліве, далі – в міжшлуночкову перегородку, потім – шлуночки. Саме в такому порядку повинно відбуватися скорочення серця. Але іноді трапляється, що імпульси виникають не з синусового вузла, а з інших вузлів серця. Виходить, що час від часу відбувається скорочення серцевого м’яза, яке ніяк не пов’язано із загальним циклом. Це і є екстрасистолічна аритмія. Тобто цикли серцебиття йдуть своєю чергою, але при цьому відбувається позачергове скорочення (екстрасистола), яке може відбутися в будь-який момент.
Людина чітко відчуває збій у серцевому ритмі, при цьому у нього з’являється липкий холодний піт, задишка, помутніння в очах, запаморочення, він може відчувати страх смерті.
Якщо людина не звертається в лікарню, з часом може наступити звикання, і він навіть не буде відчувати жодних проявів екстрасистолічної аритмії. Проте лікарі попереджають: якщо лікування відсутня, не виключена раптова зупинка серця.
Чому виникає?
Причини екстрасистолії можуть бути різні, але найчастіше патологія обумовлена порушеннями в провідній системі серця. В серцевому м’язі можуть з’явитися вогнища ектопічної активності, при цьому поряд з роботою синусового вузла періодично виникають імпульси, які виходять з передсердь і шлуночків. Якщо такі скорочення одиничні (настають через 20 нормальних скорочень), то вони не небезпечні. У випадку, якщо вони виникають часто (через 2-3 скорочення), необхідно лікування, інакше можливий розвиток серцевої недостатності. Основні причини екстрасистолії можу бути наступними:
Ще радимо почитати:
Одиночна надшлуночкові екстрасистолія
- ішемічна хвороба серця:
- гіпомагніємія, гіпокаліємія;
- тиреотоксикоз;
- висока активність з боку вегетативної нервової системи;
- вроджені патології серцевих клапанів у дітей;
- перенесені різні серцеві захворювання (як правило, це інфаркти та міокардити);
- заняття по набору м’язової маси: в цьому випадку провідна система не встигає за зростанням серцевого м’яза, яка збільшується разом з рештою мускулатурою.
В деяких випадках визначити причину патології неможливо, тоді мова йде про ідіопатичною екстрасистолічної аритмії.
Класифікація
Екстрасистолія класифікується в залежності від причин виникнення:
Діагностика
Щоб поставити точний діагноз, проводять апаратні дослідження:
- електрокардіографію;
- ультразвукове дослідження серця;
- холтерівське моніторування.
Останній метод діагностики екстрасистолії найбільш інформативний. Він дає можливість відслідковувати всі порушення ритму, які відбулися протягом доби, в тому числі і в нічний час.
ЕКГ при екстрасистолічної аритмії
Показання до лікування
Позачергові серцеві скорочення не завжди вимагають корекції. Іноді лікування необхідно навіть при фізіологічній екстрасистолії. Основні показання до терапії наступні:
- неприємні відчуття, дискомфорт (екстрасистоли заважають їсти, спати і т. д.);
- ішемія серця;
- позачергові скорочення викликають мерехтіння (збивають нормальний серцевий ритм);
- велика кількість скорочень, що виникають у шлуночках;
- хворий переніс інфаркт міокарда;
- зміна параметрів гемодинаміки.
Діагностика екстрасистолії проводиться на основі анамнезу і апаратних досліджень
Лікування
Лікуванням займається лікар-кардіолог. Зазвичай призначають медикаментозну терапію. Для корекції використовують наступні препарати:
Висновок
Екстрасистолія вважається найпоширенішим видом аритмії. У цілому прогноз сприятливий, якщо не залишати патологію без уваги і проводити корекцію, якщо така потрібна. Особливо серйозно слід віднестися до екстрасистолії, при якій джерело патологічних імпульсів – міжшлуночкова перегородка.