Досить поширеним останнім часом захворюванням стає рак товстої кишки.
Серед інших видів раку він займає одну з лідируючих позицій за рівнем смертності, як у Росії, так і в світі в цілому (4 і 3 місце відповідно).
Лише близько половини хворих на рак товстої кишки в результаті вилікуються і виживуть. Важливою причиною такої ситуації є те, що на початкових етапах рак товстої кишки може протікати непомітно, приховано.
Що впливає на виживаність?
Тривалість життя визначається по більшій частині тим, на якій стадії був діагностований рак товстої кишки. Отже, виживаність при даному виді раку може залежати від багатьох причин:
- Стадія хвороби, наявність метастазів, поширеність процесу, його локалізація
- Своєчасність виявлення, діагностики раку
- Своєчасність початку, доцільність, правильний підбір лікування
- Контроль стану людини, яка перенесла рак, після лікування (запобігання рецидивів)
- Наявності супутніх захворювань
Таким чином, чим менше ступінь пухлинного процесу, ніж раніше він діагностований, чим швидше розпочато лікування і чим правильніше проведено контроль після, тим більше тривалість життя людини, яка перенесла рак товстої кишки.
Хронічні захворювання в залежності від тяжкості можуть знижувати виживання. Виникнення рецидивів раку товстої кишки також знижують цей показник. Крім того, при виникненні раку в правих відділах товстого кишечника прогноз менш сприятливий, ніж при локалізації процесу в лівій частині.
Рівень виживання залежить від стадії раку
Рак товстого кишечника, як і інші види раку, класифікується за TNM.
Ця абревіатура розшифровується наступним чином: T — Tumor, пухлина, N – Nodus, лімфатичний вузол, M – Metastasis, віддалені метастази.
Для статистики береться такий показник, як п’ятирічна виживаність після лікування. Він означає, скільки хворих людей у відсотковому співвідношенні залишається в живих протягом п’яти років після проведеного лікування.
Виживаність безпосередньо залежить від стадії раку за TNM.
Так, при I стадії цей показник досить високий: він становить 90 % і більше. Це пояснюється тим, що на першій стадії процес ще не зайшов надто далеко. Пухлина зачіпає підслизовий або м’язовий шар кишечника, при цьому лімфатичні вузли не уражаються, метастазів немає. Лікування в такому випадку в більшості ситуацій буде дуже ефективно.
При другій стадії показник виживаності значно знижується, але все ж він ще високий і становить 70-75 %. При такій стадії пухлина поширюється далі, на наступні шари кишечника, або навіть на очеревину і сусідні органи, але при цьому ураження лімфовузлів, а також метастазів все ще немає. Саме тому лікування, як і при першій стадії, часто надає позитивний результат.
У разі третьої стадії раку виживає лише близько 50 %. Це пояснюється тим, що процес зачіпає сусідні лімфатичні вузли, але все ж прогноз краще, ніж якщо б були віддалені метастази.
Вірогідність сприятливого результату при третій стадії раку товстої кишки залежить від декількох факторів. При ураженні трьох і менше лімфатичних вузлів прогноз поліпшується. Також виживаність збільшується з віком: у молодих людей прогноз гірше, ніж у літніх. Це пов’язано з тим, що в молодому віці рак товстої кишки частіше рецидивує.
На четвертій стадії прогноз вкрай несприятливий. П’ятирічна виживаність дуже низька – близько 6 %. На цій стадії розвиваються віддалені метастази, що вражають інші органи. Часто радикальна операція (тобто повне видалення пухлини) неможлива.
Рак товстої кишки на такій стадії має поганий прогноз: тривалість життя хворого людини не досягає більше 3 років. У найгірших випадках вона може знижуватися до декількох місяців.
Таким чином, чим раніше буде виявлено злоякісне новоутворення, тим більше вірогідність лікування і вище тривалість життя. Але близько 50 % випадків раку товстої кишки діагностується лише на третій або навіть четвертої стадії, коли прогноз не так сприятливий. На першій стадії процес виявляють і починають лікувати рідше всього.
Рецидиви раку товстої кишки
Виживаність після вилікуваного раку товстої кишки залежить і від розвитку рецидивів надалі. Тому після проведеного лікування необхідний регулярний контроль стану пережила рак людини. Ймовірність появи рецидивів збільшується разом зі стадією процесу, і при третій стадії вона становить від 30 до 90 %.
Найчастіше повернення раку відбувається протягом двох років після операції.
Саме тому після видалення пухлини необхідний ретельний контроль. Він включає в себе регулярні дослідження: такі, як пальцеве дослідження прямої кишки, різні інструментальні методи, УЗД органів черевної порожнини, рентгенографічне дослідження.
При вчасно виявлений рецидив вірогідність сприятливого прогнозу становить 30-35 %.