Кровотеча при цирозі печінки розвивається як ускладнення портальної гіпертензії. Портальна гіпертензія – це підвищення кров’яного тиску у ворітній вені понад 12 мм рт. ст.
Це зумовлено збільшенням об’єму циркулюючої крові з одного боку і обмеженням кровотоку в печінці з іншого.
Перешкода для нормального струму крові створює фіброзна тканина, а збільшення об’єму кровотоку відбувається за рахунок розширення судин.
Механізм розвитку кровотечі при цирозі печінки
Отже, кровотечі розвиваються внаслідок підвищеного тиску в системі ворітної вени. З цієї причини відтік крові від печінки по цій системі порушується, і утворюються численні колатералі – нові судини, по яких йде відтік.
Утворюються такі групи додаткових судин:
- В області шлунка і стравоходу, а також заднього проходу
- Колатералі, що з’єднуються з пупковими венами, які являють собою залишки кровообігу плоду
- В області очеревини, в її зв’язках, складках, а також в рубцевої тканини після хірургічних втручань
- Колатералі, які з’єднуються з лівої пупковою веною
- Колатералі, що виникають на місці закупорки судин поза печінки: вони обходять місце венозного застою
В результаті всіх цих колатералей відбувається варикозне розширення вен різних органів, причому найбільше значення має зона переходу стравоходу в шлунок.
Отже, варикозне розширення вен стравоходу і шлунка, а також виникнення гемороїдальних вузлів відбувається із-за розвитку першої групи колатералей.
Порушення кровообігу в кишечнику пов’язано з утворенням колатералей третьої групи.
Походження стравохідного кровотечі при цирозі печінки пояснюють за допомогою двох теорій:
- Пошкодження варикозної вени, яке може бути мимовільним або пов’язаних з яким-небудь провокуючим фактором (кашель, блювота)
- Пошкодження вени, пов’язане з шлунково-стравохідним рефлюксом, тобто попадання вмісту шлунку (кислоти) в стравохід, проте в даний час стали вважати, що ця теорія не вірна
Внутрішнє кровотеча з інших органів (кишечника, матки, гемороїдальних вен) обумовлене тими ж причинами: мимовільний розрив розширеного судини.
Наявність варикозного вузла ще більше погіршує ситуацію і збільшує можливість такого розриву.
Ознаки внутрішньої кровотечі при цирозі печінки
Симптоматика залежить від локалізації кровотечі. В першу чергу цироз печінки супроводжує стравоходу кровотеча.
Першою його ознакою є блювота з кров’ю темного кольору, через деякий час може з’явитися і виділення крові зі стільцем. Кал у такому випадку приймає чорну забарвлення, по консистенції стає кашкоподібним, напіврідким.
Такий кал називають «мелена». Іноді можуть з’являтися болі за грудиною. Перед виникненням кровотечі хвора людина може відзначити яку-небудь фізичну навантаження.
Крім того, з’являється сильна слабкість, нудота, блідість шкірних покривів, частий пульс, зниження артеріального тиску.
При лабораторному обстеженні в загальному аналізі крові відзначається анемія. Встановити причину і точну локалізацію кровотечі допомагає фіброгастродуоденоскопія (ФГДС).
Під час проведення цієї процедури можливі й лікувальні заходи.
При внутрішній кровотечі з шлунка або кишечника також першою ознакою може бути блювота, яка в даному випадку буде «кавовою гущею», тобто коричнювата. Це пов’язано з тим, що кров в шлунку початку перетравлюватися.
Стілець – чорний, неоформлений, «мелена». Порушення загального самопочуття будуть такими ж, як і при стравохідній кровотечі. ФГДС також допомагає встановити діагноз шлункової кровотечі.
Для діагностики кишкового кровотечі використовується колоноскопія.
Кровотеча з гемороїдальних вен проявляє себе анемією, з’являється свіжа кров після акту дефекації. Крім того, є і інші ознаки геморою: біль, печіння, відчуття стороннього тіла в прямій кишці, труднощі при дефекації.
Лікування внутрішнього кровотечі при цирозі печінки
Лікування кровотеч, що виникають внаслідок портальної гіпертензії, складається з кількох етапів:
- Відшкодування крововтрати: з цією метою ставиться катетер у центральну або периферичну вену. Виробляються внутрішньовенні вливання свіжозамороженої плазми, октреопида, внутрішньом’язові ін’єкції вікасолу.
- Діагностична ЕГДС проводиться з метою виявлення джерела кровотечі. Перед нею необхідно промивання шлунка.
- Зупинка кровотечі: метод залежить від джерела. Якщо кровотеча при цирозі печінки стравохідний, то проводиться склеротерапія або лігування вен. Обидва ці заходи проводяться ендоскопічно. У разі якщо на момент діагностики кровотеча вже зупинилося, може бути доцільно призначення октреопида. Якщо октреопид, склеротерапія і лігування вен не останавливаюи кровотеча, можливий тимчасовий вихід: тампонада балоном кровоточивих судин з допомогою зонда. При кровотечах із шлункових вен ендоскопічні методи лікування не застосовуються, так само, як і балонна тампонада. Використовується октреопид як засіб, що знижує тиск у портальній системі. Цей же препарат застосовують при кровотечах з прямої кишки. У випадках, коли лікування неефективне, переходять до хірургічних методів (різні види шунтування), а також ставиться питання про пересадку печінки.
- Запобігання рецидивів кровотеч: рання діагностика і своєчасне лікування допомагає знизити частоту рецидивів, хоча повторні епізоди трапляються у 70 % ситуацій.
Профілактика кровотеч
Заходи по профілактиці кровотеч необхідні в наступних ситуаціях:
- Цироз печінки A або B за Чайлд-П’ю
- Сильно розширені варикозні вени стравоходу
- Важка гастропатия, викликана розширенням вен шлунка
Для запобігання розвитку кровотеч використовуються бета-адреноблокатори неселективного ряду (пропроналол).