Зміст:
- Чому захворювання – соціальна проблема
- Що відбувається в глибині серця
- Питання класифікації
- Симптоми гострого септичного ендокардиту
- Особливості захворювання в дитячому віці
- Діагностика
- Лікування
- Профілактика
Ендокардити — це група захворювань, що характеризуються запалення внутрішньої оболонки серця. Найчастіше уражається та її частина, яка утворює клапанний апарат. Інфекційний ендокардит займає провідне місце за вражаючим властивостями.
Хвороба поширена серед людей працездатного віку від 20 до 50 років. Труднощі в діагностиці до теперішнього часу супроводжуються високою смертністю: летальність в стаціонарі досягає 80%. На встановлення діагнозу потрібно від двох до трьох місяців.
Чому захворювання вважається соціальною проблемою
Прогноз по поширенню інфекційного ендокардиту залишається неблагополучним. Причини цього:
- Почастішання оперативних втручань на серці. Ускладнення при протезуванні клапанів досягає 9%, після операції з приводу мітрального стенозу — до 2,3%.
- Широке використання техніки катетеризації великих судин і серця. Дослідники вважають, що ця причина відіграє роль у 40% випадків. Наприклад, у пацієнтів, які перебувають на постійному гемодіалізі, інфекційний ендокардит виникає у 5% випадків, а після введення штучного водія ритму — у 1%.
- Особливе значення має ендокардит наркоманів. Введення наркотиків в нестерильних умовах дає до двох випадків хвороби на кожну тисячу наркозалежних осіб.
Найчастіше ендокардит зустрічається в ін’єкційних наркоманів
Що відбувається в глибині серця
Запалення ендокарда викликається проникненням мікробів або токсинів. Як показали експериментальні дослідження, також важлива індивідуальна реакція організму на чужорідний білок.
Виділено три фактори ураження:
Ураження піддається найчастіше мітральний клапан, рідше — аортальний, ще рідше — тристулковий. Зміни в клапанах легеневої артерії знаходять у поодиноких випадках.
При гострих інфекціях ендокардити є лише місцевим проявом захворювання. Невеликі ознаки відсуваються на другий план.
Точно не встановлений шлях впровадження мікроорганізмів в эндокард. Адже в клапанах відсутні свої судини. Тому основним передбачається вплив безпосередньо з протікаючої крові. Впровадження інфекції полегшується наявністю у пацієнта пороку серця, протезів клапанів.
Питання класифікації
Класифікація інфекційного ендокардиту передбачає виділення за походженням двох форм захворювання:
- первинний ендокардит з’являється на здоровому клапанному апараті;
- вторинний виникає на тлі наявних вад серця вродженого характеру, а також ревматичних, сифілітичних, туберкульозних, в результаті атеросклерозу і травм серця.
До другої групи відносять постінфарктний ендокардит, хвороба, викликана пухлиною серця, операцією протезування клапанів.
В якості ускладнення заміни клапанів ендокардит можливий:
- у ранні терміни (протягом місяця після операції);
- пізніше прояв (через два місяці і до півроку).
За клінічним перебігом існує підрозділ форм на:
- гострий інфекційний ендокардит — виникає в результаті септичного стану;
- підгостра форма — як різновид сепсису, пов’язаного з внутрішньосерцевої інфекційних вогнищем на тлі ревматизму, запалення нирок (гломерулонефрит). Розвивається шляхом емболії бактерій, що володіють не занадто сильною здатністю до зараження тканин. При цій формі недостатньо для гострого ураження знижений рівень імунітету.
Існують розбіжності з приводу терміну «хронічний інфекційний ендокардит». Багато вчених вважають його результатом тривалого неправильного лікування, пізньої діагностики.
Клінічні прояви гострого септичного ендокардиту
Гострий сепсис може виникнути в результаті місцевого гнійного вогнища, інфікованої рани, стрептококової ангіни, післяпологового післяабортного ендометриту. У ряді випадків первинний осередок виявити не вдається.
У місці впровадження інфекційного агента збираються ендотеліальні клітини, скупчуються тромбоцити, утворюються тромби. Вони носять бородавчастий характер розростання (у вигляді поліпів) або розм’якшуються і відриваються, залишаючи на своєму місці виразки. З продуктів розпаду тромбів утворюються емболи, які розносяться з серця в різні органи.
В клініці розрізняють загальні симптоми сепсису і безпосередні симптоми, що вказують на критерії інфекційного ендокардиту.
Характерно різке підвищення температури 2-3 рази в день
Загальні симптоми
- підвищення температури тіла з різким падінням і ознобами;
- різка слабкість;
- на початку нудота, блювання;
- сплутана свідомість, марення;
- жовтушність шкіри;
- недокрів’я;
- геморагічний висип на тілі.
При огляді відзначають сухість мови, збільшену печінку.
З боку серця спостерігаються мало типові прояви
- аускультативні ознаки — зміна гучності тонів серця, додаткові шуми;
- виражена тахікардія до 100 і більше.
Особливості захворювання в дитячому віці
Радимо почитати статтю:
Методи діагностики аритмії серця
Інфекційний ендокардит у дітей найчастіше виникає у віковій категорії до десяти років. Хвороба являє серйозну небезпеку для життя дитини. Механізм розвитку і причини не відрізняються від таких у дорослих. Найбільше число поразок припадає на аортальний клапан, потім у процес включаються інші клапани ендокарда.
Гостра форма цілком прихована симптоматикою сепсису.
Для підгострого перебігу характерно тривале підвищення температури до невисокого рівня, болі в суглобах, пітливість.
Діагностика
У діагностиці інфекційного ендокардиту має значення зіставлення симптомів сепсису з попередніми втручаннями або захворюваннями, швидкість обстеження і порівняння результатів в динаміці.
За виросли колоній на чашках вивчають збудників захворювання
Особливість цього захворювання — втрата часу на встановлення діагнозу. Спеціалізовані клініки дають таку невтішну цифру: 87% пацієнтів з інфекційним ендокардитом надходили з неправильним діагнозом. Звинувачувати в цьому лікарів неможливо, оскільки типові симптоми інфекційного ендокардиту виявити дуже складно.
Лікування
Лікування інфекційного ендокардиту буде тим ефективніше, чим раніше воно розпочате. Пацієнт обов’язково госпіталізують. Йому призначається масивна протизапальна терапія. Рекомендовані поєднання різних видів антибіотиків для посилення дії.
Застосовують максимальні дози антибіотиків внутрішньовенно та внутрішньом’язово
Для зняття інтоксикації вводять Реополіглюкін, Гемодез та інші розчини з вітамінами. Необхідні серцеві препарати, профілактика тромбоутворення.
Коли показана хірургія
Існують наступні рекомендації щодо оперативного лікування:
- неефективність консервативних методів протягом трьох тижнів;
- вказівки на гостре руйнування клапанного апарату;
- тромбэмболии у великі судини;
- припущення про абсцесі серця;
- ендокардит на тлі протеза клапана;
- поранення серця;
- підозра на грибкове ураження.
Операції проводяться за життєвими показаннями тільки в кардіологічних клініках. Видаляються і протезируются пошкоджені клапани, тромби в артеріях. Триває протизапальна терапія.
Профілактика
Диспансерне спостереження за пацієнтами, що перенесли гострий ендокардит, проводиться кардіологом поліклініки (з обов’язковим повним обстеженням і посівом крові) кожні 2 місяці протягом першого року спостереження.
Профілактика інфекційного ендокардиту полягає у підвищенні загального імунітету людини з дитячих років за допомогою правильного харчування, занять спортом, контролю за психічним навантаженням.
Особливим аспектом профілактики є обговорюваний в медичних спільнотах питання доцільності використання антибіотиків у хворих з високим ризиком ендокардиту. У цю групу віднесені пацієнти:
- з важким уродженим серцевим пороком;
- перенесли ендокардит;
- з клапанними протезами;
- з явищами серцевої недостатності, незважаючи на перенесену протягом півроку операцію на серці.
Відповідно до останніх інструкцій, у цю групу не входять пацієнти:
- з пролапсом мітрального клапана;
- з вродженими серцевими вадами розвитку;
- страждають гіпертрофічною кардіоміопатією.
Особам з високим ризиком рекомендується профілактичний прийом антибіотиків перед лікуванням у стоматолога.
В будь-якому віці необхідна боротьба з наркоманією.
Будь-які внутрішньовенні втручання необхідно проводити за суворими показаннями і тільки з участю фахівців.
Вогнища хронічного запалення потрібно пролечивать і домагатися їх повної ліквідації.
Завжди слід пам’ятати, що навіть недолікований зуб може призвести до надзвичайно небезпечної ситуації.