- Загальна інформація
- Симптоми та діагностика
- Лікування і профілактика
- Фахівці, які лікують захворювання
Порушення кровообігу кінцівок – це патологія, яка виникає в результаті того, що змінюється кількість, якість крові в судинах кінцівок або порушується цілісність цих судин.
Порушення кровообігу кінцівок можуть виникати, як самостійного захворювання походження і не залежати від інших хвороб.
Наприклад, при наявності тромбозу судини може порушуватися лише кровообіг в конкретній кінцівки, а в інші органи не піддаються особливим змін.
Дана патологія може з’являтися внаслідок окремого захворювання (при ураженні дистальних судин у разі цукрового діабету) або як конкретна частина загальних захворювань всіх судин організму (при атеросклерозі).
Види захворювання
Розрізняють такі види порушень кровообігу кінцівок:
- Артеріальна недостатність – розвивається в результаті порушення прохідності артерій нижніх кінцівок:
- гостра – емболія або тромбоз магістральних артерій;
- хронічна – облітеруючий атеросклероз або ендартеріїт судин.
- Венозна недостатність виникає внаслідок порушення венозного відтоку:
- гострий – гострий тромбоз магістральних вен;
- хронічна – розвивається при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок, посттромбофлебитичесом синдромі.
- Діабетична мікроангіопатія і полінейропатія.
Причини
До виникнення порушення кровообігу кінцівок наводять безліч причин, захворювання може бути викликане:
- ураженням артерій (їх периферичних відділів);
- звуженням судин за рахунок того, що утворюються атеросклеротичні бляшки;
- запаленням артеріальних стінок;
- спазмом артерії.
Найбільш часто порушення кровообігу в кінцівках спровоковано такими хворобами:
- атеросклероз нижніх кінцівок облітеруючого походження;
- облітеруючим ендартеріїтом;
- ураженням судин цукровий діабет;
- варикозним розширенням у венах (тромбофлебіт), при якому може порушуватися відтік крові, сильно слабшають стінки всіх судин.
До факторів ризику, що призводить до розвитку порушень кровообігу кінцівок, відносяться:
- цукровий діабет в анамнезі;
- шкідливі звички;
- підвищений рівень холестерину і порушення в ліпідному балансі;
- високий показник артеріального тиску;
- ожиріння;
- ведення неактивного і малорухливого способу життя.
Симптоми
Важливо знати, що в деяких рідкісних випадках дана патологія кінцівок може протікати без яскраво вираженої симптоматики. Найбільш поширеним симптомом цього захворювання вважають переміжна кульгавість.
Цей симптом виражається дискомфортними або больовими відчуттями в нижніх кінцівках, що виникають при ходьбі і зникаючими при різкому її припинення.
Іноді хворий може не відчувати виражені болі, але в той же самий час, його можуть сильно турбувати судоми, відчуття тяжкості або сильна слабкість в нижніх кінцівках.
Більш яскраво переміжна кульгавість виражається при підйомах вгору. По мірі того, як прогресує захворювання, переміжна кульгавість може виникати навіть при зменшенні відстані.
Критична ступінь ішемії нижніх кінцівок може виникати при сильних порушення кровопостачання в тканинах нижніх кінцівок.
В результаті цього тканини недоотримують кисень і поживні речовини, тому можуть виникати різкі больові відчуття з вираженою інтенсивністю, їх локалізація відзначається від верху стегна і до самих кінчиків пальців навіть у стані спокою, і посилюється при мінімальних фізичних навантаженнях на нижні кінцівки хворого.
При наявності тяжкого ступеня ішемії верхніх кінцівок може відзначатися:
- сухість на шкірних покривах;
- сильне зниження температури кінцівок;
- збліднення;
- виникнення виражено болючою трофічної виразки.
При відсутності належного лікування не уникнути некрозу м’яких тканин і гангрени верхніх кінцівок.
Діагностика
Для того щоб діагностувати порушення кровообігу кінцівок, необхідно провести певні лабораторні та інструментальні дослідження.
Для правильної постановки діагнозу, чимале значення лікар приділяє наявності будь-яких судинних захворювань та наявності характерних скарг хворого. Точно діагностувати дану патологію можна за допомогою таких лабораторних методів дослідження:
- загального аналізу крові, крові на цукор;
- коагулограми;
- ліпідограми.
Судинний хірург вдається до таких інструментальним методам, як:
- МРТ;
- ангіографії кінцівок;
- ультразвукової допплерографії.
Обов’язково повинен оглянути хворого окуліст, який визначить симптоми ангіопатії та провести нейропсихологічне дослідження для того, щоб виявити порушення.
Лікування
Методи проведення лікування повинні вибиратися відповідно до того, яким є джерело, що спричинило це порушення.
Лікування повинно бути комплексним, однак, перед тим, як здійснити вибір методу лікування, необхідно провести деякі дослідження.
Терапію даного захворювання, в основному проводять препаратами, які спрямовані на те, щоб підвищувати тонус судин і знижувати ламкість капілярів, а також:
- гомеопатичними препаратами;
- флеботропными засобами;
- лимфотониками;
- ангиопротекторами;
- венотониками;
- препаратами для поліпшення кров’яний циркуляції.
З метою додаткового лікування терапію проводять антикоагулянтами та нестероїдними протизапальними засобами, які здатні коригувати метаболічний обмін, застосовують гірудотерапію.
Профілактика
Загальними методами, спрямованими на профілактику запобігання порушень кровообігу кінцівок є:
- фізичні вправи;
- застосування препаратів, які сприяють розширенню судин;
- проведення багатьох теплових процедур (рекомендують приймати гарячі ванни, душ);
- регулярно проводити загальні прогрівання організму. Головне правило для прогрівання – це його тривала тривалість не менше ніж 20-25 хвилин. Це сприяє тому, що відкриваються глибокі кровоносні судини, але ця процедура не повинна бути інтенсивною, так як є ризик того, що може значно підвищуватися навантаження на серцеві м’язи.