Людині властиво вміння пристосовуватися практично до всього. Коли настає нічна темрява, наші зіниці розширюються, пропускаючи якомога більше світла.
Коли стає дуже холодно, починається озноб – таким чином організм стимулює вироблення тепла, намагаючись зігріти.
Акліматизація – це процес пристосування до нових умов зовнішнього середовища: до нового температурного режиму, вологості, збільшення або зменшення тривалості світлового дня.
Як відбувається адаптація організму до нових кліматичних умов
Для більшості людей акліматизація пов’язана з особливостями переїзду на нове місце проживання або подорожами у різні куточки світу. Тим не менш, акліматизація – це природний і звичний процес, який протікає кілька разів на рік. Мова йде про природній зміні сезонів і про те, як організм реагує на це.
Життєдіяльність людського організму дуже тісно пов’язана із зовнішніми умовами середовища проживання. Ендокринна, нервова, травна системи працюють у тісній взаємодії з зовнішнім світом, активно реагуючи на нові подразники, а також пристосовуючись до зміни умов.
Є три основних етапи акліматизації, до яких відносяться:
- Етап максимальної напруги ресурсів організму, спрямований одночасно і на підтримку активної життєдіяльності в нових умовах, і на швидку перебудову тих його функцій і систем, які безпосередньо пов’язані з впливом зовнішнього середовища. З-за того, що тіло людини навантажено відразу з двох сторін, дуже часто спостерігаються ті або інші проблеми зі здоров’ям. З урахуванням зростаючої до кінця літа вологості і танення снігів по весні, за словами інфекціоністів, активізуються хвороботворні бактерії. Саме тому при перших перепадах температури починається і перша хвиля інфекційних захворювань. Людське тіло також намагається адаптуватися до нових умов. У перший період спостерігаються порушення сну, підвищена стомлюваність, вразливість до стресів.
- Друга стадія – стабілізаційна. Організм поступово пристосовується до особливостей сезону: до вологості, зміни температури та атмосферного тиску. Імунітет поступово повертає колишню силу і навіть певною мірою загартовується. Якщо первинні ознаки акліматизації не проходять досить довгий період часу, слід звернутися за консультацією лікаря-імунолога або ендокринолога. Фахівці шляхом аналізу крові, первинного огляду і більш специфічних діагностичних процедур (наприклад, МРТ) перевірять, чи не виникло якихось серйозних відхилень.
- Стадія вже наступила акліматизації – це завершальний етап, який представляє собою вже повністю пристосувався до нових умов середовища ритм роботи організму. Зовнішні фактори перестають грати роль джерел стресу, ендокринна і нервова системи повністю пристосовуються до нових умов.
Слід зауважити, що адаптація організму при зміні кліматичних зон відбувається значно повільніше, ніж при природній зміні сезонів в межах однієї зони.
Так, якщо вже приблизно за місяць-два до початку осінніх похолодань і збільшується серпневої вологості організм демонструє стійкість до нових умов проживання, то при переїзді, наприклад, в регіони Півночі тільки перший етап адаптації може тривати до півроку.
Якщо виникне акліматизаційний дефіцит ресурсів організму, можуть розвинутися деякі хронічні захворювання, навіть якщо до переїзду людина не був схильний.
З іншого боку, ослаблення імунітету може спровокувати рецидив різного роду хронічних хвороб, які переходять у гостру стадію. Наприклад, несподівано з’являються папіломи, виявляється вірус герпесу. Тому такий акліматизаційний дефіцит вимагає особливої уваги з боку людини.
Як побороти дефіцит акліматизаційний
Сезонна акліматизація – це процес звичний і природний. А тому організм проходить його набагато швидше. Варто враховувати, що висока напруга на внутрішні системи організму забезпечується цілим рядом факторів, які впливають одночасно:
- Зміна температурного режиму, вологості, атмосферного тиску, а також велика різниця між цими показниками в домашніх умовах і на вулиці (напруга викликає навіть цей невеликий перепад).
- Зміна тривалості світлового дня, зміна погодних умов.
- Активізація вже згаданих хвороботворних бактерій і вірусів, наприклад, той же грип.
- Зміни в режимі харчування.
Слід враховувати, що енергетичні ресурси організму в цей період часу слід поповнювати з особливою ретельністю.
Імунітет і так повинен справлятися з великою кількістю інфекцій, а тут ще і брак ресурсів організму, які спрямовані на підтримання природно зростання темпів споживання енергії. Раніше ситуація ускладнювалася тим, що їжі, особливо висококалорійної, ставало все менше.
Зараз ця проблема відійшла на другий план. Хоча харчування в літній та осінньо-зимовий період часу теж дуже відрізняється, знайти необхідні вітаміни і калорії в достатній кількості не так вже й складно.
З іншого боку, сучасна людина звик тікати від похолодань в більш південні території під час відпусток. А такий різкий перепад по поверненню додому тільки ускладнює процес акліматизації.
Тому здебільшого боротьба з акклиматизационным дефіцитом зводиться до повноцінного харчування, здорового сну і підтримуючої терапії.
Слід записатися на прийом до лікаря-терапевта, щоб проконсультуватися на рахунок можливого загострення хронічних недуг. Не завадить також відвідування імунолога та ендокринолога. Особливу увагу слід приділити нейтралізації шкідливого впливу стресів.
Потрібно пам’ятати, що їжа та сон – два провідних джерела енергії для організму. І при належній увазі до здоров’я акліматизація проходить успішно.