Сальмонельоз – це небезпечне кишкове захворювання, що викликається бактеріями роду Salmonella. Хвороба характеризується ураженням органів травної системи і може викликати коліти, гастроентерити. За статистикою, кожен рік у світі стається більше 10 мільйонів випадків зараження.
У групу ризику потрапляють всі верстви населення, незалежно від віку, статі чи статусу. Сальмонельоз одне з найбільш поширених інфекційних захворювань ШКТ. Небезпека зараження полягає в тому, що у багатьох недуга протікає практично безсимптомно.
Бактерії надзвичайно живучі. Доведено, що у фекаліях тварин, вони не гинуть протягом 3 – 4 років. Збудники хвороби стійкі до впливу температури (охолодження, нагрівання) та резистентні до багатьох видів антибіотиків. Знищити їх можна хлорвмісними розчинами.
Підхопити сальмонельоз найлегше від бактереносителя, причому нерідкі випадки, коли він не має ознак ураження шлунково-кишкового тракту. Розрізняють кілька основних джерел зараження.
- Продукти харчування (термічно оброблене м’ясо птиці, тварин, рибні делікатеси). Часто палички Salmonella проникають в організм при вживанні дріжджових напоїв (пиво, квас), салатів, немитих фруктів або овочів.
- Носій інфекції. Передача від людини до людини відбувається при безпосередньому контакті. Рукостискання, догляд за хворим, спільне використання засобів гігієни може призвести до поширення недуги.
- Сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба, домашні і дикі птахи, вівці, свині та інші). Мікроорганізми, що передаються через молоко, сечу, слину. Зафіксовані випадки зараження при обробці, транспортуванні туш. Також можливі прояви при неправильному зберіганні курячих яєць.
Необхідно проявити максимум уваги при виборі харчування малюків до 1 року. В такому віці захворювання протікає особливо важко і може призвести до тяжких ускладнень. Сприйнятливість до збудників сальмонельозу зменшується по мірі росту дитини.
Діагностикою поразки хвороботворними організмами займається лікар-інфекціоніст. Визначити захворювання можна за яскраво вираженим проявам. Для уточнення діагнозу проводять аналіз калу і блювотних мас. Симптоматика хвороби залежить від форми та характеру протікання. До загальних звоночкам організму відносять:
- підвищення температури (до 39 градусів Цельсія);
- болю в шлунку (область пупка);
- нудоту, блювання (часто з домішкою жовчі або неперетравленими шматочками їжі);
- діарею (водянистий кал, зеленуватого кольору);
- метеоризм, бурчання в животі;
- збільшення селезінки, печінки.
При важкому протіканні – спостерігається зневоднення, судоми, зниження артеріального тиску, запаморочення, непритомність.
Лікування сальмонельозу краще починати на ранніх стадіях. Зазвичай інфекція проходить сама через 5 – 6 днів, а повне одужання настає по закінченню двох тижнів. Але лікарі не радять ризикувати, та після визначення типу хвороби, починати виконувати комплекс терапевтичних процедур, спрямованих на придушення палички сальмонели.
- Потрібно промити кишечник. Зробити це можна в медичних установах, в домашніх умовах очищають шлунок за допомогою касторової олії.
- Збільшити кількість вживаної рідини для поповнення водного балансу.
- За призначенням лікаря приймати антибактеріальні засоби та энтересорбенты. Фармакотерапія показана при затяжній формі кишкового розлади. Популярні «Левоміцитин», «Фторхінолон», «Доксициклін». Прискорюють одужання ферментні препарати – «Фестал», «Мезим», «Ензістал».
- Для закріплення ефекту від прийому ліків, слід дотримуватися суворої дієти. Потрібно виключити з раціону консерванти, гостру, жирну, солону їжу і всі види молочної продукції.
Особливих профілактичних заходів щодо запобігання зараження не існує. Зменшити можливість появи інфекції можна, купуючи продукти в спеціалізованих магазинах, правильно обробляючи їжу перед вживанням, стежачи за умовами зберігання і строк придатності товарів.