Мало не кожна перша жінка мріє схуднути. Для деяких ці мрії так і залишаються мріями, інші дотримуються дієт, а треті йдуть на крайні заходи. Саме про один з таких способів ми і поговоримо сьогодні на нашому сайті «Я здоров». Предметом нашої розмови сьогодні буде бандажування, відгуки про який самі різні.
Процедура бандажування полягає в перев’язуванні частини шлунка пластиковою стрічкою. Мета цієї далеко не безпечною процедури – зменшити обсяг споживання їжі. Робиться процедура бандажування, як ви зрозуміли, механічним, насильницьким для організму шляхом, тому говорити про позитивні результати для здоров’я не доводиться. 49-річна британка Гейнор випробувала на собі, що таке бандажування, історія її справді переповнена справжнім трагізмом і емоціями. Саме всім цим вона і поділиться з читачами сайту jazdorov.com.ua.
Ще в дитинстві Гейнор зрозуміла, що з нею щось не так. Будовою тіла вона пішла в матір, яка носила 58 розмір одягу, тоді як батько і сестра її були худими. У школі дівчинка страждала від насмішок однокласників, а дорослі постійно розчулювалися її пухленькими ручками і щічками.
Вже в 14 років дівчинка замислилась про схуднення. У той час вона вже носила одяг 48 розміру. Відтоді думка про схуднення стала для неї нав’язливою ідеєю. У 16 років їй довелося спробувати напівлегальні на той момент харчові добавки з амфітамінів. Безумовно, результат її порадував: від 76 кілограм залишилося 57.
Проте все повернулося на круги своя після вагітності і пологів. Організм повернув своє, і вага досяг позначки 108 кг. До всього цього, чоловік пішов від неї, опинившись не готовим до такого «багатства». Гейнор тільки й залишалося, що їсти солодощі, щоб якось справитися з депресією.
Дуже багато що змінилося для Гейнор, коли вона познайомилася зі своїм другим чоловіком. Для неї стало справжнім шоком, що він полюбив її саме такою. Вона соромилася здатися з ним на людях. Рідкісні виходи в світ ставали для неї справжнім випробуванням.
Досвідчена у всіх існуючих способи схуднення, Гейнор зважилася піти найрадикальнішим із наявних способів бандажування. Операція стала її останньою надією. «У мене тепер тільки два виходи: або повернутися до нормального розміру, або страждати до кінця своїх днів», — сказала одного разу Гейнор чоловікові.
Гейнор ніколи не вірила тим, хто при великій вазі говорив, що його влаштовує його вагу. Вона відчула всі «принади» величезної ваги на собі – прискорене дихання, важкість при ходьбі, проблеми з одягом. Для неї настав вирішальним момент, коли іншого виходу, крім бандажування, вона для себе вже не бачила.
Все життя Гейнор мріяла про те, щоб перехожі дивилися на неї з пожадливістю, а не із співчуттям. Вона зрозуміла, що з-за цих співчутливих поглядів вже майже втратила самоповагу, мети в житті. Називаючи себе жартома «веселої товстухою», в душі вона плакала, бо розуміла, що обманює себе і оточуючих. Їй було зовсім не так весело, як вона це намагалася показати оточуючим.
Постійно боліли ноги з-за великої ваговій навантаження, навіть при мінусовій температурі турбувала пітливість, від якої позбутися було просто неможливо. Та й постійні приколи оточуючих просто закатували жінку. Останньою краплею і поштовхом до бандажуванню стала, за її словами, ситуація в барі. Гейнор попросила дієтичну колу, на що бармен дозволив собі шпильку: «Все одно вона вам не допомагає!»
Перед тим, як зважитися на операцію бандажування, Гейнор вивчила всі доступні матеріали про цю процедуру. Це зайняло ні багато, ні мало – два місяці. Порадившись з лікарем з приводу можливих ускладнень, вони вирішили все-таки робити операцію. Чоловік оплатив операцію бандажування – 15 тис. доларів здалися йому нічим у порівнянні з можливістю зробити, нарешті, дружину щасливою.
Операція бандажування тривала сорок хвилин, а за нею пішли довгі місяці реабілітації. Гейнор довелося майже два місяці харчуватися виключно протертими овочами та фруктами. В результаті вона схудла одразу на 10 розмірів – їй терміново довелося міняти гардероб. Це було дивно, адже Гейнор вперше за багато років було приємно дивитися в дзеркало.
Через три роки сталося ось що. В один прекрасний момент Гейнор зрозуміла, що їй достатньо з’їсти шматочок яблука або випити ковток води, щоб відчути почуття ситості. Шлунковий бандаж потребував термінового медичного втручання. Після ослаблення бандажної стрічки стало тільки гірше. У якийсь момент жінка не могла навіть ковтнути слину – у неї починалися позиви до блювоти. На щастя, її чоловік Тоні вчасно помітив, що справа погано. Терпінню Гейнор можна поставити пам’ятник, проте в цьому випадку її терпіння трохи не вбило її.
Гейнор доставили в реанімацію. Лікарі були в жаху від того, що побачили під час операції. Бандаж був затягнутий занадто туго, їжа просто не могла потрапити в кишечник і гнила в шлунку. Настільки небезпечним виявилося для Гейнор бандажування: історія б закінчилася трагічно, якби вони вчасно не звернулися за медичною допомогою.
Через десять днів Гейнор виписали і відпустили додому – почався новий важкий період реабілітації. Знову перетерті овочі протягом півтора місяців, найсуворіша дієта, а потім – знову кривава блювота.
Гейнор була така змучена, що могла насилу розмовляти. Вона шкодувала свого коханого чоловіка, який всіляко її підтримував, сидячи біля її ліжка. Сьогодні жінка відчуває себе нормально, проте з жахом згадує, через що її змусило пройти бандажування. Відгуки Гейнор про цієї небезпечної процедури повинні поставити все на свої місця.
Бандажування – дуже ефективно, але і дійсно дуже небезпечно. В деяких випадках ризик знаходиться на межі життя і смерті. Невже воно того варто – піддавати своє життя небезпеці, тільки щоб влізти у вузькі джинси?
—