Серед різних варіантів аналізів крові людини особливу важливість займає дослідження, що визначає вміст фібриногену в кров’яному руслі. Даний аналіз дозволяє встановити або підтвердити певні патологічні процеси в організмі, крім цього показники вмісту фібриногену в крові можуть вказувати на ризики виникнення загрозливих станів, таких як інфаркти міокарда, ішемічний інсульт, інших серйозних проявів, пов’язаних з різким звуженням просвіту судин.
Зміст
- 1 Сутність фібриногену та його роль для організму в цілому
- 2 Механізм дії фібриногену в період активності системи згортання крові
- 3 Зв’язок фібриногену та ймовірності прояву серцево-судинних захворювань
- 4 Деякі фактори, що регулюють рівень білка
Сутність фібриногену та його роль для організму в цілому
Фібриноген є білком групи глікопротеїнів, синтезується в печінці людини. Норма його вмісту в крові знаходиться в межах 2–4г/л. Цей білок є найголовнішим у системі механізму гемостазу і зумовлює можливість і швидкість згортання крові при пошкодженні стінки кровоносної судини.
Основні функції, виконувані фібриногеном:
- безпосередню участь в утворенні фібринового згустку;
- надання прямого впливу на швидкість загоєння ран;
- регуляція процесів фібринолізу;
- участь у ангиогенезе (синтезі нових судин) і у клітинній взаємодії;
- впливає на кров і на стінку артерій при запальних процесах в організмі.
Відходження від норми вмісту фібриногену в крові несе виникнення цілого ряду несприятливих факторів і зростання ризиків розвитку певних хвороб.
Клінічне і діагностичне значення масової частки фібриногену визначає наступні стани:
- нормальний вміст білка;
- гіперфібриногенемія;
- гіпофібриногенемія.
Норми фібриногену і фібрину
Гіперфібриногенемія характеризується підвищеним вмістом фібриногену, вище, ніж 4 г/л. такий стан призводить до ризику розвитку тромбозів артеріальних кровоносних судин і виникнення інфарктів. Отримані дані про підвищеному вмісті є прогностичними при таких станах як: ішемічна хвороба, стенокардія, виживаність після перенесеного інфаркту міокарда. Тобто підвищений рівень білка свідчить про атеросклеротичних процесах і розвитку стенозів.
На фізіологічному рівні підвищені показники фібриногену можуть виникати при вагітності, в умовах різкого і тривалого зниження температури повітря, під час менструацій.
Патологічними причинами підвищення кількості можуть бути такі явища, як інфекційні хвороби, некроз тканин, злоякісні утворення, що прийом контрацептивів перорально.
Гіпофібриногенемія, навпаки, виражається в недостатньому рівні фібриногену, менш ніж 2г/л. Існує комплекс причин, через які виявляється недолік білка. Найчастіше це спадкові фактори, що призводять до його дефіциту або тяжкі захворювання печінки декомпенсованої форми (вірусний гепатит, цироз).
Кількість фібриногену, менш ніж 0,5–1 г/л, загрожує ризиком появи кровотечі судин внутрішніх органів.
Норми масових часток фібриногену, прийняті сучасними клінічними дослідженнями у різних людей:
- дорослі (чоловіки і жінки): 2-4 г/л;
- вагітні жінки (максимальні значення для ІІІтриместра): 6-7 г/л;
- у новонароджених дітей: 1,25-3 г/л.
Якщо норми цього білка у дорослих людей, особливо після 50 років, перевищують вказані значення хоча б на 1 г/л, це є показником для більш детального обстеження. Важливо приділити увагу області серцево-судинної системи, так як можливе звуження просвіту артеріальних судин, особливо коронарних, і є ймовірність розвитку повної їх закупорки з подальшим розвитком інфаркту міокарда або інфаркту головного мозку.
Механізм дії фібриногену в період активності системи згортання крові
Механізм згортання крові у людини є складним процесом, в якому беруть участь кілька взаємодіючих фізико-хімічних і біологічних процесів. Гемостаз (сукупність реакцій організму, спрямована на припинення кровотечі) прийнято відображати наступною схемою:
- активація тромбоцитів, внаслідок пошкодження судин;
- агрегація тромбоцитів і прилипання (адгезія) до ушкодженої ділянки;
- освіта пробки з тромбоцитів, сформованої в полімерній мережі фібрину.
Безпосередню участь фібриногену в процесі створення пробки і зупинки кровотечі описується проферментным і ферментним каскадом. Сам процес поділяється на три періоди:
- період активації (перехід протромбіну в тромбін);
- період коагуляції (згортання), при якому з фібриногену утворюється фібрин;
- період утворення згустку щільної структури.
Умовно весь процес виглядає наступним чином: після ушкодження судини (зовні або зсередини) відбувається негайна активація тромбоцитів, які спрямовуються до ушкодженої ділянки. Далі тромбоцити прилипають до сполучної тканини судини, виникає їх велике скупчення і утворення агрегатів, які перешкоджають витіканню крові. Паралельно відбуваються ферментні реакції. Ферментний комплекс активує протромбін і починається утворення тромбіну. Саме під дією тромбіну та іонів Ca+ з фібриногену утворюється фібрин. Протікає реакція полімеризації, в результаті створюється міцна волокниста мережа, що затримує в собі елементарні частинки крові. На завершальному етапі саме з цієї зміцненої мережі створюється щільний і нерозчинний фібриновий згусток, або тромб, який щільно закриває отвір, що виник у результаті ушкодження.
Так виглядає процес згортання крові
За процедуру гемостазу відповідають десятки білків, їх дія заснована на точному регулюванні процесу згортання крові.
У всьому описаному механізмі фібриноген відіграє чільну роль, одночасно при цьому він впливає на агрегацію тромбоцитів і лейкоцитів. Рівень цього білка в крові впливає на її в’язкісні характеристики, тобто він одночасно може змінювати фізичні показники крові та надавати дію на стінки посудини.
Зв’язок фібриногену та ймовірності прояву серцево-судинних захворювань
Незважаючи на важливість цього білка для гемостазу та зростання ризику внутрішніх кровотеч або складності їх зупинки при його низькому рівні, підвищений вміст фібриногену пов’язано зі зростанням ймовірності розвитку стенозу судин. В результаті можуть виникати комплексні проблеми з пропускною здатністю артерій, що призводить до невідкладних станів, таких як інфаркт міокарда або мозку.
Проведені дослідження показують, що високий вміст фібриногену може бути не тільки наслідком яких-небудь захворювань, але виступати в ролі причини або складової комплексу причин у розвитку певних хвороб. Відомо, що при інфаркті міокарда рівень білка підвищується не тільки в гострому періоді, але і перед самим початком закупорки.
Тим не менш нормальний рівень фібриногену в крові не може бути гарантією того, що у людини не будуть спостерігатися діагнози серцево-судинного напрямку. Підвищений вміст білка говорить про атеросклеротичної прогресії, у разі інфаркту міокарда, особливо трансмурального (крупноочагового) знижується відсоток виживання, так як погіршується обвідний (коллатеральный) кровотік близько зони інфаркту. Точно встановлено, що розмір некротичного зміни міокарда під час інфаркту пропорційний значенню вмісту фібриногену в крові.
Всі профілактичні заходи, спрямовані на попередження хвороб судин і серця, обов’язково включають контроль рівня фібриногену і вживання термінових заходів у разі сильно завищених показників.
Контроль рівня фібриногену – одна з складових якісної профілактики захворювань судин
Перед проведенням оперативних втручань також обов’язковий контроль вмісту білка, що відповідає за гемостаз.
Деякі фактори, що регулюють рівень білка
Достеменно не відомі всі аспекти, що роблять вплив на рівень фібриногену. Не існує препаратів, які можуть вибірково знижувати його концентрацію. Однак є залежність показує, що зниження рівня ліпідів у крові і знижує кількість білка.
Низькі соціальні умови і постійна нервозність здатні піднімати значення концентрації цієї речовини. Найчастіше це пов’язано з тим, що змінюється ліпідний обмін в організмі, від якого залежить вміст фібриногену. Слід врахувати, що всілякі дієти і інші фактори не знімуть проблему балансу в крові, так як у витоках концентрації лежать спадкові і ще невивчені механізми, що відповідають за синтез.
Здача аналізу крові на фібриноген повинна проводитися з традиційною підготовкою, яка виключає прийом їжі в восьмигодинний період перед взяттям крові. Лабораторія, що проводить аналіз, повинна мати гарну репутацію і досвід подібних досліджень. Бажано проводити повторні проби для з’ясування динаміки. Повноту аналізу дає коагулограма, в якій відображаються всі взаємодіючі фактори, які беруть участь у гемостазі, такі як: протромбін, протромбіновий індекс, тромбиновое час, АЧТЧ та ін. Тільки в цьому випадку можна зробити повноцінний висновок про згортання крові.