Порушення будови хребців відділу шиї, при якому в стику між черепом і початком хребта, на першому шийному хребці є дугоподібний наріст, утворений з кісткової тканини. Цей опис дає нам зрозуміти, що це таке — аномалія Киммерли. Він заважає рухливості і підвищує імовірність здавлювання хребетної артерії. За сучасними даними, відсоток населення, у якого наявна аномалія Киммерли — близько 30%.
Порушення кісткового будови, отримані в процесі життя, зустрічаються набагато частіше, ніж подібні аномалії, що розвинулися внутрішньоутробно.
Причини
Точні причини аномалії Киммерли поки не встановлені сучасною медициною. Так як вада розвивається внутрішньоутробно, причиною аномалії може послужити інфекція, шкідливі звички матері, а також несприятливі умови, в яких вона живе.
Види
Існують два типи: повна і неповна аномалія Киммерли. У першому випадку додаткова дужка повністю замикає хребетну артерію, поєднуючи обидва відростка хребця. При неповному, вона має вигляд виросту одного з відростків. Види аномалії Киммерли визначають вираженість симптомів. При повній дузі вони будуть більш гострими.
Хребетна артерія здійснює харчування верхнього відділу спинного мозку, а також розташованих в потиличній частині відділів головного. Нормальний кровотік, забезпечуваний ними, є головним чинником хорошої роботи мозку, а, отже, і всього організму. Щоб досягти головного мозку, вони проходять через шийний відділ, що закінчується першим шийним хребцем, який називають атлантом. На цій ділянці кровообігу можуть перешкодити розвинулися при патології новоутворення. При зміні положення голови в бік, вперед або назад, артерія здавлюється, і порушується кровообіг. Другий наслідок аномалії – це подразнення нервових сплетень стінок судин і гілок спинного мозку.
Ризик розвитку вродженої аномалії Киммерли підвищується, якщо у когось з родичів спостерігаються порушення розвитку кісткових покривів, остеохондроз. В основі набутої аномалії лежать звапніння і окостеніння стику шиї і черепа. Новоутворення фіксується на поверхні хребця, який утримує череп, утворюючи замикає хребетну артерію вузький просвіт.
[bsa_pro_ad_space id=42][bsa_pro_ad_space id=78][bsa_pro_ad_space id=11][bsa_pro_ad_space id=31][bsa_pro_ad_space id=34][bsa_pro_ad_space id=44][bsa_pro_ad_space id=47][bsa_pro_ad_space id=49] [bsa_pro_ad_space id=52][bsa_pro_ad_space id=55] [bsa_pro_ad_space id=57][bsa_pro_ad_space id=62] [bsa_pro_ad_space id=60][bsa_pro_ad_space id=65] [bsa_pro_ad_space id=67][bsa_pro_ad_space id=69][bsa_pro_ad_space id=76][bsa_pro_ad_space id=73]
Симптоми
Симптоми синдрому аномалії Киммерли дуже різноманітні, але, мабуть, одним з головних є порушення кровопостачання потиличних відділів головного мозку. Найбільш яскраво він виявляється під час фізичних навантажень, і при зміні положення голови.
Шум у вухах — важливий симптом аномалії Киммерли
Основні ознаки аномалії Киммерли:
- Сторонні шуми у вухах.
- Потемніння, помутніння зору і інші неприємні відчуття в очах.
- Недостатня координація дій.
- Загальна м’язова слабкість.
- Запаморочення і можливі непритомність.
- Важко переносяться болі в потиличній частині голови.
При наявності синдрому Киммерли, такі симптоми та ознаки проявляються не у всіх пацієнтів. Буває, що наявність дужки на хребці-атланті не заважає життю людини.
Але при сильному порушенні припливу крові в мозок починають виявлятися порушення роботи мозочка, що призводять до тремтіння, координаційною порушень, нистагму у вираженій формі.
Дуже сильне зменшення артеріального просвіту призводить до транзиторним ішемічним атакам, які проявляють себе як сильні болі в голові, збої в мовленні, рухах, і у втратах свідомості. Найгірший наслідок для людини з такою аномалією – інсульт.
Діагностика
Діагностика аномалії Киммерли вимагає проведення низки досліджень, які допомагають не тільки виявити аномалію, але і підтвердити її причетність до виражених у людини симптомів:
- Рентген хребта та голови.
- Дослідження слуху, вестибулярного апарату.
- МРТ і КТ мозку.
- Та інші, призначені лікарем обстеження, що виключають вірогідність того, що аномалія Киммерли є причиною спостережуваних симптомів.
Аномалія Киммерли на рентгені
Лікування
Пацієнти, зі випадково встановленим наявністю аномалії, яке не доставляє незручностей, в лікувальному курсі не потребують. Але лікарі все ж дають їм деякі рекомендації, як з цим жити.
Головне правило полягає в тому, щоб знизити ризики пережиму хребетної артерії, тобто:
- Уникати надмірної фізичної активності.
- Різких рухів головою.
- Відмовитися від видів спорту, провокують пережиму артерії.
- Крім цього, при відвідуванні масажиста і мануального терапевта, його потрібно сповістити про таку особливості будови хребців.
Лікування аномалії Киммерли для людей з вираженими симптомами складається з медикаментозної терапії, прописаної лікарем. Він призначає препарати, що поліпшують кровообіг, знімають спазм з судин, поліпшують процеси обміну в мозку, при сильних головних болях – допустимі знеболюючі засоби.
Лікар може прописати лікувальний масаж і шийний бандаж.
У дуже обтяжених випадках з сильним порушенням кровообігу в головному мозку проводиться операція з видалення кісткової дуги. Такий метод застосовують, лише якщо інші виявилися марні. У післяопераційний період пацієнт повинен знизити рухову активність, зайву рухливість голови, а також носити фіксуючий шийний комір протягом місяця.
Лікувальний масаж шийного відділу хребта
Деякі симптоми після медикаментозної терапії продовжують залишатися. Найчастіше це шуми у вухах, так як вони дуже важко піддаються коригуванню. І хворому нічого не залишається, як змиритися з цим.
При порушення емоційного плану, які є наслідком наявності даної аномалії, прописуються седативні та транквілізуючі препарати. Іноді рекомендується консультація лікаря-психотерапевта.
Тривалість життя
Тривалість життя при аномалії Киммерли така ж, як і у звичайної людини, якщо відсутні виражені симптоми, а кровоток у мозку нормальний.
Способів запобігання розвитку цієї вродженої патології немає, так як невідомі її причини.
Профілактика ж набутої аномалії полягає в загальних рекомендаціях щодо здорового способу життя, зміцнення м’язів, боротьби з гіподинамією та з перевищенням відсотка жирової тканини в організмі, що відповідає рекомендаціям профілактики остеохондрозу.